Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпорочки.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
953.86 Кб
Скачать
  1. Класифікації договорів та їх значення: поняття і принципи. Класифікації договорів.

Класифікація договорів – це розрізнення та групування окремих договорів за їх конкретними відмінними ознаками.

В залежності 1. від підстав: планові та непланові. 2. за правами та обов`язками: односторонні- одна сторона бере обов'язок, інша має лише право вимоги (займ, дарування) двосторонні (багатосторонні) - права та обов'язки в обох сторін. 3. За ступенем юридичної завершеності: основні - безпосередньо породжують права та обов'язки попередні - угоди про укладення договору в майбутньому (ст. 635 ЦК). 4. За порядком укладення: публічні – укладаються сторонами згідно харак-ру їх діяльності; приєднання - умови визначені однією зі сторін у стандартних формах, до яких інша сторона має приєднатися у повному обсязі (ст. 634 ЦК). 5. За оплатою відплатні (стороні одержують зустрічне задо­волення у грошовій або іншій матеріальній формі) плату) безвідплатні (без компенсації, дарування) 6. За моментом укладення: реальні (угода є укладеною з моменту передачі речі (в угоді про позику з моменту передачі позики позичальнику); консенсуальні (досить досягти угоди по всіх істотних умовах, наприклад, купівля-продаж); 4. Іменні (назви яких визначені у ЦК інщих законах), безіменні (рента, агентський, франчайзінг.) 5. Каузальні (у яких чітко визначені підстава чи ціль), абстрактні (підстава прямо не виражена); 5. Звичайні та умовні (угоди, по яких виникнення зобов’язань поставлено в залежність від певних умов)

11.2.

6. За змістом діяльності: майнові - регулюють діяльність осіб щодо певного майна чи блага організаційні - створюють передумови подальшої підприємницької або іншої діяльності

7. За правовою метою: на відчуження майна (купівля-продаж, поставка, міна, контрактація); на передачу майна в тимчасове користування (майновий найм, оренда, лізінг); на виконання робіт (підряд капітальне будівництво); на надання послуг (перевезення, доручення, схов); договори на передачу результатів творчої діяльності (авторський); інші договори (про сумісну діяльність.) тощо

8. Залежно від суб'єкта, що набуває права за договором, розрізня­ють:

договір на користь кредитора — це звичайний, типовий цивільно-правовий договір, що ґрунтується на врахуванні інтересів учасників майбутнього зобов'язання.

договір на користь третьої особи озна­чає, що боржник, зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Причому ця третя особа, так само як і кредитор, також має право вимагати від боржника виконання договору (ст. 636 ЦК) (договір страхування життя).

  1. Поняття і ознаки господарських договорів. Особливості змісту, а також укладення, зміни та розірвання господарських договорів.

Загальні норми ЦК про правочин, зобов’язання та про договори поширюють свою дію на господарські договори за відсутності спеціальних приписів ГК та інших законодавчих актів. В ГК визначення господарських договорів відсутнє.

У наукові доктрині Господарський договір визначають як засноване на згоді сторін і зафіксоване у встановленій законом формі зобов`язальне правовідношення між суб`єктами господарювання, суб’єктами організаційно-господарських повноважень, не господарюючими суб’єктами – юридичними особами, змістом якого є взаємні права і обов`язки сторін у галузі господарської діяльності.

Його ознаками є: 1) особливий суб`єктний склад – за участю суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин (споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності); 2)Спрямованість на забезпечення господарської діяльності учасників договірних відносин (матеріально-технічне, реалізацію виробленої продукції , робіт, послуг); 3) Поєднання в ГД майнових (виготовлення або передача продукції, її оплата ..) та організаційних елементів (порядок виконання ГД, прийняття виконання, підстави дострокового розірвання ГД, порядку розгляду спорів …); 4) Обмеження договірної свободи з метою захисту інтересів споживачів та загальногосподарських інтересів (типові договори, які є для певних суб`єктів обов`язковими..) .5) виконання господарськодоговірних функцій (які є специфічними поряд із загально договірними)

12.2.

Встановлено спеціальний правовий режим господарських договорів, значна частина норм яких зосереджена у спеціальних законах та підзаконних актах. Існують типові і примірні договори як особливі нормативно-правові акти, затверджені уповноваженими державними органами, які визначають бажану з точки зору держави модель договірного зобов’язання, спрощують процес укладання госп. договорів та є обов’язковими.

Загальні вимоги щодо змісту Господ. договору визначені ст. 180 ГК та іншими актами господарського законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладанні господарського договору сторони зобов’язані погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зміст господ договору визначається на основі:

вільного волевиявлення, сторони мають право погоджувати будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

рекомендованого примірного договору, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови примірного договору або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого КМУ чи іншим уповноваженим законом органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від його змісту, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших суб'єктів, які при вступі в договір не мають права зміни змісту.

У зв’язку з розширенням договірної свободи в господарських відносинах відбулося значне скорочення чисельності видів господарських договорів обов’язкових до укладення. Споживачам продукції (робіт, послуг) надається право на укладення господ. договорів на власний розсуд. Імперативні приписи встановлені лише для визначеного кола суб’єктів (державних органів господ. керівництва щодо окремих договорів).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]