4.4. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження

Дослідницька робота розпочинається з вибору теми дослідження. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи.

Однією з головних вимог, що обов'язково ставиться перед дослідницькою роботою, є її актуальність - важливість, необхідність вирішення саме зараз.

Ефективність наукового дослідження залежить від правильного визначення його структури та окремих його елементів, а саме: від визначення проблеми, об’єкта, предмета, мети, завдань, гіпотези, методологічної основи тощо.

4.1. Проблема дослідження -

відображає суперечність між типовим станом предмета дослідження і вимогами суспільства до нього (вдосконалення, підвищення ефективності, оптимізація). На основі скрупульозного ознайомлення з вітчизняними і зарубіжними публікаціями у вибраному та суміжних наукових напрямках формулюють основне питання (проблему) і у загальних рисах визначають очікуваний результат.

Н.: підвищення продуктивності наочних методів у навчанні молодших школярів шляхом впровадження нових підходів до їх використання.

Проблеми дослідження переростають у його мету, оскільки мета полягає в тому, щоб розв’язати дану проблему.

4.2. Об’єкт дослідження у педагогіці – це певна галузь педагогічних знань, наприклад, частина навчально-виховного процесу в школі, а саме процес виховання (навчання), їх зміст, принципи, методи, форми, діяльність вчителя (вихователя) або учня (вихованця).

Слід пам’ятати, що об’єкт дослідження необхідно визначати не дуже широко, таким чином, щоб предмет дослідження безпосередньо з ним повязувався.

Н.: об’єкт дослідження – наочні методи навчання.

4.3. Предмет дослідження – це частина, елемент об’єкта, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкований людиною у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Н.: пред. Дослід. – шляхи вдосконалення наочних методів навчання молодших школярів.

4.4. Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення проблемної ситуації яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження і вимогами суспільства.

Мета дослідження передбачає такі складові:

а) обґрунтування нової системи заходів, спрямованих на розв’язання певного педагогічного завдання;

б) обґрунтування системи умов для її впровадження;

в) розробку конкретних методичних підходів, шляхів;

г) виявлення прийомів контролю за ефективністю запропонованих рекомендацій.

Н.: вивчення ефективності традиційних підходів до використання наочних методів навчання та впровадження оптимальної технології їх використання.

4.5. Завдання дослідження

в залежності від проблеми вони можуть бути різними:

а) вивчення історичних аспектів досліджуваної проблеми в процесі її розвитку (на основі аналізу педагогічної спадщини, психолого-педагогічної теорії, методичної літератури та літератури із суміжних наук);

б) вивчення практики розв’язання досліджуваної проблеми, її типового стану (недоліки та їх причини);

в) аналіз та узагальнення практики передових вчителів з проблеми;

г) теоретична та методична розробка власних підходів як усунення недоліків масової практики або як інновацій;

д) вивчення ефективності авторських пропозицій.

4.6. Гіпотеза

Гіпотеза - це передбачення, що одні із засобів (або їх система) будуть більш ефективними у порівнянні із іншими. Пояснення, чому саме або за яких умов, як правило, не дається, а передбачається, що автор доведе їх вищу ефективність.

Наприклад:

Технологія використання наочних методів навчання в початковій шкалі є більш продуктивною, якщо вона ґрунтується на системі дидактичних умов: І) адекватність особливостям навчального матеріалу;

2) відповідність дидактичним завданням даного етапу уроку або його частини;

3) узгодженість з життєвим та навчальним досвідом учнів;

4) оптимальне сполучення з іншими методами навчання.

3. Конкретизація проблеми дослідження

Розробка структури проблеми передбачає виді­лення тем, розділів, питань. У кожній темі виявля­ють орієнтовну сферу дослідження. Потім її конкре­тизують, тобто предметне визначають, уточнюють, роблять більш наочною.

Насамперед необхідно чітко визначити завдання дослідження. Правильне формулювання завдань підкаже шлях дослідження, його структуру, мето­ди, дасть змогу "відшліфувати" основну мету.

При виборі теми необхідно передбачати можли­вості використання отриманих результатів та форми його представлення (курсова або дипломна робота, реферат, автореферат, дисертація, наукова доповідь, монографія тощо). Чітке розуміння кінцевої мети дослідження сприяє досягненню успіху.

Конкретизація завдань дає змогу уточнити зміст проблеми. Для цього потрібно вирішити два питан­ня: по-перше, уяснити, які явища, предмети, про­цеси, закономірності має охоплювати проблема; по-друге, обмежити обрану тему від суміжних.

Необхідно встановити, чи повинна робота вико­нуватись лише на основі:

а) спостережень чи за допомогою експерименту,

б) літературних джерел і документів та практики;

в) сучасного досвіду чи з використанням більш старих даних;

г) вітчизняних матеріалів чи з урахуванням за­ рубіжних джерел тощо.

Важливим моментом конкретизації проблеми є обмеження кола питань, які передбачається вивчати. Дослідник обов'язково повинен ознайомитись з історичними аспектами проблеми. Важливим елемен­том пошуку правильного рішення є вивчення історії виникнення і розвитку проблеми, результатів рані­ше проведених з неї досліджень.

Необхідно також виявити коло питань, які ста­нуть відправною точкою при визначенні перспектив подальшого вивчення проблеми. Наукова проблема має бути актуальною, науково значимою і вирізня­тись науковою новизною. Уточнення перерахованих характеристик майбутньої роботи дає змогу більш чітко встановити її рамки, скласти точний план, визначити терміни виконання, етапи і стадії.