8. Перспективи розвитку україни як морської держави

Тенденція розвитку загрозливих явищ та системних недоліків у сфері, пов’язаній із розвитком України як морської держави наразі досягла такого рівня, що розглядається як загроза національній безпеці. Так, Рада національної безпеки і оборони України відзначила, що унаслідок практичної втрати основного потенціалу вітчизняного морського флоту стан морських перевезень не відповідає потребам економіки України. Вітчизняне суднобудування зорієнтовано в основному на виконання експортних замовлень, у той час як забезпечення Військово-Морських Сил України та загонів Морської охорони Державної прикордонної служби України сучасними кораблями залишається недостатнім, а наявні кораблі флоту виходять з експлуатації без відповідної заміни. Діюча система добору та підготовки кадрів не забезпечує оновлення особового складу робітників основних суднобудівних спеціальностей. Майже третина причального фронту перебуває у незадовільному технічному стані, що обмежує потенційні можливості вітчизняних портів. За відсутності належного державного фінансування та недостатніх інвестицій портове господарство не встигає за потребами у обробленні вітчизняних та транзитних вантажів. Система забезпечення безпеки мореплавства є морально і фізично застарілою. Організація сучасного контролю за навігаційною обстановкою та надання своєчасної допомоги вітчизняним та іноземним плавзасобам у надзвичайних ситуаціях унеможливлюється відсутністю в України власної інтегрованої супутникової системи зв’язку. Відсутня державна стратегія щодо освоєння вуглеводневого потенціалу морського шельфу.

З огляду на невтішну ситуацію, що склалася у морегосподарському комплексі, а також враховуючи, що критичний стан основних виробничих фондів провідних галузей промисловості, до яких належить, зокрема, суднобудування, відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки і оборони України»⁶⁷ віднесено до основних загроз національній безпеці в економічній сфері, Рада національної безпеки і оборони України визнала незадовільним і таким, що не відповідає інтересам національної безпеки, рівень використання наявного потенціалу морської галузі⁶⁸. З метою усунення вказаних недоліків передбачено створення у складі Міністерства транспорту і зв’язку України Морської адміністрації України як органу відповідального за реалізацію державної політики у морській галузі, серед основних функцій якого передбачено, зокрема:

– виконання зобов’язань за міжнародними договорами України у галузі торговельного мореплавства;

– забезпечення додержання законодавства і вимог міжнародних договорів України в галузі мореплавства;

– організацію державної системи забезпечення безпеки судноплавства в територіальному морі, внутрішніх водах України і в портах;

– здійснення міжнародного співробітництва у сфері торговельного мореплавства, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду в цій сфері.

Передбачено також утворення як постійно діючого органу Кабінету Міністрів України Урядового комітету з морської діяльності та органу відповідального за реалізацію державних програм у сферах суднобудування та воєнного кораблебудування у складі Міністерства промислової політики України.

З метою визначення стратегії та основних напрямів подальшого розвитку України як морської держави Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року»⁶⁹, згідно з якою метою державної морської політики є визначення інтересів України у зовнішній та внутрішній політиці в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах Світового океану, визначення принципів, завдань, шляхів і способів реалізації державної морської політики. Передбачено, що реалізація державної морської політики сприятиме подальшому посиленню позицій України як морської держави, створенню умов для досягнення цілей та розв’язання завдань з розвитку морської діяльності; інтеграції всіх складових морської діяльності до відповідних європейських та світових структур (міжнародних урядових і неурядових організацій, об’єднань), участі України в їх діяльності на рівноправних засадах, а також забезпеченню підтримки Військово-Морських Сил України і Морської охорони Держприкордонслужби України на рівні достатньому для забезпечення захисту національних інтересів України та ефективного розв’язання завдань державної морської політики.

Основними завданнями державної морської політики є підтримка та розвиток морегосподарської діяльності на технологічному, екологічному, соціальному рівні для забезпечення задоволення потреб українського суспільства, конкурентоспроможності на світовому ринку, повного використання геополітичного потенціалу держави, відповідності стандартам безпеки судноплавства; забезпечення у внутрішніх водах і територіальному морі України режиму судноплавства, що відповідає міжнародному морському праву та міжнародним стандартам безпеки судноплавства, підвищення рівня безпеки судноплавства на українських суднах до міжнародних стандартів безпеки судноплавства, ефективного здійснення функцій морської адміністрації та інших функцій держави, що передбачені міжнародними договорами України в галузі судноплавства.

Військово-морська діяльність повинна бути спрямована на нейтралізацію загроз національній безпеці України з морського напряму у сфері морської діяльності, зокрема на:

– забезпечення захисту суверенітету України у внутрішніх морських водах і територіальному морі, суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі; створення умов для провадження морегосподарської діяльності в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах Світового океану;

– розроблення ефективного механізму адекватного реагування на загрози національній безпеці України з морського напрямку (міжнародний тероризм, організована злочинність, незаконний обіг наркотичних засобів, піратство, контрабанда зброї, нелегальна міграція, забруднення навколишнього природного середовища).

Розв’язання завдань державної морської політики здійснюватиметься шляхом розроблення прогнозних і програмних документів на довгострокову, середньострокову та короткострокову перспективу з урахуванням соціально-економічних і суспільно-політичних процесів, що відбуваються в державі, визначення цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку та заходів, які необхідно здійснити для їх досягнення.

До основних напрямів, за якими здійснюватиметься розроблення програмних документів, належить:

– захист державного суверенітету і територіальної цілісності, забезпечення захисту національних інтересів держави в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах Світового океану;

– розвиток торговельного судноплавства, портової діяльності, суднобудування, кораблебудування і судноремонту, приморської рекреаційної діяльності;

– комплексне освоєння природних ресурсів моря, розвиток морського рибного господарства;

– забезпечення безпеки морської та морегосподарської діяльності України в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах Світового океану, безпеки судноплавства, екологічної безпеки морегосподарської діяльності, захисту морегосподарської діяльності від тероризму;

– розвиток Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Морської охорони Держприкордонслужби України;

– розвиток освіти, науки і технологій в морській галузі;

– проведення фундаментальних та прикладних досліджень Азовського і Чорного морів, Керченської протоки та інших районів Світового океану з урахуванням інтересів України.

В Доктрині також передбачені шляхи розв’язання таких питань, як підтримка та розвиток морегосподарської діяльності, забезпечення розвитку економіки приморських регіонів, збереження та розширення бази неживих природних ресурсів моря, розвиток суднобудівної галузі, розвиток судноплавства, вдосконалення системи забезпечення безпеки судноплавства, розвиток економіки приморських регіонів, збереження, використання та розвиток науково-технічного потенціалу, вдосконалення системи підготовки та перепідготовки фахівців для морської галузі, підвищення рівня функціонування науково-дослідного флоту.

Реалізація положень цієї Морської доктрини сприятиме забезпеченню сталого розвитку України як морської держави, захисту і забезпеченню її національних інтересів і безпеки в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах Світового океану, підвищенню міжнародного авторитету нашої держави.