1 Пересічні трансакції в комунікаціях виникають:

1. Якщо на подразнення (сигнал) виникає неочікувана реакція;

2. Якщо учасник трансакції в основному реагує таким змістом "Я", до якого звертався відправник;

3. Коли говорять одне, а думають про інше.

2 … відбуваються вверх і вниз в ієрархічній структурі організації, як звичайно, за схемою формальної звітності.

1. Вертикальні комунікації;

2. Горизонтальні комунікації;

3. Діагональні комунікації.

3 У комунікативній схемі … всі комунікативні потоки проходять через одну центральну особу, яка є груповим лідером.

1. “Колесо”;

2. “Ланцюг”;

3. “Y”;

4. “Коло”;

5. “Прямий доступ”.

4 … використовують для розробки творчих, інноваційних альтернативних ідей. Спочатку менеджер збирає групу спеціалістів потрібної проблематики і описує їм ситуацію. Потім члени групи описують якомога більше альтернативних варіантів рішень. Рішення, запропоновані кожним, оголошують усій групі, їх обговорюють і голосують щодо кожного з них. Рішення чи ідея, яка має найвищий рейтинг, є рішенням, яке пропонує група.

1. Групу взаємодії;

2. Групу “дельфі”;

3. Номінальну групу.

5 Влада - це:

1. Система цінностей, які поділяють усі члени організації;

2. Можливість впливати на поведінку інших;

3. Надання допомоги працівникам у реалізації їхніх власних задумів.

6 Експертна влада – це:

1. Влада власного прикладу того керівника, що впливає;

2. Виконавець вірить, що влада має спеціальні знан­ня, які зможуть задовольнити певні потреби.

3. Виконавець вірить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов'язок - виконувати їх.

7 Неформальна група - це:

1. Соціально значима група людей, які об'єднані спіль­ною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування;

2. Група, структура і діяльність якої раціонально організовані та стандартизовані згідно з точно приписаними гру­повими правилами, цілями і ролевими функціями;

3. Самодіяльне об'єднання громадян, статус, структура, функції якого юридично не оформлені.

8 Група-автономія - це:

1. Сукупність незнайомих один з одним індивідів;

2. Характеризує спільноту з точки зору її найвищої стадії розвитку. Властиві інтеграція з іншими група­ми, внутрішня згуртованість, кооперативність в інс­трументальній сфері;

3. Наділена високою внутрішньою єдністю у сфері діло­вих емоційних відносин. Формуються почуття «Ми», групові еталони і норми, внутрішні взаємини.

9 До структурних методів управління конфліктною ситуацією відносять:

1. Роз'яснення вимог до праці, використання координаційних та інтеграційних механізмів, встановлення загальних організаційних координаційних цілей, використання системи винагород;

2. Вольовий контроль за станом організації; свідома зміна процесів сприйняття і оцінки ситуації; емоційно-психологічна розрядка; зниження вимог до себе та інших; доручення вирішення проблеми іншим;

3. Ухилення, згладжування, примушування, компроміс, ви­рішення проблем.

10 Згладжування як метод вирішення конфлікту – це:

1. Визнання відмінності в думках і готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причини конфлікту і знайти курс дій, прийнятний для всіх сторін;

2. Людина впевнена, що не треба сердитись, тому що «ми всі - одна щаслива команда, і не слідує розштовхувати човен»;

3. Прийняттям точки зору іншої сторони, але лише до деякого ступеня.