Тема 10. Міжнародний фінансовий ринок

Основи функціонування міжнародного фінансового ринку. Учасники міжнародного фінансового ринку. Єволюція євроринків.

Фінансові інструменти міжнародного фінансового ринку. Міжнародні та регіональні фінансові установи.

Міжнародний валютний фонд (МВФ). Джерела формування фінансових ресурсів МВФ. Світовий банк та його інститути. Організаційна структура групи Світового банку. Мета та принципи діяльності: Міжнародного банку реконструкцї й розвитку (МБРР); Міжнародної асоціації розвитку (МАР); Міжнародної фінансової корпорації (МФК); Багатостороннього агенства з гарантій інвестицій (БАГІ); Міжнародного центру розв’язання спірних питань у сфері інвестицій (МЦРІС).

Банк міжнародних розрахунків.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Цілі та функції ЄБРР. Принципи діяльності ЄБРР.

Вплив діяльності міжнародних фінансових інститутів на економічний розвиток України.

Література: [2; 303-328].

Методичні вказівки до семінарських занять

Впровадження ринкових відносин в Україні обумовлює необхідність реформування і зміцнення фінансового сектору економіки з метою посилення його впливу на активізацію інвестиційних процесів, структурну перебудову та подальший економічний розвиток країни. У зв’язку з цим удосконалення діяльності фінансових установ потребує вирішення цілого комплексу проблем, які передусім пов’язані з розширенням номенклатури фінансових послуг, переходом на міжнародні стандарти фінансової і статистичної звітності, посиленням прозорості діяльності суб’єктів господарювання на фінансовому ринку, опануванням системи управління ризиками в умовах економічної нестабільності, вдосконаленням правової бази, впровадженням нових інформаційних технологій. Розв’язання таких завдань потребує використання нових підходів до організації підготовки фахівців відповідного рівня та кардинального оновлення змісту фінансово-економічної освіти в цілому.

Фінансовий ринок і такі його сегменти, як ринок цінних паперів, фінансових послуг, валютний ринок, - найбільш динамічні та нестабільні ринки, діяльність на яких потребує не лише поглиблених теоретичних знань зі спеціальності, але й уточнення особливостей законодавчої і нормативної бази, що відбиває всю специфіку української економіки, а в окремих випадках – несталість чинного законодавства.

Програма навчального предмету «Фінансовий ринок» призначена для базової підготовки економістів за навчально-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» широкого профілю в галузі економічної освіти.

Дисципліна «Фінансовий ринок» має на меті дати студентам теоретичні знання та одержання практичних навичок, щодо з’ясування сутності та значення фінансового ринку, оволодіння знаннями з основ фінансового ринку, методами та прийомами функціонування фінансового ринку.

Курс "Фінансовий ринок" розрахований на формування у студентів теоретичних та практичних основ фінансового аналізу. Під час вивчення фінансового аналізу студент повинен опрацювати методичну та практичну інформацію з питань змісту, джерел та особливостей інформаційного забезпечення фінансового аналізу, вивчити комплекс показників оцінки фінансового стану підприємства та їх класифікації, методи оцінки грошових потоків підприємства, методи оцінки майна підприємства, методичні принципи оцінювання ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, кредитоспроможності, ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства для того, щоб вміти організувати роботу по веденню фінансового аналізу на підприємствах різних форм власності, виявити резерви підвищення ефективності виробництва та поліпшення фінансового стану підприємств, використати показники фінансової звітності в процесі управління, навчитися аналітично мислити, думати про невирішені проблеми і перспективи розвитку підприємства, самостійно зорієнтуватись у складних проблемах фінансового аналізу та управління фінансами на підприємстві, грамотно, всебічно і обґрунтовано приймати рішення.

Семінарські заняття - є однією з основних форм роботи студентів вищих закладів при вивченні курсу "Фінансовий ринок". Вони дають змогу провести аналіз фінансового стану підприємства, одержати деякі ключові параметри, які дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства і фінансових результатів його діяльності. Вирішення визначеного взаємозалежного набору аналітичних задач курсу на семінарських заняттях дозволяє формувати аналітичне мислення у студентів, давати раціонально-критичну оцінку фінансового стану підприємства, об'єктивно та критично оцінювати фінансовий стан підприємства, що аналізується. Семінарські заняття передбачають самостійну підготовку студентів до них, вироблення навичок, розв’язування задач та написання рефератів.

За допомогою та під керівництвом викладача на семінарських заняттях обговорюються проблеми з курсу, що вивчається. Студенти безпосередньо беруть участь у дискусіях, зачитують повідомлення, виступають з рефератами. Реферат – одна з основних форм самостійної роботи студента. Мета реферату – закріплення та поглиблення теоретичних і практичних знань, отриманих студентом в процесі вивчення окремих тем.

Написання реферату дає можливість студенту навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали періодичної літератури, глибше вивчати основні проблеми та особливості фінансового аналізу та фінансового управління; провести дослідження механізму фінансового менеджменту в країнах з ринковою та перехідною економікою.

Студент може зустрітися з таким положенням, коли в економічній літературі немає єдиного погляду на питання, які досліджуються. У цьому випадку слід навести думку кількох авторів, дати критичну оцінку їх поглядам та одночасно викласти власні погляди з даного питання. Це допомагає більш глибоко засвоїти матеріал.

Обсяг реферату має бути в межах 10–15 сторінок формату А4, Times New Roman, 14 шрифт.

Робота над рефератом включає такі етапи: вибір теми, підбір спеціальних літературних джерел та фактичного статистичного матеріалу; консультація з викладачем; передача реферату викладачу для оцінювання або виконання доповіді перед студентами групи на основі матеріалів реферату.

Літературу з теми реферату студент підбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог. Консультацію з питань підбору літератури студент може отримати у викладача чи у працівників бібліотеки.

Особливу увагу слід звернути на спеціальну літературу, що стосується теми: періодичні видання, наукові статті, передовий вітчизняний і зарубіжний досвід. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Держкомстату, Мінекономіки, Мінфіну, ДПА, періодичних виданнях та звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємств.

Реферат повинен бути набраний на комп’ютері. Слід уникати в роботі книжних висловів і фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями. Усі цитати та запозиченний матеріал повинні бути оформлені згідно з діючими вимогами.

Обов’язковою для реферату є наявність змісту, ілюстрацій, списку використаних джерел з посиланням у тексті (не менше 10 джерел), оформленим згідно з чинними стандартами.

Крім того, в межах навчальної програми студенти виконують розрахункову індивідуальну роботу.

Індивідуальна робота виконується на стандартних аркушах наперу, скріплених у папку. Робота може бути написана від руки або надрукована Times New Roman, шрифт 14, 1,5 інтервали.

Обсяг реферату 10-15 сторінок. Розміщення тексту на сторінці з полями: ліворуч - 30 мм, праворуч - 15 мм, знизу і зверху - 25 мм.

На титульній сторінці потрібно вказати назву університету, факультет, спеціальність, дисципліну, курс, прізвище та ініціали студента.

Завершену та оформлену індивідуальну роботу студент підписує і проставляє дату виконання.

Роботи, які не відповідають вищезгаданим вимогам, не зараховуються. У такому випадку студент зобов'язаний виправити або виконати нову індивідуальну роботу з врахуванням усіх зауважень.

Захист індивідуальної роботи здійснюється на основі індивідуальної бесіди зі студентом і оцінюється в 10 балів.

Основними елементами цієї методики є: читання літератури і учбових посібників; аналіз та оцінка рішення проблемно-пошукових завдань з питань запропонованих планами семінарських занять; підготовка повідомлень, виступів, доповідей, написання рефератів та виступи з ними на семінарах; участь в обговореннях.