1.1. Мета та завдання музейної практики.

Музейна практика студентів є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців з образотворчого мистецтва і рівнобіжно з базовими предметами формує спеціалістів та майбутніх педагогів, розвиває їх художнє мислення, естетичне світосприйняття та прилучає до культурної спадщини.

Мета музейної практики полягає, насамперед, у духовному розвитку студентів, прилучаючи майбутніх педагогів до образотворчого мистецтва у стінах музеїв і художніх галерей міста, та у виявленні комунікативної ролі мистецтва і важливої ролі музею у формуванні висококультурної особистості.

Основними завданнями музейної практики на V курсі є:

• поглиблення і закріплення знань, отриманих в університеті по базовим предметам: історії образотворчого мистецтва та художньої культури, живопису, композиції тощо;

• ознайомлення студентів з основними видами діяльності музеїв образотворчого мистецтва (комплектування, збереження, експонування, реставрація, науково-дослідна, просвітницька, педагогічна діяльність);

• вдосконалення вмінь аналізувати художні твори, сприймати прекрасне та вербально висловлювати власні естетичні враження та почуття від споглядання творів;

• розвиток інтересу до відвідування художніх виставок, галерей і музеїв;

• вивчення форм і методів роботи з дітьми на базі музеїв;

• виховання у студентів любові до образотворчого мистецтва і розвитку творчих рішень у самостійній роботі майбутніх педагогів;

• виховання моральних якостей студентів прилученням до культурної всесвітньої та національної спадщини;

• підвищення культурного рівня студентів і духовного розвитку особистості майбутнього вчителя.

1.2. Вимоги до знань та вмінь.

У процесі проходження музейної практики студенти набувають уміння та навички:

• комплексної оцінки творів мистецтв;

• аргументовано висловлювати власні судження про пам'ятки культури, естетичні враження та почуття від споглядання творів;

• вільно орієнтуватися та наводити приклади творів основних видів, жанрів і напрямів мистецтва із експозицій музеїв;

• використовувати знання в науково-просвітницькій та художньо-практичній роботі;

• пропагувати історико-культурні та художні цінності, виявляти їх роль у життєдіяльності людини під час викладацької діяльності.

Студенти опановують засоби спілкування, змістом якого є інформація про мистецтво, засвоюють технологію аналізу художніх робіт, при цьому розвивається їх художньо-образне сприйняття, мистецьке бачення і мислення.

Знання та досвід, отриманий під час проходження музейної практики, студенти активно використовують у педагогічній роботі (дидактичний, краєзнавчий матеріал на уроках образотворчого мистецтва, організовуючи екскурсії школярів у музеї, створюючи експозицію виставок власних творчих робіт та проводячи екскурсії по виставкам тощо).

Значення музейної практики для студентів виявляє необхідність у відвіданні музеїв і галерей, щоб спілкування з прекрасним стало нагальною потребою, увійшло у творче життя та навчання студентів, залишаючи назавжди потяг до музею як джерела мудрості, краси і творчої наснаги.