5 Ліберальний тип керівника:

1. Відрізняється схильністю до єдиноначальності в гіпертрофованих формах, надмірною централізацією влади, особистим вирішенням не тільки значущих, а й порівняно дрібних питань, свідомими обмеженнями контактів з підлеглими;

2. Прагне до надання підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують; залучає їх до таких видів діяльності як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та прийняття рішень; створює необхідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює їх зусилля; з повагою ставиться до людей і турбується про них;

3. Відрізняється відсутністю розмаху в діяльності, безіні­ціативністю і постійним очікуванням вказівок зверху, небажанням приймати на себе відповідальність за рішення і їх наслідки.

6 Якими основними рисами повинен мати лідер?

1. Здатність визначити місце збою і прийняти коригуючі заходи;

2. Вміння вирішувати особистісні конфлікти, які виникають при вольових рішеннях;

3. Бути товариським;

4. Вміння спілкуватися з людьми, здатність розпізнавати потенціал кожної людини і зацікавлювати його у повному використанні цього потенціалу.

7 Нонконформізм - це:

1. Протиставлення особистості колективу, надмірна зарозумілість та ін.;

2. Сукупність стійких психологічних рис, що визначають лінію поведінки людини, її ставлення до справи, до інших людей і до самої себе;

3. Прийняття готових стандартів особистої поведінки згідно з існуючими порядками, нормами, привітами.

8 Фаза зближення в процесі формування колективу - це:

1. Прийняття міжособистісних ролей і визначення статусу в процесі спілкування;

2. Формування оцінки і само­оцінки, розвиток рефлексив­них стосунків, актуалізація установки на спільні дії;

3. Формування першого враження про члена групи.

9 Посібник як учасник конфлікту - це особа, яка:

1. Підштовхує опонентів до взаємної боротьби;

2. Сприяє опонентам порадами, технічною підтримкою;

3. Планує конфлікт.

10 Організаційні чинники стресових ситуацій:

1. Перевантаження або надмірно мала завантаженість роботою, конфлікт ролей, невизначеність ролей, нецікава робота;

2. Смерть близьких, розлучення з дружиною (чоловіком), хвороба, укладення шлюбу, звільнення з роботи, фінансові проб­леми, відновлення відносин з колишньою дружиною (чоловіком), передпенсійний стан;

3. Перевантаження або надмірно мала завантаженість роботою, нецікава робота, ремонт житла, народження дитини, фінансові проблеми.

11 За рівнем прийняття управлінські рішення поділяються на:

1. Рішення на вищому рівні управління; рішення на середньому рівні управління; рішення на нижчому рівні управління.

2. Перспективні рішення, поточні рішення.

3. Загальні рішення (стосуються всієї організації); часткові рішення (стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем тощо).

12 Завданням ефективності менеджменту виступає:

1. Оптимізація прибутково утворюючих елементів;

2. Раціоналізація управлінської праці;

3. Реструктуризація існуючої системи управління.

13 Дайте визначення поняттям: інформація, керівництво, стрес.

14 Зобразіть на графіку фази конфлікту і охарактеризуйте їх.

Рис. 1 – Циклічність фаз конфлікту

Варіант №

Тестові завдання Виберіть правильну відповідь:

1 Між людьми існують дві площини (рівні) комунікації:

1. Між організацією і середовищем та міжрівневі комуні­кації в організації;

2. Між різними відділами (підрозділами) і комунікації між керівником та підлеглими;

3. Змісту і зв'язків (стосунків).

2 В якості показників інформації виступають:

1. Син­таксичність, семантичність та прагматичність;

2. Репрезента­тивність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своє­часність, стійкість, точність, достовірність та цінність;

3. Прагматичність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, точність, достовірність, цінність, син­таксичність, семантичність.

3 Що таке «шум» в комунікаційної процесі?

1. Технічні перешкоди в обраному каналі комунікації;

2. Все, що може вплинути на викривлення інформації;

3. Чутки та слухи.

4 Яка причина, з якої потрібно перевірка результату прийнятого рішення?

1. Якщо рішення гарне, ви будете знати, що робити в аналогічній ситуації, якщо погане - будете знати, що не слід робити;

2. По точності реалізації рішення можлива оцінка кваліфікації підлеглих;

3. Перевірка надійності адміністративної структури;

4. Перевірка надійності експертної структури.

5 Демократичний тип керівника:

1. Відрізняється схильністю до єдиноначальності в гіпертрофованих формах, надмірною централізацією влади, особистим вирішенням не тільки значущих, а й порівняно дрібних питань, свідомими обмеженнями контактів з підлеглими;

2. Прагне до надання підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують; залучає їх до таких видів діяльності як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та прийняття рішень; створює необхідні, для виконання роботи передумови і справедливо оцінює їх зусилля; з повагою ставиться до людей і турбується про них;

3. Відрізняється відсутністю розмаху в діяльності, безіні­ціативністю і постійним очікуванням вказівок зверху, небажан­ням приймати на себе відповідальність за рішення і їх наслідки.