13.5. Ресурсний підхід до оцінки розвитку підприємства

Суб'єктивність розвитку підприємства полягає в прямої залежності процесу розвитку від ефективності використання ресурсів з метою зростання продуктивності праці, насичення ринку наукомісткою, високотехнологічною продукцією, удосконалення організаційної структури управління.

Ресурси визначають основні фактори виробництва, які залучені до виробничо-господарського процесу на підприємстві. До ресурсів, що має підприємство відносяться такі їх види: матеріальні, нематеріальні, технічні, технологічні, інформаційні, трудові, просторові, тощо.

По ступені належності ресурсів підприємству розрізняють внутрішні, якими володіє само підприємство і зовнішні ресурси.

По ступеню реалізації ресурсів у господарському процесі розрізняють фактичні ресурси, що постійно необхідні для виконання виробничої програми і потенційні ресурси, які можуть бути отримані й задіяні на підприємстві.

До умовних ресурсів відносяться кошти різних резервних і спеціальних фондів, напрямки використання довгострокових кредитів банків та інші.

Існує принципова різниця між термінами «ресурси» і «потенціал». Ресурси не залежать від суб'єктів економічної діяльності, а потенціал підприємства є можливостями використання ресурсів на підприємстві.

При ресурсному підході в економічній літературі широко використовується поняття ресурсного потенціалу, що виражає відносини між людьми з приводу акумуляції й використання можливостей факторів виробництва, які залучені до виробничо-господарського процесу на підприємстві.

Ресурсний потенціал передбачає можливість взаємозамінності ресурсів, що використовується у виробництві. Багатофункціональність більшості видів ресурсів створює умови варіації їх застосування для досягнення кінцевого результату.

Залежно від ступеню залучення у виробничо-господарську діяльність елементів ресурсного потенціалу в економічній літературі виділяють його с активну й пасивну частини. Активна частина визначає такі елементи, які залучені в економічну діяльність і прямо впливають на її результативність:

• діючі основні виробничі й невиробничі фонди;

• нормативні запаси матеріальних цінностей;

• зайнята частина економічно активного населення;

• науково-технічна інформація.

Ресурсні елементи потенціалу, що не залучені до виробничо-господарської діяльності підприємства визначають його пасивну частину. Виділення в складі ресурсного потенціалу активної й пасивної частини дозволяє об'єктивно оцінювати ступінь використання ресурсного потенціалу, виявляти інтенсивні й екстенсивні резерви підвищення ефективності виробництва [16].

При «ресурсному підході» потенціал підприємства розглядається як сукупність можливостей ресурсів за умовами їх реалізації в стратегіях розвитку.

Об'єктивний аналіз параметрів і характеристик потенціалу підприємства має велике значення прийнятті управлінських рішень, які визначають поточний та перспективний розвиток підприємства. На практиці основними методами діагностики потенціалу підприємства є експертний, бальний, рейтинговий порівняльний, факторний і стратегічний аналіз.

Експертний метод діагностики застосовується переважно для оцінки соціального потенціалу. Соціальний потенціал - це вартість забезпечення соціальних потреб людини, до яких ставляться витрати на медичне обслуговування, культурні заходи, організацію відпочинку, різні соціальні блага.

Бальний метод діагностики потенціалу підприємства переважно використається при визначенні рівня кадрового, трудового потенціалу. Трудовий потенціал виміряється вартістю забезпечення такого рівня життєдіяльності працівників і їхніх утворень, що необхідний для досягнення певної продуктивності праці. При використанні бального методу по певній системі оцінюється рівень необхідного споживання різних матеріальних благ, витрати на відтворення. На основі цього методу може бути умовно визначена вартість персоналу й необхідні витрати на підвищення його загальноосвітнього, наукового, професійного рівня.

Рейтинговий порівняльний аналіз потенціалу підприємства найбільш ефективний при комплексній оцінці фінансово-господарської діяльності підприємства.

Факторний аналіз потенціалу підприємства виконується за такою схемою факторів:

1. Організаційна структура підприємства:

- організаційно-правова форма підприємства;

- організаційна структура підприємства;

- структура керування на підприємстві;

- фінансовий стан підприємства;

- собівартість продукції;

- прибуток (збитки);

- розподіл прибутку;

- рентабельність;

- кредиторська й дебіторська заборгованість;

- стан власних оборотних коштів;

- структура капіталу;

- емісійний дохід;

- обсяг фінансово-експлуатаційних потреб.

3. Виробничий потенціал підприємства:

- вартість основних фондів і ступінь їхнього зношування;

- площа земельної ділянки;

- ступінь завантаження виробничих потужностей;

- забезпеченість ресурсами;

- обсяг і номенклатура продукції;

- вартість незавершеного будівництва;

- запаси нереалізованих товарно-матеріальних цінностей;

- кооперативні зв'язки й збут продукції;

- залишки готової продукції на складі.

4. Трудовий потенціал підприємства:

- динаміка чисельності працівників з виділенням основного виробничого персоналу й працівників апарата керування;

- структура зайнятості;

- динаміка рівня заробітної плати по групах працівників;

- динаміка продуктивності праці;

- динаміка трудомісткості.

6. потенціал соціальної інфраструктури підприємства:

- структура й вартість основних невиробничих фондів;

- види й обсяг соціальних виплат працівникам;

- поточні витрати на соціально-культурні заходи;

- вартість змісту об'єктів соціальної інфраструктури;

7. Інноваційний потенціал підприємства:

- кількість впроваджених винаходів, раціоналізаторських пропозицій;

- число освоєних нових технологій, нових видів продукції;

- обсяг науково-дослідницьких і досвідно-конструкторських робіт.

Стратегічний аналіз потенціалу підприємства визначає можливості забезпечення матеріальними ресурсами, розвитку організаційно-технічного рівня, використання трудових, фінансових та інформаційних ресурсів. Аналіз впливу факторів ресурсозбереження на формування потенціалу підприємства дозволяє поліпшити показники ресурсоємності виробництва.

Стратегічний аналіз потенціалу підприємства є важливим етапом поліпшення його конкурентоспроможності та забезпечення стійкої інвестиційної привабливості капіталовкладень.

Резюме

Розвиток підприємства є незворотним процесом, що забезпечує спонтанні чи керовані його переходи від одного життєвого циклу до іншого через процеси змін у напрямку прогресу.

Процес стимулювання розвитку підприємств визначає виконання спеціальних дій щодо заходів, політичного, фінансового, економічного та іншого характеру по перетворенню економічних, матеріальних, соціальних і духовних стимулів в адекватні мотиви діяльності. Тобто це економічне спонукання, використання матеріальних, духовних стимулів, що сприяють тому, щоб підприємства діяли, розвивалися бажаним чином для одержання вигоди й в інтересах осіб, що застосовують стимулювання.

Заходи щодо розвитку підприємства повинні спрямовуватися на пом’якшення або усунення об’єктивних ринкових перешкод, які знижують їхню життєздатність, отримання очікуваних результатів праці та досягнення цілей, прибутку, інвестицій, мінімізації ризику тощо. Реалізація зазначених цілей стимулювання розвитку підприємства забезпечується на зовнішньому і на внутрішньому рівні.

Ефективність розвитку підприємства характеризується одержаним у результаті цільовим ефектом використання ресурсів. Оцінка ефективності стимулювання розвитку підприємства повинна враховувати динаміку показників, що характеризують ефект використання ресурсів . Для оцінки ефективності стимулювання розвитку підприємства можливо виконувати порівняння з групою провідних підприємств у галузі та зіставляти результати з аналогічними показниками корпорацій.

Ресурси визначають основні фактори виробництва, які залучені до виробничо-господарського процесу на підприємстві.

При «ресурсному підході» потенціал підприємства розглядається як сукупність можливостей ресурсів за умовами їх реалізації в стратегіях розвитку.