10 Березня 1939 р.

І. Міжнародне становище Радянського Союзу

...Але війна невблаганна. Її не можна приховати ніякими по­кровами. Бо ніякими «осями», «трикутниками» і «антикомінтер- нівськими пактами» неможливо приховати той факт, що Японія загарбала за цей час величезну територію Китаю, Італія - Абіс­сінію, Німеччина - Австрію і Судетську область, Німеччина та Італія разом - Іспанію, - все це всупереч інтересам неагресивних держав. Війна так і лишилася війною, воєнний блок агресорів

воєнним блоком, а агресори - агресбрами.

Характерна риса нової імперіалістичної війни полягає в тому, що вона не стала ще загальною, світовою війною. Війну ведуть держази-агресори, всіляко ущемляючи інтереси неагресивних держав, насамперед Англії, Франції, США, а останні пнуться на­зад і відступають, даючи агресорам поступку за поступкою.

...Чим же пояснити в такому разі систематичні поступки цих держав агресорам?

Це можна було б пояснити, наприклад, почуттям боязні перед революцією, яка може розігратися, якщо неагресивні держави вступлять у війну і війна набере світового характеру. Буржуазні політики, звичайно, знають, що перша світова імперіалістична війна дала перемогу революції б одній із найбільших країн. Вони бояться, що друга світова імперіалістична війна може повести також до перемоги революції в одній або кількох країнах.

Але це зараз не сдина і навіть не головна причина. Головна причина полягає у відмові більшості неагресивних країн і, на­самперед, Англії і Франції від політики колективної безпеки, від політики колективної відсічі агресорам, у переході їх на позицію невтручання, на позицію «нейтралітету⁷».

Формально політику невтручання можна було б схарактеризу­вати таким чином: «нехай кожна країна захищається від агресорів, як хоче і як може, наше діло сторона, ми будемо торгувати і з агре­сорами і з їх жертвами». Наділі, однак, політика невтручання озна­чає потурання агресії, розв’язування війни, - отже, перетворення її в світову війну В політиці невтручання проступає прагнення, бажання - не заважати агресорам творити своє чорне діло, не за­важати, скажемо, Японії вплутатися у війну з Китаєм, а ще краще з Радянським Союзом, не заважати, скажемо, Німеччині ув'язнути в європейських справах, вплутатися у війну з Радянським Союзом, дати всім учасникам війни ув’язнути глибоко в твані війни, заохо­чувати їх до цього нишком, дати їм ослабити і виснажити один одного, а потім, коли вони досить ослабнуть, - виступити на сцену з свіжими силами, виступити, звичайно, «в інтересах миру», і про­диктувати ослаблим учасникам війни свої умови.

...Взяти, наприклад, Німеччину, відступили їй Австрію, не­зважаючи на наявність зобов’язання захищати її самостійність, відступили Судетську область, кинули напризволяще Чехосло- ваччину. Порушивши всі і всякі зобов’язання, а потім почали галасливо брехати в пресі про «слабкість російської армії», про «розклад російської авіації», про «безпорядки» в Радянському Союзі, штовхаючи німців далі на схід, обіцяючи їм легку здобич і приказуючи: ви тільки почніть війну’ з більшовиками, а далі все гіде добре. Треба визнати, що це теж дуже схоже на підштовху­вання, на заохочення агресора.

Характерним є шум, який зняла англо-французька і північно­американська преса з приводу Радянської України. Діячі цієї пре­си до хрипоти галасують, що німці йдуть на радянську Україну, що вони мають тепер в руках так звану Карпатську' Україну, яка налічує близько 700 тисяч населення, що німці не далі, як весною цього року приєднають радянську Україну, яка має більш ніж ЗО мільйонів населення, до гак званої Карпатської України. Схоже на те, що цей підозрілий шум мав своєю метою підняти лють Радянського Союзу проти Німеччини, отруїти атмосферу і спро­вокувати конфлікт з Німеччиною без видимих на те підстав.

...Ще більш характерно, що деякі політики і діячі преси Єв­ропи і США, втративши терпець у чеканні «походу на Радянську Україну», самі починають викривати справжню підкладку полі­тики невтручання. Вони прямо говорять і пишуть чорним по бі­лому, що німці жорстоко їх «розчарували», бо, замість того, щоб рушити далі на схід, проти Радянського Союзу, вони, бачите, по­вернули на захід і вимагають собі колоній. Можна подумати, що німцям віддали райони Чехословаччини, як ціну за зобов’язання почати війну з Радянським Союзом, а німці відмовляються тепер платити по векселю, посилаючи їх кудись далі.

...Політика є політика, як кажуть старі, промітні буржуазні дипломати. Необхідно, проте, зауважити, що велика і небезпеч­на політична гра, почата прихильниками політики невтручання, може скінчитися для них серйозним провалом.

...Зовнішня політика Радянського Союзу ясна і зрозуміла:

Ми стоїмо за мир і зміцнення ділових зв’язків з усіма кра­їнами, стоїмо і будемо стояти на цій позиції, оскільки ці країни додержуватимуться таких самих відносин з Радянським Союзом, оскільки вони не спробують порушити інтереси нашої країни.

Ми стоїмо за мирні, близькі і добросусідські відносини з усіма сусідніми країнами, які мають з СРСР спільний кордон, стоїмо і будемо стояти на цій позиції, оскільки ці країни до­держуватимуться таких самих відносин з Радянським Союзом, оскільки вони не спробують порушити, прямо чи посередньо, ін­тереси цілості і недоторканності кордонів Радянської держави.

Ми стоїмо за підтримку' народів, які стали жертвами агресії і борються за незалежність своєї батьківщини.

Ми не боїмося погроз з боку агресорів і готові відповісти подвійним ударом на удар паліїв війни, які намагаються поруши­ти недоторканність радянських кордонів.

Така є зовнішня політика Радянського Союзу.

ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ

Визначте джерела індустріалізації в СРСР.

Пригадайте, якими були основні форми соціалістичного змагання у роки перших п’ятирічок?

У чому, на вашу думку, полягали причини колективізації сільського господарства?

Якими були економічні й соціальні результати колективі­зації?

Як ви гадаєте, терор, що його використовував правлячий ре­жим у СРСР, був випадковим чи закономірним явищем? У чому полягали його причини? Якими були його наслідки?

Дайте характеристику Конституції СРСР 1936 р.

Вкажіть, якими були основні риси розвитку радянської культури у 1930-х рр.?

Назвіть основні напрямки радянської зовнішньої політики у 1930-х рр.

Визначте, в чому полягали причини змін у радянській зо­внішній політиці від боротьби з фашизмом до співробітництва з ним?

Як ви оцінюєте радянсько-німецькі угоди 1939 р. та їх на­слідки?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ