Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпорочки.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
953.86 Кб
Скачать
  1. Підтвердження виконання договірного зобов’язання.

Виконання зобов’язань є кінцевим результатом, якого бажали досягти сторон, укладаючи договір. Згідно ст 545. ЦК «Підтвердження виконання зобов'язання» прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

У ряді НПА підтвердження факту виконання окремих видів договірних зобов’язань є обов’язковим. Як наприклад, при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг має бути виданий розрахунковий документ встановленої форми. Підтвердженням виконання зобов’язань за договорами поставки є транспортні документи.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ (боргову розписку, вексель, квитанцію, тощо), кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку з однієї сторони, з іншої є доказом у суді, у разі виникнення між боржником і кредитором спору, пов’язаного із виконанням зобов’язань. Розписка складається у простій письмовій формі.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

В ряді законодавчих актів визначено особливу процедуру підтвердження виконання, наприклад ЗУ «Про іпотеку».

  1. Строк виконання зобов’язань.

Згідно ст.. 251 ЦК строк виконання зобов’язання - певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення). Строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами.

Згідно статті 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7 строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Цей пільговий термін не застосовується в тих випадках, коли негайне виконання випли­ває зі суті встановлених договором зобов'язань. Наприклад, річ була залишена на зберігання без зазначення строку. Вона має бути повернута на першу вимогу, негайно.

Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Функції строку (терміну), як елементу належного виконання зобов'язання, а саме: 1.дотримання строків виконання є підставою для визнання «належного» виконання; 2. строк є мірилом відліку часу, з настанням якого припиняється зобов'язання, і до настання якого кредитор не має права вимагати виконання; 3) за загальним правилом як прострочення виконання, так і дострокове виконання вважаються «неналежним» виконанням; д) за його допомогою з’ясовують: чи мало місце прострочення виконання зобов'язання (неналежне виконання), чи його невиконання

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]