4. Гіпертонічна криза як ускладнення гіпертонічної хвороби, ознаки, можливі ускладнення, перша медична допомога.

Гіпертонічна хвороба – це первинне самостійне захворювання, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску (як максимального, так і мінімального). Це захворювання дуже розповсюджене, одна з так званих “хвороб цивілізації”. В останні роки відзначається тенденція до збільшення числа захворілих серед молодих.

В основі розвитку гіпертонічної хвороби лежать порушення регуляції артеріального тиску (судино-руховий центр у головному мозку) під впливом негативних емоцій, тривалої перенапруги нервової системи, що підвищує тонус симпатичної нервової системи, викликає спазм дрібних артерій і підвищення АТ. Сприяючими факторами гіпертонічної хвороби є переїдання, гіподинамія, паління. Велику роль відіграє і успадкована схильність до захворювання.

Гіпертонічна хвороба протікає хронічно, роками, з періодичними поліпшеннями й погіршеннями, іноді загострюючись нападами - так названими гіпертонічними кризами.

Термін «криза» (франц. Crise - перелом, напад) використовують для позначення раптових змін в організмі, які характеризуються нападоподібною появою або посиленням симптомів хвороби й носять минулий характер. Гіпертонічною кризою варто вважати не стільки раптове підвищення артеріального тиску вище якого-небудь умовного рівня, скільки різке погіршення самопочуття, що супроводжується навіть незначним підвищенням тиску.

Таким чином, гіпертонічна криза розглядається як різке загострення гіпертонічної хвороби на короткий строк, характеризується спазмом судин, особливо судин головного мозку й різким погіршенням самопочуття.

Раптове підвищення АТ може провокуватися нервово-психічною травмою, вживанням алкоголю, різкими коливаннями атмосферного тиску, фізичною перенапругою, відміною гіпотензивних ( які знижують артеріальний тиск) засобів і т. д.

Багато ознак кризи обумовлені збільшенням викиду у кров гормонів мозкового шару надниркових залоз. Залежно від того, якого гормону викидається більше (адреналіну або нор-адреналіну) розвивається кризи з різними клінічними проявами.

При гіпертонічній кризі 1 типу підвищується викид адреналіну, що супроводжується загальним нервовим збудженням, тремтінням, різким головним болем пульсуючого характеру, появою «мушок» перед очами, запамороченням, нудотою й блювотою, серцебиттям, почервонінням шкіри обличчя, посиленим потовиділенням. У хворого відзначається частий напружений пульс, артеріальний тиск швидко підвищується (переважно систолічний тиск), наростає пульсовий тиск.

Такого роду кризи частіше спостерігаються на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби.

Гіпертонічна криза 2 типу розвивається поступово при підвищенні вмісту нор-адреналіну в крові, відрізняється більш важким перебігом, спостерігається на пізніх стадіях гіпертонічної хвороби. Для неї характерні різкі стискаючі головні болі (часто в потиличній і тім'яній областях), нудота й блювота, відчуття здавлювання або важкості за грудиною, болю в області серця, порушення зору, млявість, загальмованість, сонливість хворого. Шкірні покриви бліді, пульс не частий, напружений, артеріальний тиск підвищений (переважає підйом діастолічного тиску, пульсовий тиск зменшується).

Дуже часто гіпертонічні кризи супроводжуються носовими кровотечами, які багато хто розглядає як ускладнення, хоча самє вона найчастіше рятує хворого від більш серйозних неприємностей.

Криза може тривати від декількох годин (1 тип) до декількох днів (2 тип).

Грізними ускладненнями гіпертонічних кризів є розриви мозкових судин із крововиливами в мозок – так названі мозкові інсульти (або удари). Хворий при цьому раптово непритомніє і впадає в стан мозкової коми. Якщо через декілька діб людина не вмирає, то впродовж багатьох місяців і років вона буде прикута до ліжка через параліч кінцівок і порушення багатьох функцій головного мозку. Іншим не менш небезпечним ускладненням є розвиток інфаркту міокарда й серцевої недостатності. Тому при виникненні ознак кризи необхідно якнайшвидше надати хворому невідкладну допомогу.

Алгоритм надання невідкладної допомоги при гіпертонічній кризі:

1. Обов'язково виміряти артеріальний тиск.

2. Негайно викликати лікаря. Не покидати пацієнта!

3. Створити хворому максимальний фізичний і психічний спокій; заборонити будь-які фізичні навантаження.

4. Улаштувати хворого зручніше в напівсидячому положенні (посадити, відкинувшись, у м'яке крісло або надати верхній частині тулуба в ліжку підвищене положення для зменшення припливу крові до голови). Не слід укладати його з низько опущеною головою!

5. Переконати хворого максимально розслабитися, дихати не глибоко, спокійно.

6. При збудженні дати заспокійливі (седативні) засоби - корвалол, валокордин, настойку валеріани, пустинника, валідол під язик.

7. Застосувати відволікаючі засоби - тепло до ніг (гаряча ніжна ванна – можна з гірчицею, грілка), гірчичники на задню поверхню шиї, гомілкові м'яза;

8. Можна поставити п'явки 5-6 штук за вуха;

9. Дати (ввести) хворому гіпотензивний засіб (контролюючи артеріальний тиск):

• 1 таблетку клофеліну або коринфару під язик;

• 1% розчин дибазолу 2 мл внутрім’язово,

• 2% розчин папаверину 2 мл внутрім’язово,

• 25% розчин сірчанокислої магнезії 10 мл внутрім’язово,

Пам’ятайте! Не слід різко збивати тиск або прибігати до самостійного призначення гіпотензивних засобів, яких хворий раніше не приймав;

10. Можна дати сечогінні засоби (фуросемід 1 таб.). Забороняється прийом алкоголю!

11. З появою сильного загрудинного болю дати нітрогліцерин під язик.

12. Спостерігати за станом хворого до прибуття лікаря.

5. Завдання: На уроці фізкультури учень поскаржився на сильні, колько подібні болі у поперековій області, які віддають у ліве стегно й статеві органи. Біль з'явилася раптово. Відзначається нудота, часте сечовипускання. Сечі виділяється мало, сеча мутна. Що трапилося? Ваші дії?

   Використані джерела:

1. Авратинский И.М. Основы медицинских знаний:Учебник.-М.; Медицина 1993.

2. Буянов В.М. Первая медицинская помощь.-М.,1986.

3. Лівак П.Є., Терещенко В.І., Товстенко Н.О. Основи медичних знань: Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002 –

4. Николаев Л.А. Доврачебная помощь при травмах и хирургических заболеваниях. Уч.пособие. - Мн.: Выш.шк., 1998.

5. Петрик О.І. Долікарська медична допомога при травмах та нещасних випадках: Навчальний посібник. - К.:Вища школа, 1995

6. Тахтарова І.К., Олейник В.П., Захарова А.О. Основи медичних знань (кредитно-модульний курс). Навчальний посібник. – Миколаїв: 2010.