Рекорди тривалості перебування на Евересті

У 1999 році непальський альпініст, провідник по високогірних місцевостях Бабу Чхірі провів на горі 21 год. 30 хв.

У травні 2011 р. непальський гуру Бхакта Кумар Рай встановив новий рекорд тривалості перебування на вершині Евересту - 32 годин.

Цікаві факти

У 1996 році шерпа Анг Ріта побував на вершині 10 разів без кисневих балонів. Його рекорд, через чотири роки, побив інший житель Непалу - шерпа Апа, що досяг вершини в 11 разів.

У 2001 році дивовижне сходження на Еверест здійснив незрячий американець Ерік Вейхенмайер. До того моменту він уже підкорив всі найвищі гірські піки на всіх семи континентах. «Піднявшись на сім найвищих гір семи континентів, я сподівався показати людям, що цілі, які можуть здаватися недосяжними, насправді цілком досяжні», - сказав у своїй заяві Вейхенмайер.

25 травня 2008 року 76-річний непалець Мін Бахадур Шерхан дійшов до вершини, ставши найстарішою людиною, що побувала на вершині Евересту.

22 травня 2010 вершину підкорив 13-річний американець Джордан Ромеро, який здійснив сходження разом з батьком. До цього рекорд належав 15-річній Мін Кіпа Шерпа.

Висота гори

Першим, хто визначив, що Джомолунгма є найвищою гірською вершиною на Землі, був індійський математик і топограф Радханат Сикдар (англ. Radhanath Sikdar). Йому вдалося зробити це 1852 році на основі тригонометричних розрахунків, перебуваючи в Індії на відстані 240 км від Джомолунгми. Згідно з його розрахунками, висота вершини складала рівно 29000 футів (8839 м), але оголошено було, що висота Джомолунгми становить 29002 фути (8840 м). Це довільне додавання було зроблене, щоб через круглість числа (29000) не виникло враження, що точність вимірювань невисока.

1955 року індійські топографи за допомогою теодолітів знову виміряли висоту Джомолунгми, яка склала 8848 м (29028 футів) над рівнем моря. 1975 року китайська експедиція уточнила цю висоту (8848,13 м). 1998 року американська експедиція на Еверест за допомогою GPS визначила висоту в 8850 м. 9 жовтня 2005 року директором Державного управління геодезії і картографії КНР було повідомлено на прес-конференції, що отримано нові, точніші результати вимірювань висоти Евересту. Згідно з цими вимірюваннями, здійсненими китайськими вченими під час експедиції на Еверест в травні 2005 року, висота гори складає 8844,43 метра (± 21 см) над рівнем моря^[3].

Населення та традиції

Район Джомолугми — це земля шерпів (тиб. ཤར་པ — шаркхомбо — «східний народ»), етнічної групи, яка мігрувала з Тибету за 2 000 кілометрів від їх нинішнього місця проживання в північно-східному Непалі, близько 500 років тому. В даний час вони в основному займають два райони Непалу — Солу та Кхумбу. Там проживають зараз дванадцять окремих кланів цих людей. Вони розмовляють на діалекті тибетської мови, яку називають мовою шерпа, і в більшості своїй сповідують тибетський буддизм, повні забобонів, традицій і обрядів із суміші анімістичних вірувань та релігії Бон. Вони традиційно фермери, скотарі і торговці, добре пристосувалися до життя на великих висотах і часто подорожують з допомогою тварин, таких як яки і хайнаки. Протягом десятиліть вони отримують вигоду з туризму і спеціалізуються в якості носіїв та провідників для експедицій, що йдуть на Еверест.

Джомолунгма — священна гора для шерпів. Вони вважають, що вона є домом для духів та демонів. Вона також є домом для Джомо Мійо Ланґ Санґми (Jomo Miyo Lang Sangma), однієї з "П'яти сестер довголіття", які дають поживу мешканцям п'яти найвищих вершин Гімалаїв. Буддійський майстер Падмасамбхава якось організував перегони до вершини Джомолунгми. Він кинув виклик одному з лам релігії Бон, щоб визначити, хто з них сильніший. Падмасамбхава був доставлений на вершину пучком світла і лама, зазнавши поразки, залишив там свій барабан. З тих пір кожен раз, коли сходить лавина, шерпи грають на барабанах, щоб відігнати духів.

Перед усіма сходженнями на гору, шерпи проводять пуджу, церемонію під час якої вшановують жертв гори, заспокоюють свої думки та душі і просять духів гори бути до них милосердними. Між Дінґбошем (фр. Dingboche) та Лобушем (фр. Lobuche), по дорозі до базового табору, в пам’ять людей, що загинули при сходженнях. Кожна жертва представлена тут пірамідою. Для проведення церемоній біля підніжжя Джомолунгми є ступи, молитовні барабани і прапорці та мантри.