Балада про блакитну смерть

Примарні камениці і коші подвір'їв,

мов нетрі мороку, вузькі і мокрі сходи,

провалля ночі, що його ніхто не зміряв,

і смуток темних брам, і цвілі млосний подих.

Зім'ятий і заляпаний паперу клаптик,

коротка, проста записка: «Ніхто не винен,

злочинця не шукати!» Йде у тихих лаптях,

мов мудрий кіт, дахами місяць, нетля лине.

З розкритих проводів букетом синя пара,

із мідних, спухлих жил блакитна кров

струмує.

З-за шафи, що в півсні принишкла з ляку

марить,

примарне соло на кларнеті смутку, чуєш?

Палає струм блакитний, мов душа в

натхненні,

і шепіт божевілля два серця колише

з-під дна свідомості.

І ніч у вир шалений!

І синім квіттям газ в подертий килим тиші!

На ліжко, човен розкоші й нудьги кохання,

сідає миша місячна – цинічна й куца,

і тіло з тілом, тісно сплетені востаннє,

в неситих скорчах болю й насолоди в'ються.

Похилений над ними синій янгол газу

вінчає їх вогнем блакитним, наче миртом,

і душі, мов лілеї, кидає в екстазу,

аж спаляться, немов останні краплі спирту.

24 грудня 1935

Кінець світу

Мов бура плахта, хмара круків

сідає на дахах бриластих,

і місяць, звівши сині руки,

немов пророк, став місто клясти.

За всі гріхи і всі провини,

за малість, зрадність і підлоту,

за злочини, що повне ними

кубло презирства і голоти.

Тоді розпутники і гарпагони

покутних псалмів заспівали,

і калібани били в дзвони,

й гетери, мов кобили, ржали.

Мерзенні, сороміцькі, мертві

люїзи з ліжок виходили,

й сарданапалів гордих жертви

червоні язики гострили.

Мов стріл дванадцять з неба пращі,

вітрів дванадцять шле додолу,

й Земля розкрила зворів пащі,

й розбите в кусні Сонця коло.

Гримить підземний лоскіт здаля,

вдаряє в мури буря дзвонів,

і місто котиться в провалля

під лопіт крил і мегафонів.

4 січня 1936

Мертві авта

Мов кусні зір розбитих, сплять на цвинтарях

машин завмерлі авта,

червоне квіття цвілі міряє застиглі в мідь

роки й хвилини,

і лиш незнане сонячне ядро колишеться,

як вічна правда,

що теж незнана й теж для нас невловна,

наче синій дух бензини.

Буває, що мерців з металу люди, мов шакали,

в сні тривожать

і крам своїх жадоб, і спраг, і нужд, мов на

базарі, розкладають,

і мертві тулуби у синяві ночей стають

за грішні ложа

бездомних любощів кривляк і шлюх, що зорі

зла в них чад вливають.

Як ми копаєм кості ящурів під скелями

віків забутих,

колись копатимуть на цвинтарях міст наших

кості металеві.

Дівчата з квіттям без наймення, пальми

родять хліб, зелена рута

й нові міста із площами з блакиті,

де качаються жар-леви.

Та тіні неспокійні, привиди невтишні

з-під землі стають,

з-під площ, з-під трав.

Метрополю,

долонями червоних мурів упокій крилаті

душі авт!

5 листопада 1935

Закінчуючи

Хто ж потребує слів твоїх?

Чи той, що важить хліб і сіль,

чи той, що відсотки рахує,

чи той, що у безсонну ніч

бунтарські зазиви друкує,

чи той, кого гарячка палить

і з голоду запеклий вже,

чи той, що чорні тюрми валить,

чи той, що тюрми береже?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які мотиви є провідними в циклі “Бронзові м'язи”? Чому? Хто ще з відомих Вам письменників чи поетів писав на ці теми?

2. Які художні засоби використовує Б.-І. Антонич у поезії “ І ”? З якою метою?

3. Схарактеризуйте провідні мотиви поезії “Підсвідомість”. Про що це свідчить?

4. Як характеризує себе Б.-І. Антонич у поезiях “Автобіографія” та “Автопортрет”? Чому?

5. Яким змальовує свій рідний край Б.-І. Антонич у “Елегії про співучі двері”?

6. За допомогою яких художнiх засобiв у поезiї “Дороги” оспiвується молодiсть, майбутнє, радiсть життя?

7. Яка історична постать змальовується у поезії “Князь”? За допомогою яких засобів?

8. Як Ви розумієте перший рядок поезії “До весни”?

9. Що таке мiфологiзм лiтературного твору? Якими рисами надiляє поет природу в поезiї “Село”?

10. Яким чином у поезiях “Рiздво” i “Коляда” поєднується християнськi та язичницькi мотиви?

11. Пояснiсть назву поезiї “Зелена Євангелiя”.

12. За допомогою яких художнiх засобiв у поезiї “Зелена Євангелiя” розкривається єднiсть людини i природи?

13. Що змінюється і що залишається незмінним у поезії Б.-І. Антонича “Пісня про незнищенність матерії”?

14. Які істориін події відбито в поезії “Пісня про Альказар”? Чому за цей твір у Радянському Союзі Б.-І. Антонича називали “фашистом”?

15. Які художні засоби превалюють у поезії “Слово про Альказар”?

16. Яким постає образ України в поезiї “Вишнi”?

17. У чому вбачає джерела своєї творчостi Б.-І. Антонич в поезiї “Вишнi”?

18. Як ставиться поет до постатi Т. Шевченка?

19. Як зображується життя мiста в поезiї “Ротацiї”? Якi засоби i прийоми використовує для цього автор?

20. Які події постають в уяві автора у поезії “Балада про блакитну смерть”? Чому?

21. Порівняйте стильові особливості збірок “Привітання життя” та “Ротації”. Про що це сідчить? Що Ви можете сказати про стильову еволюцію Б.‑І. Антонича

22. Якi фiлософськi проблеми осмислюються в лiрицi Б.-І. Антонича?

23. Назвiть провiднi риси iндивiдуального стилю Б.-І. Антонича.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Весни розспіваної князь: Слово про Антонича: Статті, есе, спогади, листи, поезії. – Львів, 1989.

Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич. – К., 1991.

Ільницький М. Драма без катарсису: Сторінки літературного життя Львова першої половини ХХ століття. – Львів, 1999.

Ласло-Куцюк М. Шукання форми: Нариси з української літератури ХХ століття. – Бухарест, 1980.

Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ століття. Част. 1. Українська література. – Луцьк, 1999. – С. 97–111.

Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна i Польща. – К., 2001. – С. 259–306.

Стефанівська Л. Антонич. Антиномії. – К., 2006.