Тема 3. Фінансові посередники.

1. Поняття фінансові послуги, ринок фінансових послуг. Систематизація фінансових послуг.

2. Характеристика окремих видів фінансових послуг, загальні умови їхнього здійснення.

3. Значення та функції фінансових посередників як професійних учасників фінансового ринку.

4. Класифікація фінансових посередників. Види діяльності, на яких спеціалізуються фінансові посередники.

5. Інститути спільного інвестування як особливий вид фінансових посередників: поняття, статус, види, цілі та система особливих обмежень діяльності.

6. Інші фінансові інститути, особливості їх діяльності в Україні.

Контрольні питання

1. Визначте поняття «фінансова послуга». Які послуги називаються фінансовими?

2. Які послуги надають фінансові посередники на первинному ринку?

3. У чому полягає процедура андерайтингу?

4. Опишіть схему непрямої трансферти з залученням фінансового посередника.

5. У чому полягає приватне розміщення цінних паперів?

6. Наведіть приклад агентських послуг, що надаються фінансовими посередниками.

7. У чому полягає відмінність між договором доручення та договором комісії?

8. Які види трастових послуг надаються фізичним особам на фінансовому ринку?

9. Які види трастових послуг надаються юридичним особам на фінансовому ринку?

10. У чому сутність лізингових угод? Яка відмінність між прямим та непрямим лізингом?

11. З чим пов’язана поява ринку факторингових послуг? Наведіть специфічні риси факторингового кредитування.

12. У чому полягає сутність дилерської діяльності. Чим вона відрізняється від брокерської діяльності?

13. Які основні функції виконують дилери та брокери на ринку цінних паперів?

14. Як класифікуються банківські платіжні картки за схемами розрахунків?

15. Ким можуть надаватися фінансові послуги?

16. Дайте визначення поняття фінансова установа. У чому полягають відмінності між фінансовою та кредитною установою?

17. Які основні вимоги та обмеження діяльності фінансових посередників існують за чинною законодавчою базою в Україні?

18. Визначте відмінності між пайовим та корпоративним інститутом спільного інвестування.

19. Які особливості створення та діяльності корпоративних інститутів спільного інвестування?

20. Які функції на ринку фінансових послуг виконують комерційні банки?

Тести

1. Фінансові посередники:

а) сприяють переміщенню капіталу від тих, хто має заощадження, до тих, хто їх потребує;

б) укладають договори щодо короткострокового інвестування;

в) укладають договори щодо довгострокового інвестування.

2. Діяльність фінансових посередників:

а) знижує ризик неповернення позички або неефективних інвестицій;

б) забезпечує рівновагу на ринку капіталів через узгодження попиту на фінансові ресурси та їхні пропозиції;

в) перерозподіляє і знижує фінансові ризики;

г) усі відповіді правильні;

д) правильна відповідь відсутня.

3. Основними функціями банків є:

а) посередництво у кредиті;

б) посередництво у платежах;

в) акумулювання вільних коштів і перетворення їх на капітал;

г) усі відповіді правильні.

4. Функція посередництва у кредиті полягає в:

а) акумулюванні банками грошових коштів, які тимчасово вивільняються у процесі кругообороту капіталів підприємств і доходів населення та перетворення їх на капітал;

б) перерозподілі банками грошових коштів, які тимчасово вивільняються у процесі кругообороту капіталів підприємств і доходів населення;

в) організації банками безготівкових розрахунків між суб'єктами ринку шляхом перерахування коштів за їхніми рахунками або заліком взаємних вимог;

г) усі відповіді правильні.

5. Так зване пакетне обслуговування клієнтів банком передбачає:

а) надання як коротко-, так і довгострокових кредитів;

б) операції з цінними паперами;

в) прийом вкладів;

г) валютні операції;

д) консультаційні та інші послуги;

є) усе вищезазначене;

ж) лише пункти а, в, г і д.

6. У розвинутих країнах найпоширенішими видами спеціалізованих банків є:

а) інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні й експортно-імпортні;

б) інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та універсальні;

в) інвестиційні, інноваційні;

г) ощадні, іпотечні й експортно-імпортні.

7. Інвестиційні банки займаються переважно:

а) кредитуванням і видачею гарантій за операціями, пов'язаними переважно із зовнішньою торгівлею та міжнародним рухом капіталів;

б) довгостроковим кредитуванням, у результаті якого можлива реалізація потужних науково-технічних проектів;

в) емісійно-засновницькою діяльністю, забезпечуючи посередництво і гарантії розміщення цінних паперів на фондовому ринку;

г) залученням дрібних вкладів населення на певний строк і наданням позик приватним особам.

8. Найпоширенішим типом інститутів спільного інвестуання є:

а) FA-компанії (Face-Amount Companies);

б) UIТ-компанії (Unit Investment Trust Companies);

в) М компанії (Management Companies).

9. FA-компанії — це інвестиційні компанії, які:

а) не займаються емісією цінних паперів, а сприяють розміщенню цінних паперів інших емітентів;

б) випускають сертифікат із зазначенням суми коштів, які вклав інвестор;

в) надають поради щодо формування портфеля цінних паперів.

10. М-компанїі — це інвестиційні компанії, які:

а) здійснюють представницьку діяльність з довіреним майном щодо реалізації прав власності довірителів;

б) акумулюють кошти інвесторів шляхом продажу власних цінних паперів;

в) надають поради щодо формування портфеля цінних паперів.

11. Андерайтинг — це:

а) діяльність щодо розміщення цінних паперів, здійснювана торговцем цінними паперами відповідно до укладеної з емітентом угоди та згідно з чинним законодавством;

б) діяльність від імені і за рахунок клієнтів щодо проведення операцій на фінансовому ринку, за яку отримують винагороду;

в) кредит, наданий у формі переданого у користування майна.

12. Лізинг — це:

а) діяльність щодо розміщення цінних паперів, здійснювана торговцем цінними паперами відповідно до укладеної з емітентом угоди та згідно з чинним законодавством;

б) діяльність від імені та за рахунок клієнтів щодо проведення операцій на фінансовому ринку, за яку отримують винагороду;

в) кредит, наданий у формі переданого у користування майна.

13. Агентські послуги — це:

а) діяльність щодо розміщення цінних паперів, здійснювана торговцем цінними паперами відповідно до укладеної з емітентом угоди та згідно з чинним законодавством;

б) діяльність від імені і за рахунок клієнтів щодо проведення операцій на фінансовому ринку, за яку отримують винагороду;

в) кредит, наданий у формі переданого в користування майна.

14. Факторинг — це:

а) діяльність з укладання угод від свого імені та за свій рахунок через публічне оголошення цін купівлі та продажу цінних паперів із зобов'язанням купівлі та продажу цих паперів за оголошеними цінами;

б) діяльність щодо укладання угод із цінними паперами на основі угод комісії або доручення;

в) система фінансування, за умовами якої банк (або фактор-фірма) скуповує права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов'язаннями, придбаними в різних осіб.

15. Факторинговий кредит надають:

а) збитковим організаціям;

б) за бартерними угодами;

в) підприємствам, які мають багато дебіторів;

г) підприємствам, які мають мало дебіторів.

Модуль 2