7. Система принципів договірного права за чинним цивільним законодавством. Зміст принципів справедливості, добросовіс-ності та розумності в договірних зобов’язаннях.

Система принципів договірного права визначена Конституцією У., ЦК, ГК законами У. З урахуванням ст..3 ЦК до них відносяться 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність

Крім того ЦК визначено принципи : «належного» виконання; «реального» виконання; стабільності» виконання зобов’язання; принципи «взаємного сприяння» та «економічності» при виконанні господарських зобов’язань.

У ЦК відсутнє безпосереднє визначення змісту принципів справедливість, добросовісність та розумності, водночас деякі статті ЦК містять посилання на ці принципи.

Принцип добросовісності є засобом певного обмеження принципу свободи договору сторін, дає можливість Сторонам контролювати виконання договору, захищати більш слабку сторону. Добросовісною вважається така поведінка сторони, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею або іншою стороною прав та обов’язків може призвести до негативних наслідків, вжила доступних їй заходів для їх усунення. Джерелом регулювання принципу добросовісності є Принципи УНІДРУА.

В статтях ЦК щодо виконання зобов’язань вживається терміни, пов’язані з принципом розумності: розумна поведінка, розумний строк, розумна ціна, розумна плата, розумні витрати, розумний час.

8. Співвідношення принципів реального виконання та належного виконання.

У Цивільному кодексі України встановлено принципи:

- «належного» виконання;

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Принцип належного виконання, як правило, передбачає виконання зобов’язання: 1) належними сторонами; 2) щодо належного предмету; 3) належним способом; 4) у належні строки (терміни): 5) у належному місці.

- «реального» виконання; Принцип «реального» виконання встановлено у ст. 622 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 622 боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, задані порушенням зобов’язання, не звільняється від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник звільняється від виконання зобов’язання в натурі у разі: 1) відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес; 2) передання кредиторові відступного; 3) відмови кредитора від договору.

Реальне і належне виконання розмежовують тим, що:

Реальне виконання виражає суть виконання як здійснення певної дії,

а належне виконання – якісну характеристику дії або утримання.