- •Система оцінювання та контролю знань
- •Програма курсу
- •Художні тексти
- •Андрухович ю. Рекреації. Московіада. Перверзія. Дванадцять обручів (на вибір 1–2).
- •Список рекомендованої літератури підручники
- •Рекомендована література
- •Залікові питання
- •Зі збірки “Сонячні кларнети”
- •Скорбна мати
- •Золотий гомін
- •Зі збірки “Плуг”
- •Псалом залізу
- •(На день Шевченка)
- •Зі збірки “Замість сонетів і октав”
- •Найвища сила
- •Антистрофа
- •Антистрофа
- •Антистрофа
- •Антистрофа
- •Поезії різних років
- •Пам'яти тридцяти
- •Вітер з україни
- •Партія веде
- •Зі збірки “Чернігів”
- •Мій друг робітник водить мене по місту й хвалиться
- •А чи не єсть це самі нахвалки або ж запаморочення від успіхів
- •Стара україна змінитись мусить
- •З циклу “Харків” харків
- •Вітрило
- •Микола зеров
- •Олександрійські вірші
- •О. Бургардтові
- •В степу
- •Арістарх б. Якубському
- •Сонети обри
- •Чистий четвер
- •Страсна п'ятниця
- •Класики
- •Саломея п. Филиповичу
- •Київ 3 лівого берега
- •Чернишевський
- •Святослав на порогах
- •Розмова на пароплаві
- •. В гостях у поета
- •До мельпомени
- •Максим рильський
- •Поцілунок
- •Євген плужник
- •Зі збірки “Рання осінь”
- •В. Підмогильному
- •З книжки “Привітання життя”
- •Бронзові м'язи
- •6 • Змагання атлетів
- •Автобіографія
- •З книжки “Три перстені”
- •Автопортрет
- •З першої книжки "Привітання життя"
- •Три перстені
- •Елегія про співучі двері
- •До весни
- •Про незнищенність
- •Слово про альказар
- •З книжки “Зелена Єванеглія”
- •Країна благовіщення
- •З книжки “Ротації”
- •Ротації
- •Балада про блакитну смерть
- •Кінець світу
- •Мертві авта
- •Закінчуючи
- •Володимир свiдзінський
- •Оксана забужко
- •Клітемнестра
- •Літературний процес
- •Літературний процес
- •Літературний процес
- •Остап вишня
- •Дещо з українознавства
- •Що таке Україна?
- •Що таке Україна?
- •Письменники
З книжки “Привітання життя”
(1931)
Бронзові м'язи
1 - ПІСНЯ ЗМАГУНІВ
Сонце любимо та спорт,
наша пісня складена в мажорній гамі,
перегонів любимо бурхливий гамір,
просто й без хитання в порт
човен наш пливе.
Гімнастичний крок
гуркотить на грищі, наче тарабан;
це вистукуємо наш залізний ямб.
Прискає пісок.
Любимо: змагання труд,
шлях під гору, далеч, розмір, погляд просто,
усміх, промінь сонячний, і вільний простір,
й хвиль рвучких сміливий скрут.
Нас утома не поборе.
Від
праці серце нам не хворе.
Сонця жар справляє, що тіла блищать,
мов бронза.
О, який рекорд ще зможемо здобути, бозна:
може, перемінимо
світ.
Ратище в руках нам свище
й пестить ляском диск,
понад гуркотливе грище
кулі срібний блиск
й має м'яко м'яч.
Ми не знаємо невдач,
лиш:
розкіш небезпеки,
радість перемоги.
Нас не болять ноги,
як маршуємо,
сильні, мов дейнеки,
смілі, мов ушкали,
на найвищі скали.
Прибрані
в вічної весни зелений буз,
махом руки, маршем ноги
вітаємо сонця брус
ми – бадьорі, бронзові боги.
6 • Змагання атлетів
Пухке лице судді, неначе в бонза,
та свиставки пронизливий сигнал,
захоплення в очах довкола пал,
і плескіт рук, і мого тіла бронза.
Дають побіди келих у долоні,
беру його в мовчанці сам німій,
а на землі лежить противник мій,
повалений в подвійному нельзоні.
Я – грецький бог з античної статуї –
виходжу з жестом гордої поваги,
дарма що оплесків гудуть ще струї.
Несу здобуту чарку в свій притин,
я хочу пити, я горю від спраги,
до уст бокал підношу – в нім полин.
„І"
І вітер, що жене по руннім полі,
і дощ, що жне руді хмар руна в млі,
і злотий усміх зір на синім тлі,
і долі спів пшеничної в стодолі.
І виноград, і водоспад удолі,
і сад, і дзвінкодзвонні солов'ї,
і їх пісні, немов фонема «і»,
і гай, і водограй, і край на волі.
І сон на сіні й сонні лісу тіні,
і смерк в руїні, і казки в країні,
і чалі коні, і чвал баский по степі.
І грунь, і рунь, і ватра у вертепі,
і гарний світ удень і серед ночі,
і найгарніший, як лиш замкнеш очі.
ПІДСВІДОМІСТЬ
Понад похмуре, чорномуре бердо
підносив замок кам'яний свій жест.
В нім сивий мешка цар, мов срібний жезл;
в льохах тримав рабів своїх він твердо.
Навколо замка виросли крокоси,
повій з-під листя вій глядів на жердь.
Щораз то більш впадало в погріб жертв,
неначеб хто косив тяжкі покоси.
Враз лютий бунт затряс тюрми кублом.
Геть! З льоту творять інший світ в надії.
Побачив цар ті тереми новії
та став тоді своїх рабів рабом.
Цей цар – це я, палац – душа моя,
бунт – сон, раби – мої померлі мрії.
Автобіографія
В горах, де ближче сонця, перший раз
приглянувся небу,
тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,
і піднеслася голова, й слова прийшли до уст
зелені.
Тепер – де б я не був і коли-небудь,
я все – п'яний дітвак із сонцем у кишені.
А як зійшов із гір гамірливих міст,
у злиднях і невдачах не кляв ніколи долі
та не ганив,
глядів спокійно на хвиль противних
гурагани.
Мої пісні – над рікою часу калиновий міст,
я – закоханий в житті поганин.