13 Постанови цк кпрс «про подолання культу особи і його наслідків»

ЗО червня 1956 р.

Останнім часом у буржуазній пресі розгорнута широка наклеп­ницька кампанія, приводом до якої реакційні кола намагаються використати деякі факти, пов’язані з засудженням Комуністич­ною партією Радянського Союзу культу особи Й. В. Сталіна.

...Оприлюднені партією факти порушень соціалістичної за­конності та інших помилок, пов’язаних з культом особи И. В. Ста­ліна, природно, викликають почуття гіркоти і глибокого жалю. Але радянські люди розуміють, що засудження культу особи було необхідне в інтересах будівництва комунізму, активними учасниками якого вони є.

...Як же могло статися, що в умовах радянського соціалістич­ного ладу виник і одержав розповсюдження культ особи Сталіна з усіма його негативними наслідками? Розглядаючи це питан­ня, треба мати на увазі як об’єктивні конкретні історичні умо­ви, в яких проходило будівництво соціалізму в СРСР, так і деякі суб’єктивні чинники, пов’язані з особистими якостями Сталіна.

...Перебуваючи тривалий період на посаді Генерального се­кретаря ЦК партії, И. В. Сталін разом з іншими керівними дія­чами активно боровся за втілення в життя ленінських заповітів. Він був відданий марксизму-ленінізму як теоретик і значний організатор, очолив боротьбу партії проти троцькістів, правих опортуністів, буржуазних націоналістів, проти підступних дій капіталістичного оточення. У цій політичній та ідейній боротьбі Сталін здобув великий авторитет і популярність. Проте з його ім’ям стали неправильно пов’язувати всі наші великі перемоги. Успіхи, досягнуті Комуністичною партією і Радянською країною, вихваляння на адресу Сталіна запаморочили йому голову. У цій обстановці став поступово складатися культ особи Сталіна.

ДОКУМЕНТ З

ІЗ ЛИСТА ВЧИТЕЛЬКИ М. НІКОЛАЄВОЇ М. С. ХРУЩОВУ

Листопад 1956 р.

.. .Негаразд у нас в країні.

.. .Наші люди ще не бачили хорошого життя, хоча вже 39 років Жовтня і 11 років після війни.

У нас величезні досягнення, у загальнодержавному масшта­бі. Ми серйозно радіємо тим змінам, які відбулися після березня 1953 р. Проте поки що всі ми живемо лише для майбутнього, але не для себе...

Люди живуть погано, і стан свідомості не на нашу користь. З про­довольством в усій країні дуже туго. Фактично нормально харчува­тися можна лише в Москві... У селах майже не їдять цукру. Головне те, їдо становище з харчуванням з року в рік не покращується.

Ми, Росія, веземо м’ясо із Нової Зеландії! Подивіться на кол­госпні двори, на двори окремих колгоспників — розорення. Окре­мі успіхи не змінюють картини. Коли це було в історії, щоб лю­дина тікала від землі! А село наше знелюдніло...

Товаришу Хрущов! Ви смілива людина, візьміть на себе ще раз сміливість, скажіть прямо, що 26-літній досвід показав, що колгоспи себе не виправдали, потрібна інша форма організації сільського господарства. Необхідна матеріальна зацікавленість кожного учасника сільгоспартілі...

Всім відомо, що зрівнялівки в оплаті праці бути не може, але не можна, товариші, допускати тієї колосальної різниці, яка є у нас. У нас зарплата керівного працівника може перевищувати зарплату робітника у 50 і 100 разів!

.. .Давайте проведемо справжні вибори. Давайте вибирати тих людей, яких висуває маса, а не списки, спущені згори. Тих же людей, які викреслюють небажаного кандидата, не будемо вва­жати ворогом радянської влади.

Бюрократизм у виборчих кампаніях призводив до того, що людина, яка одного разу потрапила нагору, могла сидіти там все життя беззвітно, потрібно було лише догодити господареві. На­приклад, Каганович, сорок років при владі і жодного разу не від­звітувався перед народом, і до смерті буде при владі. Або Мікоян, чоловік розумний, тепер питаннями теорії займається, хвилював­ся, але також тримається нагорі. Чи пам'ятає він свій ганебний, образливий для простої людини виступ на XIX з’їзді: «У нас на столі не вистачає лише вина для підняття апетиту». Смішив лю­дей тим, що у нас стали більше пити горілки.

Без змінності керівництва бюрократизм буде вічно процвіта­ти, не буде ніякої критики, слід сказати, що нитики у нас ще немає навіть всередині партії.

...І ще одне: як поводять себе наші керівники у побуті, чи не схожі у цьому відношенні деякі з них на буржуазних правителів?

Цікаво також, від кого йде така заповзята вказівка, як скла­дання списків усіх учасників святкової демонстрації. Пильність, звичайно, потрібна, але безумство шкідливе.

М Ніколаєва, вчителька

ДОКУМЕНТ 4

УКАЗ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР «ПРО ПЕРЕДАЧУ КРИМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІЗ СКЛАДУ РРФСР ДО СКЛАДУ УРСР»