Лекція №1

Спільне та відмінне у філософії та науки, філософії та мистецтва, філософії та релігії.

Філософія та наука мають такі спільні риси: дискурсивний тип мислення (логічний, впорядкований, аргументований, несуперечливий); наявність предмета та об'єкта, понять, законів, гіпотез, які розвиваються, критикуються тощо.

Відмінності між філософією та наукою: в науки чітко окреслений предмет дослідження, у філософії - ні; наука не має самосвідомості, тобто, шукає істинне знання, але не дає відповіді на питання, яке знання слід вважати істинним; наука не володіє таким ступенем узагальнення як філософія.

Філософія та мистецтво мають наступні спільні риси: дійсність подається через відношення людини до неї; усе проникність, відсутність заборонених тем; підкреслення важливої ролі людського самовідчуття та інтуїції.

Відмінності між філософією та мистецтвом: філософія акцентує на розумовому осягненні світу, а мистецтво - на емоційному переживанні; вихідним матеріалом філософії є поняття, а мистецтва - художній образ; дійсність, яку зображає мистецтво - умовна (фантастична), філософія претендує на показ реальної дійсності.

Філософія та релігія володіють такими спільними рисами: здійснюють життєву орієнтацію та дають відповідь на питання про сенс життя.

Відмінне між філософією та релігією: ядром релігії є авторитет, віра, абсолютність істини, годі як ядром філософії - розуміння, доведення та контекстуальність істини; філософія є лише інтелектуальною формою світоосмислення, тоді як релігія є соціальним інститутом.

З цих відмінностей можна вивести найважливіші риси філософського мислення;

1. Воно має гранично широкий рівень узагальнення.

2. Є формою людського самоусвідомлення, мисленням під кутом зору людини.

3. Окреслює дійсність не лише з точки зору наявного, але й з точки зору належного.

4. Є головним чином мисленням про мислення, а не про іншу реальність.

5. Є внутрішньо пов'язаним, логічно послідовним, аргументованим та обгрунтованим.

6. Прагне поставити та розв'язати граничні, абсолютні проблеми людського життя.

Функції філософії

Основні функції філософського знання:

1. Світоглядна - знаходження та обґрунтування життєвих орієнтирів, пріоритетів, цінностей.

2. Пізнавальна - знаходження орієнтирів пізнавальної діяльності, критеріїв пізнання.

3. Логічна - формування культури людського мислення.

4. Соціально-адаптативна - орієнтація у різноманітних проявах соціального життя, допомога у виробництві власної соціальної позиції.

5. Виховна - вироблення інтересу до самовиховання, потягу до самовдосконалення.

6. Критична - руйнування стереотипів, забобонів, пошук шляхів вдосконалення світу.

Система філософського знання

Існує досить велика кількість філософських дисциплін: Онтологія„ натурфілософія орієнтуються на філософське осмислення світу загалом, філософське розуміння природи.

Соціальна філософія, філософія історії філософія культури займаються філософським осмисленням суспільства та суспільної історії.

Філософська антропологія - це філософська теорія людини.

Логіка, гносеологія, епістемологія, етика, естетика, історія філософії аксіологія вивчають свідомість у її різноманітних проявах (наприклад, логіка - закони та форми мислення, гносеологія - людську здатність до пізнання, аксіологія - це філософська теорія цінностей тощо).

Філософія та світогляд.

Поняття «філософія» походить від давньогрецьких слів «філео» - «любити» та «софія» - «мудрість», тому буквально «філософія» означає «любов до мудрості».

Частіше за все, при визначенні змісту поняття «філософія» відштовхуються від поняття «світогляд». Наприклад, поширеними визначеннями є наступні: «Філософія - це теоретична форма світогляду», або «Філософія - це пропозиції з приводу того, який може бути світогляд». На рівні буденної свідомості поняття «світогляд» і «філософія» часто виступають синонімами, хоча насправді їх слід розрізняти. Таким чином, слід визначити, що таке світогляд та як він співвідноситься з філософією.

Світогляд - це:

1. узагальнена система поглядів людини та суспільства на світ в цілому та своє власне місце в ньому; Б) розуміння та оцінка людиною власного життя та діяльності, а також долі людства взагалі;

2. сукупність узагальнених філософських, наукових, соціально-політичних, релігійних, естетичних, моральних та інших ціннісних орієнтацій, вірувань, переконань, ідеалів.

«Філософія» не тотожна поняттю «світогляд», тому що:

• «філософія» є вужчим поняттям, бо становить теоретичне ядро світогляду, займається теоретичним узагальненням та засвоєнням здобутків світогляду; проте, за глибиною та широтою охоплення світоглядних проблем філософія значно ширша за світогляд;

• світогляд передує філософії в індивідуальному розвитку людської свідомості та у розвитку людства взагалі;

• світогляд не займається осмисленням власної сутності; відповідь на питання про сутність світогляду дає філософія.

Світогляд є надзвичайно складним явищем, а тому, як і будь-яке складне явище, він може бути типологізованим, тобто, поділений на різновиди, типи. Типологізація здійснюється за різними підставами, наприклад:

• за носієм світогляд може бути індивідуальним, груповим, суспільним;

• за рівнем світобачення та усвідомлення він може бути усвідомленим, неусвідомленим, буденним, філософським тощо;

• за історичною епохою світогляд типологізується як архаїчний (первісний), античний, середньовічний, сучасний тощо;

• за морально-ціннісними орієнтирами світогляд буває гуманістичний, егоїстичний, альтруїстичний, націоналістичний, ліберальний тощо.

Таким чином, філософія постає в якості теоретичної форми світогляду. Але в цьому відношенні її необхідно відрізняти від інакших, близьких до неї форм, - від релігії, мистецтва та науки, з якими філософія має як спільні, так і відмінні риси.

Визначення необхідних термінів (ф, пф, кі-2,2012-2013 н.Р.)

1. Онтологія - філософська дисципліна, яка вивчає буття.

2. Гносеологія - філософська дисципліна, яка вивчає пізнання.

3. Аксіологія - філософська теорія цінностей.

4. Метафізика - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким світ у своїй основі є незмінним, єдиним і статичним.

5. Діалектика - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким світ у своїй основі є мінливим, багатоманітним і динамічним.

6. Логіка - філософська дисципліна, яка вивчає закони і форми мислення.

7. Етика - філософська дисципліна, яка вивчає мораль.

8. Естетика - філософська дисципліна, яка вивчає прекрасне.

9. Дискурсивний - впорядкований, послідовний, аргументований, обгрунтований, несуперечливий, доказовий. Тип мислення, притаманний філософії та науці.

10. Автономний - самостійний, незалежний, окремий.

11. Натурфілософський - той, що стосується філософського осмислення природи.

12. Еллінізм - явище поширення давньогрецької культури за межі самої Греції у 3 ст. до н.е. - 3 ст. н.е., що супроводжувалося змішуванням елементів давньогрецької культури з елементами інших культур.

13. Космологія - наука, що займається проблемами космосу.

14. Релятивізм - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким наші знання, цінності, ідеали тощо можуть мати лише відносний характер (принцип відносності), але не абсолютний,

15. Скептицизм - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким людське пізнаня не може претендувати на володіння знаннями. Назва однієї з філософських шкіл періоду еллінізму, яка закликала «утримуватися від суджень», які б стосувалися наших знань про світ.

16. Стоїцизм - світоглядний принцип, згідно з яким завданням людини є якнайкраще виконання власного призначення, яке від самої людини не залежить. Назва однієї з філософських шкіл періоду еллінізму.

17. Софіст - вчитель «мудрості» (риторики, філософи*) у Давній Греції. В переносному сенсі слова – людина, здатна довести будь-яке твердження, використовуючи будь-які мовні засоби.

18. Анамнезис - пригадування (у теорії пізнання Платона).

19. Епігон - несамостійний, неоригінальний послідовник певного вчення; людина, яка копіює стиль і проблематику визначних попередників.

20. Еклектизм - несистематизоване, хаотичне, випадкове поєднання неоднорідних елементів дечого.

21. Фатум доля (вихідне поняття філософії стеків).

22. Геоцентризм - світоглядний принцип, згідно з яким Бог є джерелом і гарантом буття.

23. Теологія - богослов'я, наука про Бога.

24. Монотеїзм - віра в єдиного Бога.

25. Політеїзм - віра в багатьох Богів.

26. Схоластика напрямок середньовічної філософії, який визнавав розум важливим інструментом Богопізнання. В переносному значенні слова - заплутане, часто зайве та безплідне розумування.

27. Містика - напрямок середньовічної філософії, який вважав віру єдиним інструментом Богопізнання.

28. Патристика - (від латинського «отець, батько») - напрямок середньовічної філософії, сукупність праць так званих Отців Церкви, які використали здобутки античної філософії для обґрунтування християнських догматів.

29. Апологетика - (від грецького «захист») - напрямок середньовічної філософії, для якого характерний захист християнського віровчення від опонентів-язичників.

30. Символ віри - перелік основних догматів християнства, істин, у які вірять християни («Вірую в Єдиною Бога-Отця...»).

31. Пантеїзм - світоглядний принцип, згідно з яким Бог та природа (світ) ототожнюються.

32. Ренесанс - Відродження.

33. Гуманізм - світоглядний принцип, який полягає у визнанні цінності людської особи, її права на вільний розвиток та повагу гідності.

34. Антропоцентризм - світоглядний принцип, згідно з яким людина є центром та найвищою метою Всесвіту.

35. Атомізація - зменшення взаємозалежності між складовими частинами дечого (наприклад, між людьми у суспільстві).

36. Дедукція - метод дослідження, при якому пізнання рухається від найбільш загальних та максимально простих ідей (тверджень) до окремих явищ, рух від загального до одиничного.

37. Індукція - метод дослідження, при якому пізнання рухається від окремих явищ до загальних тверджень, рух від одиничного до загального.

38. Прогрес - рух від простого до складного, від менш досконалого до більш досконалого.

39. Емпіризм - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким джерелом наших знань про світ є досвід.

40. Раціоналізм - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким джерелом наших знань про світ є розум.

41. Буржуазний - той, що пов'язаний із містом, міський.

42. Методологія - сукупність методів, а також філософська дисципліна, яка вивчає методи.

43. Агностицизм – світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким людське пізнаня не може претендувати на володіння достовірними та цілком правильними знаннями.

44. Субстанція - підстава, те, що лежить в основі світобудови.

45. Монізм - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким існує лише одна субстанція, до якої можна звести всі явища світу (наприклад, Бог).

46. Плюралізм - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким існує безліч субстанцій, які не можна звести до єдиної основи.

47. Дуалізм - світоглядно-методологічний принцип, згідно з яким існує дві субстанції (наприклад, матеріальна і духовна).

48. Просвітництво - явище, яке було започатковане у 18 ст. у Франції; громадський рух, спрямований на поширення знань серед певних соціальних груп з метою вирішення соціальних, політичних, економічних та інших проблем на тій підставі, що прогрес суспільства забезпечується прогресом людського розуму.

49. Апріорний - додосвідний, позадосвідний.

50. Апостеріорний - той, що отриманий досвідним шляхом.

51. Категорії - найзагальніші поняття (наприклад, «час», «простір»).

52. Синтез - з'єднання елементів дечого (протилежне до аналізу).

53. Абсолютний - ні від чого не залежний.

54. Антропологія - наука про людину.

55. Ірраціональний - нерозумний, позарозумний.

56. Позитивізм - світоглядно-методологічна позиція, яка вважає, що філософія повинна вивчати мову та логіку розвитку науки.

57. Імморалізм - позаморальність, незалежність від моральних оцінок.

58. Сцієнтичний - той, що пов'язаний із наукою.

59. Демаркація - розмежування, відділення.

60. Верифікація - перевірка на істинність.

61. Інтерналізм - світоглядно-методологічна позиція, яка вважає, що наука розвивається під впливом власних внутрішніх

факторів.

62. Екстерналізм - світоглядно-методологічна позиція, яка вважає, що наука розвивається під впливом зовнішніх (наприклад, соціальних) факторів.

63. Імпліцитний - прихований, неявний.

64. Екзистенція - існування.

65. Антеїзм - сутнісна риса української філософії (та світогляду взагалі), яка знаходить вияв у пошануванні землі, любові до рідної землі.

66. Кордоцентризм - сутнісна риса української філософії (та світогляду взагалі), зміст якої полягає у наданні переваги позарозумним чинникам розвитку людської особистості, моральності, духовності; філософія серця.

67. Полеміка (полемічний) - суперечка (той, що пов'язаний із суперечкою).

68. Онтологічний - той, що пов'язаний з буттям (або його вивченням).

69. Небуття - категорія, яка фіксує відсутність дечого (у певному вимірі).

70. Архе - першопочаток.

71. Динамічний - той, що пов'язаний з рухом; рухливий.

72. Статичний - той, що пов'язаний зі сталістю; сталий, нерухомий.

73. Ієрархічний - той, що передбачає існування різних рівнів дечого, при якому одні рівні підпорядковуються інакшим.

74. Дуалістичний- подвійний.

75. Плюральний - множинний. і

76. Мікросвіт - світ малих часток речовини (молекул, атомів, бактерій тощо).

77. Макросвіт - світ тіл, які можуть бути осягнуті органами чуття.

78. Мегасвіт - світ космічних процесів.

79. Інстинкт - програма поведінки, закладена у тваринному організмі та передається спадково-генетичним шляхом.

80. Соціокультурний - той, що пов'язаний із суспільними та культурними процесами.

81. Ідеалізація - уявлення про об'єкт в такому вигляді, в якому він не існує в дійсності.

82. Мова - знакова система.

83. Мовлення - психічний процес, який полягає в оперуванні мовою як знаковою системою.

84. Субстанційний - підставовий.

85. Еволюційний (еволюція) - той, який пов'язаний з поступовим (без різких змін та стрибків) розвитком (процес поступового розвитку).

86. Інтелект-розум.

87. Суб'єкт - той, хто здійснює пізнання та діяльність.

88. Об'єкт - те, що пізнається або над чим здійснюється дія.

89. Адекватний - той, що відповідає обставинам, часу тощо (відповідний).

90. Стереотип - звичне сприйняття деяких явищ.

91. Інтеріоризація - психічний процес, який полягає у внутрішньому засвоєнні та перетворенні зовнішніх (наприклад, соціокультурних) явищ.

92. Формалізований - викладений у символічній формі (наприклад, через математичні формули).

93. Альтернативний - інший можливий (спосіб, шлях, рішення тощо).

94. Раціональний - пов'язаний з розумом.

95. Кореспондентський - відповідний.

96. Когерентний - узгоджений.

97. Прагматичний - практично зорієнтований.

98. Конвенційний - заснований на конвенції (угоді, договорі).

99. Метод - шлях, спосіб вирішення практичних і теоретичних завдань.

100. Алгоритм - послідовність одноманітних дій, яка з необхідністю приводить до очікуваного результату.

101. Детермінованість - наявність причинно-наслідкового зв'язку, залежність від дечого, визначеність. ,

102. Гіпотеза - припущення.

10З.Європоцентричність - надання переваги тому, що має відношення до європейської культури; визнання європейської культури в якості найбільш досконалої та зразкової в порівнянні з інакшими культурами.

104. Кіч ~ зразок масової мистецької продукції, який не володіє реальною історичною, художньою чи естетичною цінністю.

105. Глобалізація - здатність людства радикально впливати на планетарні економічні, політичні, культурні, соціальні та інші параметри.

106. Артефакт - штучно створений предмет, на противагу до того, що має природне походження.

107. Сакральність - утаємниченість, священність.

     108. Профанність - спрощеність.

     109. Утилітарність - корисність.

110.Уніфікація - зведення чогось різноманітного до єдиного стандарту.

111.Циклічність - повторюваність.

112. Техніка - сукупність допоміжних засобів діяльності.

113. Технократичний (технократизм) - світоглядний принцип, згідно з яким техніка визнається найважливішою підставою суспільного розвитку.

114. Технофобія - страх перед технікою.

115. Амбівалентність - двозначність.

Теоретичні питання з філософії на екзамен для Ф, ПФ, КІ-2 (2012-2013 н.р.):

1. Охарактеризуйте та поясніть основні особливості світогляду епохи Нового часу.

2. Назвіть основні філософські течії європейського Відродження та дайте їх коротку характеристику.

3. Охарактеризуйте напрямки розвитку філософії у XX ст.

4. В чому полягають особливості філософської позиції давньогрецьких софістів? Чому їхня позиція викликала різкий осуд давньогрецького суспільства? Який зв'язок між софістами та Сократом?

5. Що спільного і що відмінного між методологічними ідеями Ф.Бекона та Р.Декарта?

6. Окресліть основні філософські ідеї Ф.Ніцше. Чим можна пояснити їх неоднозначну оцінку?

7. Поясніть, чому німецьку класичну філософію виділяють в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії? Які провідні принципи німецької класичної філософії? Як вони виявляються у її представників?

8. Що спільного та відмінного між наукою та філософією? Між філософією та мистецтвом? Між релігією та філософією?

9. Що таке світогляд та як він типологізується? Який зв'язок між світоглядом та філософією? Поясніть, в чому полягають найперші функції філософії, поясніть їхній зміст.

10. Якими були найперші особливості філософських шкіл пізньої античної філософії. Яка із цих шкіл видається вам найбільш цікавою?

11. Окресліть найважливіші проблеми філософії І.Канта.

12. В чому полягають ідеї екзистенціалізму?

13. В чому суть сцієнтичного напряму філософії XX ст.?

14. В чому полягає сенс введення Платоном поняття ідеї? Окресліть основний зміст філософії Платона.

15. В чому полягають провідні особливості філософії Гегеля? Що входить у філософську систему Г.Гегеля?

16. Ідеї фрейдизму у філософії XX ст.

17. Яким є зміст антропологічного принципу у філософії Л.Фейєрбаха?

18. Окресліть основні особливості середньовічної філософії, її провідну проблематику, назвіть її представників.

19. Окресліть вихідні ідеї А.Шопенгауера та С.Кіркегора. Чому їх вважають засновниками некласичної філософії?

20. Основні ідеї та представники античної натурфілософії.

21. Провідні ідеї релігійної філософії XX ст.

22. Чим відрізняються між собою апологетика, патристика і схоластика?

23. В чому суть позиції марксизму?

24. Окресліть зміст культурологічних пошуків у філософії XX ст.

25. Головні відмінності античного та середньовічного світогляду.

26. В чому суть критичних теорій філософії XX ст.?

27. Розкрийте та поясніть структуру свідомості та її функції; в чому полягає їх значення?

28. Окресліть та розкрийте зміст вихідних ознак культури.

29. Окресліть основні концепції походження свідомості; покажіть їх позитивні та негативні сторони.

30. Розкрийте зміст основних ознак свідомості та поясніть їх.

31. Що включає у себе поняття цивілізації? Якими є ознаки цивілізації?

32. Розкрийте співвідношення понять «людина - індивід - особа - особистість – індивідуальність».

33. Базові поняття гносеології: «пізнання», «суб'єкт», «об'єкт», їхнє співвідношення.

34. Поясніть значення, переваги та недоліки рівнів пізнання. Які існують форми пізнання?

35. Які основні види пізнання Вам відомі? Який з них Ви вважаєте найважливішим і чому?

36. Розкрийте зміст, основні функції та значення поняття буття для філософії. Назвіть головні онтологічні проблеми.

37. Окресліть основні наголоси у сучасному науковому тлумаченні рівнів та форм проявів буття.

38. Що таке метод? Які його складові та властивості?

39. Окресліть провідні історико-філософські підходи до проблеми буття.

40. Проблема істини у пізнанні. Теорії істини.

41. Основні проблеми філософії історії. Філософія історії про суб'єкт, рушійні сили та чинники історичного процесу.

42. Глобальні проблеми людства.

43. Назвіть, на які основні етапи поділяють розвиток української філософії та охарактеризуйте їх в загальному плані.

44. Окресліть особливості філософської думки часів Київської Русі, її вихідні джерела та ідеї.

45. Назвіть основні громадсько-політичні рухи в Україні XIX ст. Які філософські ідеї фігурували в їхніх програмах?

46. Окресліть вихідні ідеї Г.Сковороди. В чому полягала їхня оригінальність?

47. Окресліть і поясніть провідні особливості розвитку української філософії у XX ст., назвіть її найвідоміших представників,

48. Кого із представників української філософії XX ст. у діаспорі ви можете назвати? Окресліть їхні провідні ідеї.

49. Окресліть найважливіші філософські ідеї в українській літературі ХїХ ст.

50. Окресліть значення так званої університетської філософії в Україні у XIX ст.

Теми семінарських занять з філософії (2012-2013 н.р.). Групи Ф, ПФ, КІ-21. Тема 1. Філософія, її витоки та особливості.

1. Особливості становища людини у світі та необхідність її самовизначення.

2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.

3. Особливості історичного формування філософії та характерні риси філософського мислення.

4. Структура і функції філософського знання. Терміни 1-9.