Етапи написання курсової роботи

Добре продуманий план, строга послідовність, повсякденний самоконт­роль і перевірка виконання - запорука успішності наукової роботи.

Процес написання курсової роботи складається з кількох послідовних етапів:

I. Підготовча робота.

II. Власне дослідницька робота.

3. Написання тексту курсової роботи.

4. Технічне оформлення дослідження.

5. Підготовка до захисту курсової роботи і власне захист. Детальний аналіз кожного з етапів міститься в таблиці і Структура курсової роботи

ВСТУП (4-5 стор.). В ньому необхідно вмотивувати актуальність проблеми, визначити об'єкт, предмет, мету, сформулювати гіпотезу, завдання, встановити методологічну основу, вказати методи дослідження, визначити, в чому полягає наукова новизна, теоретичне та практичне значення курсової

роботи.

Під актуальністю курсового дослідження з гуманітарних предметів слід розуміти важливість аналізованих питань (проблем) для підвищення результативності й ефективності навчально-виховного процесу у школі, піднесення рівня педагогічної культури батьків; впровадження у шкільну практику нетрадиційних форм навчання та позакласної роботи; використання здобутків етнопедагогіки, результатів наукових досліджень, що сприяють розбудові української національної школи, і т.п.

Дослідження починають із визначення його об'єкта і предмета. Об'єкт дослідження - це відносно самостійна педагогічна система, яка підлягає теоретичному і практичному аналізу. Предмет дослідження - це частина, елемент об'єкта, що досліджується з певною метою в конкретних умовах. Таким чином, предмет дослідження - це більш вузьке поняття, ніж об'єкт. Наприклад, об'єктом дослідження може бути процес формування наукового виховання молодших школярів (об'єкт) досліджується на предмет змісту, форм і методів морального виховання.

Студенти часто не розрізняють поняття "мета" та "завдання" дослідження. Мета - це уявлюваний наслідок дослідницької діяльності людини, результат, якого вона хоче досягти. Метою будь-якої наукової роботи є дослідження певної проблеми, що вирішується через ряд конкретних завдань. Якщо, наприклад, дослідник ставить мету проаналізувати один з аспектів процесу навчання у сучасній школі, він повинен вирішити такі завдання:

1. проаналізувати шляхи розв'язання проблеми, висвітленої в педагогічній літературі;

2. виявити типові недоліки, труднощі в діяльності вчителів та учнів, їх причини;

3. узагальнити досвід вирішення проблеми;

4. розробити науково обгрунтовані рекомендації, що допоможуть розв'язати проблему.

Обов'язковою вимогою до кожної курсової роботи є логічна відповідність теми дослідження його об'єкту, предмету, меті, завданням.

Гіпотеза дослідження це передбачення майбутніх наслідків педагогічної діяльності, яке піддається експериментальній перевірці. Наприклад, дослідник може передбачати, що один із засобів навчання або їх група будуть більш ефективними, ніж інші засоби, за певних умов; що певна система заходів виявиться оптимальною з точки зору результатів навчальної роботи, економії часу, зусиль; що автор дасть пояснення педагогічної закономірності, яка забезпечить високу ефективність навчальної праці, і т.п.

У вступі розкривається методологічна основа дослідження, тобто загальнопедагогічні принципи, якими керувався автор, найголовніші першоджерела, що стали теоретичним фундаментом роботи.

Методи дослідження є важливим засобом досягнення його мети і вибираються з урахуванням специфіки поставлених завдань. Найчастіше

використовуються: метод вивчення теоретичних джерел, спостереження, бесіда, анкетування, інтерв'ювання, опитування, вивчення результатів навчальної діяльності школярів, аналіз документації, ситуативне моделювання, метод діагностуючих контрольних робіт, констатуючого та формуючого

експериментів.

Курсова робота може відзначатися науковою новизною. Не все, що виникає у педагогіці чи шкільній практиці, слід вважати справді новим, а лише те, що більш прогресивне, результативне у порівнянні з попереднім, вже

відомим.

Теоретичне значення робота матиме, якщо студент подасть власні висновки і узагальнення на основі критичного аналізу наукової літератури, обгрунтує нові поняття, терміни, встановить не відомі досі закономірності

навчального процесу і т.п.

Практичне значення наукового дослідження полягає у доцільності використання його результатів у педагогічній практиці.

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ - теоретична частина роботи, в якій автор викладає результати аналізу психолого-педагогічної літератури з даної проблеми.

ДРУГИЙ РОЗДІЛ - практична частина роботи, в якій описується хід розв'язання завдань дослідження: стан і особливості досліджуваної проблеми в умовах конкретного класу, школи, психолого-педагогічний експеримент та умови його проведення або педагогічний досвід вчителів, результати, отримані в ході експериментальної роботи. Підсумком розділу переважно є розробка психолого-педагогічних рекомендацій для студентів та вчителів. Другий розділ має становити не менше половини обсягу всієї роботи.

Основному тексту цих розділів може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обгрунтуванням застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюються короткі висновки із стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

В першому і другому розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень з висвітленням того нового, що вносить автор в розробку даної проблеми.

ВИСНОВКИ - заключна частина курсового дослідження, в якій підводяться підсумки проведеної роботи, розкривається її значення, перспектива подальшого вивчення проблеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ містить перелік всіх праць, які було опрацьовано при написанні наукового дослідження. Вимоги до оформлення подано у додатку методичних рекомендацій. Для успішного виконання курсової роботи необхідно проаналізувати не менше десятка наукових праць.

ДОДАТКИ до курсової роботи становлять конспекти проведених уроків, виховних заходів, програми експериментальних досліджень, тексти практичних завдань і вправ, дидактичні матеріали, різні види унаочнення (таблиці, схеми, малюнки тощо).