- •Тема 3. Методологія науково-дослідницької діяльності
- •3.1. Поняття про методологію дослідження
- •3.2. Фундаментальна методологія
- •3.3. Загальнонаукова методологія
- •3.1. Напрями методологічних основ наукового дослідження
- •3.2. Методологія конкретнонаукового пошуку
- •3.3. Специфіка методології педагогічних досліджень
- •Тема 4. Методи науково-педагогічного дослідження
- •4.1. Поняття про метод наукового дослідження
- •4.2. Система методів науково-педагогічного дослідження
- •4.3. Характеристика методів науково-педагогічних досліджень
- •Тема 4-а. Організація наукового дослідження
- •4.1. Типи науково-педагогічних досліджень
- •4.2. Основні етапи організації науково-педагогічних досліджень та їх
- •4. 3. Елементи наукового дослідження
- •4.4. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження
Тема 3. Методологія науково-дослідницької діяльності
Розділ 1. Загальна методологія
3.1. Поняття методології дослідження
3.2. Фундаментальна методологія науки
3.3. Загальнонаукова методологія
3.1. Поняття про методологію дослідження
Будь-яка наукова проблема вивчається в системі координат, що задається різними рівнями методології науки.
Методологія — це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.
Методологія виконує такі функції:
- визначає способи здобуття наукових знань;
- передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета;
- забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
- допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки;
- забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;
- створює систему наукової інформації, яка базується на об'єктивних фактах.
Таким чином, під методологічною основою дослідження слід розуміти основне, вихідне положення, на якому базується наукове дослідження. Методологічні основи даної науки завжди існують поза цією наукою, за її межами і не виводяться із самого дослідження.
Методологія має багаторівневу структуру. Розрізняють фундаментальні, загальнонаукові принципи, що становлять власне методологію, конкретнонаукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.
3.2. Фундаментальна методологія
Фундаментальна методологія є вищим рівнем методології науки, що визначає загальну стратегію принципів пізнання особливостей явищ, процесів, сфер діяльності.
Фундаментальні принципи базуються на узагальнюючих, філософських положеннях, що відбивають найсуттєвіші властивості об'єктивної дійсності і свідомості з урахуванням досвіду, набутого в процесі пізнавальної діяльності людини. До них належать принципи: діалектики - відбивають взаємозумовлений і суперечливий розвиток явищ дійсності; детермінізму — об'єктивної причинної зумовленості явищ; ізоморфізму — відношень об'єктів, що відбивають тотожність їх побудови та ін.
Усі досягнення минулого були опрацьовані у вигляді діалектичного методу пізнання реальної дійсності, в основу якого було покладено зв'язок теорії і практики, принципи пізнаваності реального світу, детермінованості явищ, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об'єктивного і суб'єктивного. Діалектична логіка пізнання стала універсальним інструментом для всіх наук, при вивченні будь-яких проблем пізнання і практики.
Діалектика як метод пізнання природи, суспільства і мислення, розглянута в єдності з логікою і теорією пізнання, є фундаментальним науковим принципом дослідження багатопланової і суперечної дійсності в усіх її проявах. Діалектичний підхід дає змогу обґрунтувати причиново-наслідкові зв'язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, об'єктивність в оцінюванні дійсності. Досвід і факти є джерелом, основою пізнання дійсності, а практика — критерієм істинності теорії. Діалектика як фундаментальний принцип і метод пізнання має величезну пояснювальну силу. Однак вона не підмінює конкретнонаукові методи, пов'язані зі специфікою досліджуваної сфери. Діалектика виявляється в них і реалізується через них відповідно до вимог спадкоємності і непротиріччя в методології.