9.1.2. Перші висвітлення розвитку національної економічної думки

Розвиток національної економічної науки у XIX ст. характе­ризувався парадоксом, який ще й до цього часу не отримав на­лежного пояснення. При досить всебічному висвітленні вітчиз­няними вченими історії світової економічної думки фактично аж до 20-х років XX ст. білою плямою залишалося з'ясування про­цесу формування та розвитку вітчизняної економічної науки. Серед його проблем були такі важливі, як загальне і специфічне у цьому розвиткові, здобутки та прорахунки вітчизняної еконо­мічної думки. Поодинокі згадки про вітчизняних економістів були розкидані у різних працях вітчизняних та зарубіжних дослід­ників. Серед них цікавий матеріал про вітчизняних науковців подано, наприклад, у примітках до російськомовного перекладу книги Дж.К. Інгрема "История политической экономии" (1897), перекладеної майбутнім професором О.М. Миклашевським.

Лише у 1899 р. в енциклопедичному словнику Ф. Брокгауза та І. Єфрона з'явилася перша аналітична стаття про розвиток по­літичної економії в Російській імперії, написана М.І. Туганом-Барановським. Вона заслуговує на увагу з кількох поглядів. По-пер­ше, щодо тодішнього бачення стану і розвитку вітчизняної еконо­мічної науки. По-друге, стосовно виявлення спільного та відмінного у розвитку української і російської економічної думки. По-третє, з погляду зіставлення аналізу цього розвитку з подальшими до­слідженнями питання у сучасній економічній літературі.

Розгляд питання М.І. Туган-Барановський свідомо обмежив XIX ст. Тому проблема вітчизняних витоків економічної науки залишилася осторонь дослідження. Слід зазначити, що джерель­на база для з'ясування їх була бідною. Вчений правильно вказав на значну популярність ідей А. Сміта як в освічених колах суспіль­ства, так і серед урядовців. Показовий факт: перший російський переклад книги А. Сміта "Багатство народів" зроблений у 1802— 1806 рр. за розпорядженням тодішнього міністра фінансів графа Васильєва. В офіційному органі міністерства внутрішніх справ "Санкт-Петербургском журнале" популяризації вчення А. Сміта було присвячено кілька статей.

Вчений звернув увагу на цікавий епізод в історії вітчизняної економічної думки та в економічній історії країни. Саме значне розповсюдлсення в російському суспільстві часів царювання Олек­сандра І ідей А. Сміта уможливило енергійну агітацію на користь вільної торгівлі. її здійснював впливовий щотижневик "Дух журналов" (виходив у 1815—1820 рр.). На думку М.І. Тугана-Барановського, вона привела до короткострокової перемоги — видан­ня ліберального тарифу 1819 р. Проте він протримався недовго і вже у 1822 р. був замінений новим тарифом у дусі крайнього протекціонізму¹². Цей епізод викликає роздуми щодо існування складного взаємозв'язку між економічною теорією та господар­ською практикою, а також стосовно пошуку найбільш ефектив­них видів торгової і митної політики, втручання держави в еко­номіку в умовах промислово відсталих і промислово передових країн. Ці питання тісно пов'язані зі з'ясуванням ролі держави в економіці. Як відомо, це була та проблема, яка перебувала в центрі уваги представників історичної школи та ряду інших напрямів економічної науки.

Поширення ідей класичної політекономії в Україні насампе­ред пов'язане з іменами видатних вчених Т.Ф. Степанова, І.В. Вер-надського, М.Х. Бунге, М.І. Зібера та ін. М.І. Туган-Барановський дав досить невисоку оцінку науковому доробку багатьох російсь­ких та українських економістів. Вона значно розходиться з су­часними високими оцінками. Аналізуючи статтю М.І. Тугана-Барановського, Л.П. Горкіна пояснює специфіку позиції вченого у цьому та інших питаннях його соціальною орієнтацією. М.І. Ту­ган-Барановський захоплювався на той час марксизмом і відда­вав перевагу рікардівській системі економічного аналізу¹³.

На наш погляд, вирішальну роль відіграла панівна на той час у вітчизняній та зарубіжній літературі загальна тенденція запе­речення оригінальності вітчизняних розробок у галузі політич­ної економії. її витоки сягають праць ряду економістів країни кінця першої — початку другої половини XIX ст. У зв'язку з цим наведемо оцінку М.І. Туганом-Барановським значення ро­сійськомовних перекладів творів відомих вчених Західної Євро­пи. "При бідності оригінальної літератури, — констатував україн­ський вчений, — переклади іноземних авторів завжди мали у нас особливе значення. У 60-х роках наша література збагатилася перекладами творів А. Сміта, Мальтуса, Д.С. Мілля, Бентама, Тюнена, Рошера, Бруно Гільдебранда та ін."¹⁴.

У своїй статті М.І. Туган-Барановський виявив основні особ­ливості еволюції російської економічної думки. Серед них — існу­вання "романтичного" народницького напряму, поширення марк­сизму, виникнення наприкінці XIX ст. неомарксизму (за термі­нологією ортодоксальних марксистів, ревізіонізму). Сучасні до­слідники використовують їх як своєрідні орієнтири для визначен­ня суттєвих відмінностей процесу розвитку політичної економії в Україні. На думку Л.П. Горкіної, він передусім більш рельєфно відбив усю складність перебудови політичної економії на Заході саме в частині її теоретико-методологічних засад. У середовищі українських професійних економістів ідеї утопічного соціалізму, общинні ідеї та марксизм з його трудовою теорією цінності сприйма­лися більш критично, ніж у середовищі російських економістів¹⁵.

Поряд з аналітичною статтею М.І. Тугана-Барановського, в якій розглядалися в основному питання стану та розробки кон­цепцій політичної економії в Російській імперії, в енциклопедич­ному словнику Ф. Брокгауза і І. Єфрона (1899) були також на­друковані ще дві статті, присвячені висвітленню розвитку національної економічної науки. Одна з них містила ґрунтовний огляд ста­новлення та розвитку фінансової науки в Росії, а в іншій досить докладно розглядались питання розвитку статистики.

Національна економічна думка отримала більш-менш цільне висвітлення у працях професора Володимира Володимировича Святловського (1869—1927) "К истории политической экономии и статистики в России" (1906), "Очерки по истории экономических воззрений на Западе и в России" (1913), "История экономических идей в России" (1923).

Таким чином, була започаткована традиція вивчення та оцін­ки досягнень і прорахунків національної економічної науки.