
- •Логістика
- •6.030504 «Економіка підприємства»
- •Тема 1. Предмет і завдання курсу
- •1.1. Універсальне розуміння cуті та значення логістики
- •1.2. Функціональний взаємозв’язок логістики з маркетингом, фінансами і плануванням підприємств
- •1.3. Роль логістики в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства
- •Тема 2. Логістика – інструмент розвинутої ринкової економіки
- •2.1. Поняття логістики. Визначення логістики
- •2.2. Історія логістики. Новизна логістики як науки
- •2.3. Етапи розвитку логістики як наукової дисципліни і як господарської діяльності
- •2.4. Основні підходи до розуміння логістики як сфери діяльності підприємства
- •Тема 3. Логістичні системи
- •3.1. Логістична система як складова економічної кібернетики
- •3.2. Логістичний ланцюг. Ланки логістичного ланцюга
- •3.3. Характеристики макро- і мікрологістики.
- •3.4. Чотири стадії розвитку логістичних систем
- •Тема 4. Технологічні процеси і управління матеріальними потоками в логістичній системі
- •4.1. Матеріальний потік – основний об’єкт дослідження логістики.
- •4.2. Характеристики матеріального потоку.
- •4.3. Класифікація матеріальних потоків
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4.4. Класичний і системний підходи до організації матеріального потоку
- •Тема 5. Формування системи логістики
- •5.1. Базові поняття транспортної логістики
- •5.2. Основні напрями зниження транспортних витрат
- •5.3. Види транспорту. Історія транспорту
- •5.4. Переваги і недоліки різних видів транспорту. Морський транспорт
- •Автомобільний транспорт
- •Повітряний транспорт
- •4.5. Елементи та правила побудови сіткових графіків.
- •5.6. Аналіз основних елементів сіткового графіку.
- •7. Оптимізація сіткового графіку.
- •Тема 6. Економічна ефективність логістики
- •6.1. Контроль за товарно-матеріальними залишками як необхідний фактор обслуговування споживачів.
- •2. Основні системи управління запасами.
- •3. Порівняння основних систем управління запасами
- •4. Структура витрат у управлінні запасами.
- •5. Графічне вирішення моделі управління запасами.
- •6. Модель Уілсона (Вільсона).
- •7. Чутливість цільової функції у моделях управління запасами.
- •8. Регулювання запасів готової продукції.
- •9. Впровадження нової системи управління запасами на виробництві.
- •10. Структуризація запасів (авс-аналіз та xyz-аналіз).
- •20% Громадян являються власниками 80% матеріальних цінностей
- •Тема 7. Інформаційна логістика
- •1. Інформаційна інфраструктура – фактор відтворення інформації
- •2. Інформаційні системи і технології в логістиці
- •Глосарій
- •Тестове завдання
- •Рекомендована література
- •Допоміжна
2. Основні системи управління запасами.
У загальному випадку графічно витрачання (зменшення) запасів може бути представлене у вигляді ступінчастої лінії. Сходинок за період часу t може бути багато, тому ступінчата лінія на графіку замінюється плавною кривою.
Якщо провести класифікацію запасів по часу обліку, це дозволить виділити різні кількісні рівні запасів.
Максимально бажаний запас – визначає рівень запасу, економічно доцільний при даній системі управління запасами. Це орієнтовний рівень, який можна перевищувати. У різних системах управління максимально бажаний запас використовується як орієнтир під час розрахунку обсягу замовлення.
-
Imax
Максимально бажаний запас
Граничний рівень запасу
Гарантійний (страховий) запас
t
Рис.6.2.
Граничний рівень запасу використовується для визначення моменту часу для наступного замовлення.
Гарантійний (чи страховий) запас призначений для безперервного функціонування у випадку непередбачуваних обставин.
Поточний запас відповідає рівню запасу у будь-який момент обліку. Він може співпадати у різні моменти часу із максимально бажаним запасом, граничним рівнем запасу, гарантійним або страховим запасом.
Але у системах управління запасами поруч із зменшенням запасів з часом t постійно відбувається їх поповнення. Оптимальне управління запасами потребує отримання відповіді на два основних запитання:
Коли треба замовити нову партію?
Скільки при цьому треба замовити матеріальних ресурсів?
Для відповіді на два базових запитання існує дві основні (базові) системи управління запасами. Такими системами являються:
Система управління запасами із фіксованим розміром (обсягом) замовлення або Q-модель. Часто можна зустріти таку назву – “модель економічного розміру замовлення”
Система управління запасами із фіксованим інтервалом часу (періодом) між замовленнями або Р-модель. Ще її називають “модель періодичного контролю”.
Вищеназвані системи розроблені для ідеальної ситуації, коли виконуються наступні припущення:
відсутні відхилення від запланованих показників поставок та використання запасів;
запаси споживаються рівномірно;
поповнення запасу відбувається миттєво, як тільки його рівень досягає мінімальної величини.
Система управління запасами із фіксованим розміром замовлення передбачає здійснення чергового замовлення у момент, коли поточний рівень запасу досягає граничного рівня.
Imax |
|
ΔI1= ΔI2= ΔI3= ΔI4 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t5 |
t6 |
t |
Рис.6.3.
Сама назва говорить про основний параметр системи. Це – розмір замовлення. Він є суворо фіксованим і не міняється ні при яких умовах системи. Тому визначення розміру замовлення виступає першим завданням, яке повинно бути вирішеним при роботі із даною системою управління запасами. Змінною величиною виступає інтервал часу між замовленнями.
Гарантійний (страховий) запас дозволяє у цьому випадку забезпечувати потреби на час імовірної затримки поставки. Величина граничного рівня запасу розраховується таким чином, що надходження замовлення відбувається у момент зниження поточного запасу до гарантійного рівня.
Якщо поповнення запасу до його максимальної величини Imax відбувається через точно фіксовані періоди часу і не залежить від функції розходу, то такий вид управління запасами називається періодичним і графічно його представлено на рисунку 6.4. Інша назва – система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. У цій системі змінною величиною виступає саме розмір замовлення.
|
|
t1 = t2 = t3 = t4 = t5 = t6 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t5 |
t6 |
t |
Рис.6.4.
При комбінованому виду управління запаси поповнюються від мінімального до максимального рівня через чітко зазначені проміжки часу. Це, звичайно, ідеальна, теоретична ситуація. Час поставки у цьому випадку буде рівним нулю. Гарантійний запас також має тенденцію до нуля.