3.3. Специфіка методології педагогічних досліджень

Специфіка наукових досліджень у галузі педагогіки зумовлюється тим, що вони мають на меті вивчення специфічних об'єктів - людини або різних форм людської спільноти, які функціонують в певних соціальних умовах.

Предмет дослідження у педагогіці є складним явищем - системою структурних компонентів, тісно пов'язаних і залежних між собою, що функціонують згідно з її внутрішніми законами. Тому системний цілісний підхід до вивчення будь-яких педагогічних явиш повинен свідомо застосовуватися кожним ученим, бути певним чином аргументованим і використаним на всіх наступних етапах дослідження. Такий підхід дозволяє "...забезпечити можливість більш цілісного підходу до характеристики складу і структури явищ, які вивчаються [5. с.50 – див.список л-ри Вихрущ]

Крім того, предмет дослідження в галузі педагогіки суттєво змінюється в часі. Наявність великої кількості різноманітних факторів, що впливають на предмет дослідження, створює небезпеку недостатньої реалізації комплексного підходу у вивченні психолого-педагогічних проблем, пов'язаних із впливом на формування особистості.

Переважна більшість наукових досліджень педагогічного спрямування, на відміну від історичних і методологічних досліджень в цій галузі та наукових розвідок у теоретичних галузях інших наук, має експериментальний характер. Авторські розробки обов'язково потребують поточної корекції і перевірки на практиці з метою підтвердження їх результативності

«Суттєвою особливістю методології вітчизняної педагогіки є врахування в процесі дослідження положення про єдність історичного та логічного, особливо якщо це стосується специфічних умов її формування. У своєму розвитку вітчизняна педагогічна наука проходила такі етапи, коли сприймати її як самодостатню вчені-педагоги не вважали за можливе, оскільки не існувало самостійної української держави. Через це особливо важливою є потреба дослідити цілісний процес становлення і розвитку вітчизняної педагогіки на основі відновлення історичної справедливості та достовірності, тобто довести існування самого феномену української педагогіки» (Вихрущ, с. ).

Тема 4. Методи науково-педагогічного дослідження

1. Поняття про метод наукового дослідження

2. Система методів науково-педагогічного дослідження

3. Характеристика методів науково-педагогічних досліджень.

4.1. Поняття про метод наукового дослідження

Методологічні положення і принципи знахо­дять своє тактичне втілення в методах дослідження.

Метод (гр. methodos) — спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєн­ня дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного зав­дання.

У найбільш загальному розумінні метод — це шлях, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він відповідає на запитання: як пізнавати?

Функція методу полягає в тому, що з його допомогою отри­мують нову інформацію про навколишню дійсність, заглиблю­ються в сутність явищ і процесів, розкривають закони і законо­мірності розвитку, формування і функціонування об'єктів, які досліджуються. Від якості методу, правильності його застосуван­ня залежить істинність отриманого знання. Істинні знання мож­на одержати лише у випадку застосування правильного методу (методів).

Методика (гр. methodike) — сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження — це система правил використання методів, прийомів та операцій.

Вибір конкретних методів дослідження диктується ха­рактером фактичного матеріалу, умовами і метою конкрет­ного дослідження. Методи є упорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослі­дження, використання технічних прийомів і проведення опе­рацій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій по­слідовності.

В одній і тій же науковій галузі може бути кілька мето­дик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи. Найскладнішою є методика експеримен­тальних досліджень. У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.

Загалом кожен науковий метод характеризується та­кими рисами:

- ясність, тобто загальнозрозумілість методу;

- націленість, тобто підпорядкованість методу досягненню певної мети, розв'язанню певних конкретних завдань;

- детермінованість — сувора послідовність використання методу;

- результативність — здатність методу забезпечувати досяг­нення певної мети;

- надійність - здатність методу з великою ймовірністю за­безпечувати отримання бажаного результату;

- економність — здатність методу досягати ре­зультатів дослідження з найменшими витратами засобів і часу.

-. відповідність методу об'єктові дослідження і рівню пізнання..