6 Влада примусу – це:

1. Виконавець вірить в те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити інші неприємності;

2. Виконавець вірить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов'язок - виконувати їх;

3. Виконавець вірить в те, що влада може надати йому можливість на певних умовах отримати цінну винагороду.

7 Колектив - це:

1. Сукупність незнайомих один з одним індивідів;

2. Характеризує спільноту з точки зору її найвищої стадії розвитку. Властиві інтеграція з іншими група­ми, внутрішня згуртованість, кооперативність в інс­трументальній сфері;

3. Група наділена високою внутрішньою єдністю у сфері діло­вих емоційних відносин. За гіпертрофованого розвитку автономних якостей група може переорієнтуватися із суспільно значущих ці­лей на власне групові, що галь­мує її розвиток.

8 Фаза первинного сприймання і впізнавання в процесі формування колективу - це:

1. Прийняття міжособистісних ролей і визначення статусу в процесі спілкування;

2. Формування першого враження про члена групи;

3. Формування оцінки і само­оцінки, розвиток рефлексив­них стосунків, актуалізація установки на спільні дії.

9 Організатор як учасник конфлікту - це особа, яка:

1. Підштовхує опонентів до взаємної боротьби;

2. Сприяє опонентам порадами, технічною підтримкою;

3. Планує конфлікт.

10 Головна мета управління конфліктами полягає у:

1. Попередженні дисфункціональних конфліктів і адекватному вирішенні функціональних;

2. Прогнозування конфлікту;

3. Графічному відображенні складових компонентів конфлікту, послідовному аналізі поведінки учасників конфліктної взаємодії.

11. Платіжна матриця як метод прийняття управлінського рішення – це:

1. Визначає оптимальне число каналів обслуговування щодо потреби в них (так звана модель оптимального обслуговування).

2. Моделює вплив прийнятого рішення на конкурентів.

3. Це статистичний метод, який дозволяє із кіль­кох варіантів вибрати оптимальне рішення. При цьому платежі (грошові винагороди, доходи тощо) подають у формі таблиці.

12 Показники ефективності управління відображають:

1. Складність відносин і зв'язків між керуючою і керованою системами;

2. Якість трудового життя підприємства (організації);

3. Кількісне вираження прибутку.

13 Дайте визначення поняттям: комунікації, індивід, управлінське рішення.

14 Заповніть прямокутники наведеними нижче діями, що характеризують схему прийняття рішень:

1. А наліз наслідків

2. Виявлення альтернатив

3. Виявлення можливостей

4. Відбір

5. Діагноз

6. Оцінка результатів

7. Прийняття рішення

8. Програмування

9. Спостереження за тенденціями

10. Цілі

Варіант №

Тестові завдання Виберіть правильну відповідь:

1 Паралельні трансакції в комунікаціях виникають:

1. Тоді, коли на подразнення (сигнал) виникає неочікувана реакція;

2. Якщо учасник трансакції в основному реагує таким змістом "Я", до якого звертався відправник;

3. Коли говорять одне, а думають про інше.

2 Як слід поставитися до накопичення інформації про проблему?

1. Чим більше інформації, тим краще;

2. Надлишок інформації також шкідливий, як і її недолік;

3. Одержання максимуму інформації про проблему - обов'язок керівника;

4. Надлишковий обсяг інформації - запорука успіху.

3 … може автоматично знайти, опрацювати і підсумувати інформацію, потрібну менеджерам для специфічних рішень.

1. Система підтримки рішень;

2. Інформаційна система менеджменту;

3. Інтранет-мережа.

4 Для яких цілей в процесі прийняття рішень використовується «мозкова атака»?

1. Інтенсифікація розумових процесів;

2. Аналіз нестандартних рішень;

3. Виявлення альтернатив;

4. Залучення всіх учасників в процес прийняття рішень.

5 Виконуючи функцію громадського діяча, керівник покликаний:

1. Створювати умови, необхідні для плідної спільної праці, цілеспрямованих і скоординованих дій підлеглих, зайнятих у процесах управління і виробництва;

2. Виконувати різні представницькі функції як всередині колективу, так і поза його межами;

3. Грамотно ставити завдання, компетентно їх аналізувати і ефективно контролювати хід їхньої реалізації, проводити кваліфікований інструктаж.

6 Влада винагороди – це:

1. Виконавець вірить в те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити інші неприємності;

2. Виконавець вірить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов'язок - виконувати їх;

3. Виконавець вірить в те, що влада може надати йому можливість на певних умовах отримати цінну винагороду.

7 Номінальна група - це:

1. Зовнішнє, формальне об'єднання людей навколо поставленої цілі;

2. Характерна їй первинна міжособистісна інтеграція у сфері емоційних взаємин;

3. Характеризується превалюванням інтеграційних тенденцій у сфері ділових відносин. Група починає функціонувати в інструментальній площині, індиві­ди орієнтуються на співробітництво.