2. Правова охорона винаходів (корисних моделей).

Основним способом охорони інтелектуальної власності є видача автору або іншому суб'єкту права об'єкта інтелектуальної власності охоронного документа: патенту чи свідоцтва.

Охорона, яка надається інтелектуальній власності законами України, сприяє збільшенню кількості винаходів і раціоналізаторських пропозицій, росту інвестицій, розвитку науково-дослідної діяльності, що приводить до технічного прогресу, поліпшення якості промислової продукції, підви­щення культурного рівня громадян.

Суть охорони прав на об'єкти інтелектуальної влас­ності полягає в тому, що автор (розроблювач) об'єкта інте­лектуальної власності або інша визнана законом особа одержує від держави виключні права на створений об'єкт інтелектуальної власності на визначений період часу. Ці права регламентуються охоронним документом, що вида­ється власнику об'єкта інтелектуальної власності.

Часто охорону інтелектуальної власності ототож­нюють з її захистом і користуються терміном „захист прав інтелектуальної власності”. Ми будемо розрізняти поняття "правова охорона" і "правовий захист". Охороною (оформ­ленням прав з видачею охоронного документа) займають­ся патентні органи, а захистом (у випадку порушення цих прав) - адміністративні і судові органи.

Можна назвати чотири принципи пра­вової охорони.

По-перше, це принцип охороноспроможності. Тобто об'єкт правової охорони повинен відповідати визначеним законом вимогам. Наприклад, винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідниць­кий рівень і є промислово придатним.

По-друге, визнання за правоволодільцем виключно­го права на об'єкт права інтелектуальної власності.

По-третє, додержання прав не тільки правовласників, але й дійсних розробників (авторів, винахідників).

По-четверте, додержання балансу інтересів право-власника з одного боку і суспільства - з іншого шляхом обмеження монополії на об'єкт права, наприклад, встано­вленням розумного строку дії охоронного документа.

Основними об’єктами правової охорони є результати винахідництва та прмислові зразки. Винахідництво – один з найбільш поширених і масових видів творчості, який практично доступний кожному. Країни з високорозвинотою економікою відзначаються високою винахідницькою активністю. Насамперед це стосується досить досконалої системи правового регулювання відносин у сфері науково-технічної творчості. Тому правовому регулюванню відносин, які складаються у сфері створення і використання винаходів, в усіх країнах приділяється значна увага.

Винахід – це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.

Правова охорона надається винаходу або корисній моделі, якщо це не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентноздатності. Об’єктом винаходу (корисної моделі) якому надається правова охорона може бути:

• продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

• процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Правова охорона не поширюється на такі об’єкти технологій:

• сорти рослин і породи тварин;

• біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів;

• топографії інтегральних мікросхем;

• результати художнього конструювання.

Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчується патентом (деклараційним патентом). Строк його дії становить 20 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії деклараційного патенту становить 6 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії патенту, об’єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використування якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більш ніж на 5 років. За подання клопотання сплачується збір.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі), тлумачення якої повинно здійснюватися в межах опису винаходу та відповідних креслень. Дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Такий рівень стосовно заявленої пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кардоном для невизначного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Бувають випадки, коли новатор самостійно знаходить вирішення певної задачі. Меж тим виявляється, що таку задачу вже вирішено, але відомості про це не дійшли до автора. Винахід повинен давати нове технічне рішення, не відоме сучасному рівню техніки. Тому не може бути визнана винахідом прпозиція, описана у вітчизняній або зарубіжній літературі, або впроваджена у виробницттво в Україні чи за її межами.

Не визнається винаходом пропозиція, на яку ужк подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент в Україні чи за кордоном. Новізна пропозиції втрачається і тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами.Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, а також інші особи, що мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має значення не лише для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самім автором, останній втрачає право на одержання правоохоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому ж випадку втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном і вона може бути використана іноземними особами без будь-якого дозволу і без виплати винагороди за її використання.

Проте з цього загального правила законодавством встановлений важливий вийняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, розкриють цю інформацію, але не раніш як за 12 місяців до дати подання заявки, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патеноспроможним і новізна пропозиції не втрачається.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Винахід – це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення істотно відрізняється від подібних відомих рішень (прототипів) такими ознаками чи перевагами, що роблять доцільним його використання. Винахідництво – це творчий пошук, створення нового пристрою, матеріалу тощо. Тому не вважається винаходом запозичання відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, хоча ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу самого винахідництва. Проти одного творчого характеру для визнання винахідницького рівня не достатньо. Може мати місце творчість, а підстав для визнання її результатів винаходом не буде. Пропозиція має творчий характер, але не відповідає вимогам патентоспроможності. Вона визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями, відомими в науці й техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно відрізняють її від відомих рішень. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, що відкривають нові галузі техніки, нові напрями у суспільному виробництві, у медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, які істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також самоїх продукції, виробленої на основі пропозиції.

Винахід повинен бути придатним для використання. В законодавстві мовиться про промислове використання, але з подальшого тексту випливає, що використання може мати місце не тільки в промисловості, а й в сільському господарстві, в системі охорони здоров’я, оборониЮ транспорту та іншихагалузях. В нормі закону йдеться про два аспекти поняття промислова придатність: а) галузі застостосування винаходу; б) технічна можливість використання винаходу. Інколи надходять пропозиції, які за своїми параметрами відповідають вимогам патентоспроможності, але вони в сучасних вимогах ще не можуть бути використані в суспільному виробництві – немає відповідного устаткування, матеріалів тощо.

Із законодавства випливає, що пропозиція може бути використана у будь-якій галузі практичної діяльності людини, суспільства, державиЮ не забороненій чинним законодавством. Це може бути діяльність наукова і господарська, культурно-освітня і лікувальна. Не обмежується використання винаходу формами власності і господарювання. Винахід може бути використаний як державними так і акціонерними і іншими підприємствами, може використовуватися для власних потреб, а також за кордоном шляхом продажу ліцензії. Сюди відноситься і така ознака винаходу як технічна можливість його застосівання на практиці, тобто пропозиція має бути придатною для відтворення, повторення і тиражування як у даний час, так і в майбутньому.

Корисна модель – це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислово придатним.

Промисловий зразок – це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом. Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.