- •1. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Класифікація
- •Ендоскопічна зупинка кровотечі.
- •Медикаментозна гемостатична терапія.
- •Пенетруюча виразка
- •Малігнізована виразка
- •2. Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Характер оперативних втручань при ускладнених формах холециститу
- •3. Ендоскопічна хірургія у лікуванні жовчнокам'яної хвороби
- •Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
- •Жовчевитікання
- •4. Захворювання підшлункової залози
- •5. Захворювання стравоходу
- •Загальні синдроми захворювань стрвоходу
- •Загальні методи діагностики захворювань стравоходу
- •Рентгенологічне дослідження
- •Ендоскопічне дослідження
- •Тести для виявлення функціональних порушень
- •Захворювання стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •6. Захворювання середостіння
- •7. Гнійні захворювання легенів та плеври
- •8. Діагностика та лікування вроджених вад серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Дефекти міжшлуночкової перегородки
- •Дефекти міжпередсерцевої перегородки
- •Тетрада фалло
- •Ізольований стеноз легеневої артерії
- •9. Діагностика та лікування набутих вад серця
- •Класифікація набутих вад серця:
- •1. Мітральний стеноз
- •2. Мітральна недостатність
- •3. Аортальний стеноз
- •4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
- •Клініка і діагностика, хірургічне лікування мітрального стенозу
- •Клініка, діагностика, хірургічне лікування вад аортального клапану
- •10. Обстеження та лікування хворих із захворюваннями артерій
- •11. Облітеруючі захворювання артерій
- •I. Перехресне стегново-стегнове шунтування.
- •II. Підключично-стегнове шунтування
- •III. Трансмедіастінальне аорто-стегнове біфуркаційне шунтування
- •12. Консервативна терапія облітеруючих захворювань
- •13. Діагностика та принципи хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій
- •14. Аневризми черевної аорти
- •Показання і протипоказання до реконструктивної операції
- •Розрив аневризми черевної частини аорти.
- •15. Тромбози та емболії магістральних артерій
- •Диференційна діагностика
- •16. Гостра травма судин Класифікація травм судин
- •17. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок
- •Сеар - класифікація
- •I. Клінічна класифікація
- •II. Етіологічна класифікація
- •III. Анатомічна класифікація
- •18. Гострі тромбози вен нижніх кінцівок
- •19. Діагностика, лікування, профілактика тромбоемболіі легеневої артерії
- •20. Посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок
- •21. Хірургія лімфатичних судин кінцівок
- •Посібник з хірургічних хвороб для студентів V – VI курсів медичних факультетів та інтернів-хірургів
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
5. Захворювання стравоходу
Актуальність теми. Захворювання стравоходу є частою причиною інвалідності і смертності працездатного населення. Найбільш часто зустрічається рак стравоходу. Неракові захворювання зустрічаються у 20% випадків, але за тяжкістю перебігу, ускладненнями і смертністю залишаються тяжкою патологією. Методи діагностики доброякісних захворювань стравоходу не є трудомісткими, однак, невчасне звертання хворих, неправильне трактування отриманих даних призводять до важких наслідків.
Загальні синдроми захворювань стрвоходу
Клінічно захворювання стравоходу виявляються синдромом дисфагії. Правильна інтерпретація синдрому дисфагії допомагає лікарю вчасно виявити захворювання стравоходу.
Дисфагія - порушення проходження їжі по стравоходу - може бути викликана пізніми патологічними процесами, що локалізуються у стравоході. Ступінь дисфагії може коливатися від незначної (неприємні відчуття при проходженні щільної їжі по стравоходу, відчуття стороннього тіла при проходженні їжі) до повної затримки навіть води.
Для виявлення причини, що викликала дисфагію, велике значення має ретельно зібраний анамнез. Варто пам'ятати, що дисфагія у 80% хворих є ознакою раку стравоходу і швидко прогресує. При доброякісних захворюваннях ступінь дисфагії змінюється повільно. Розглянемо, при яких захворюваннях стравоходу основним клінічним проявом є дисфагія.
При ахалазії кардії дисфагія частіше носить інтермітуючий характер, іноді парадоксальний (рідка їжа проходить гірше, ніж щільна), підсилюється при нервово-психічній напрузі.
При дивертікулах стравоходу дисфагія виявляється найчастіше при заповненні дівертікулу харчовими масами і механічним стисненням стравоходу на його рівні.
При опікових стриктурах дисфагія пов'язана з попереднім прийомом хімічних агентів.
При пептичних стриктурах дисфагії передують довгі роки болісної печії, що підсилюється у горизонтальному положенні і нахилі тулуба вперед.
При доброякісних пухлинах дисфагія існує тривалий час і наростає поступово.
При недостатності кардії і ковзній грижі стравоходу, стравохідного отвору діафрагми характерне сполучення дисфагії з пекучими болями за грудиною, що підсилюються в горизонтальному положенні і при нахилах тулуба вперед.
Часто дисфагія супроводжується підвищеною салівацією і підсилюється з наростанням ступеня звуження. Хворі, що страждають на дисфагію, скаржаться на постійний біль у міжлопаточній області, за грудиною, в області шиї, що можна пояснити залученням у патологічний процес навколо стравоходу клітковини з нервовими стовбурами і супутнім запальним процесом.
Регургітація (харчова блювота) виникає при низькому розташуванні звуження стравоходу і вираженому супрастенотичному розширенні просвіту стравоходу. На відміну від шлункової блювоти харчові маси складаються з неперевареної їжі, слини, слизу, а іноді й крові. Нерідко дисфагію супроводжує неприємний запах з рота внаслідок застою їжі у супрастенотичному розширенні, аерофагія, гідрофагія, незвичайне поводження хворого під час прийому їжі (прийом їжі стоячи, розгойдування, стискання грудної клітини руками і т.п.).
Низка симптомів (осиплість голосу, завзятий кашель) виникає внаслідок поширення патологічного процесу за межі стравоходу. Так, наприклад, осиплість голосу спостерігається при стисканні або залученні до рубцевого процесу зворотного нерва.
При поширенні процесу на трахео-бронхіальному дереві можуть утворитися езофаго-трахеальні або езофагобронхіальні нориці, що дають про себе знати сильним кашлем при спробі прийому їжі з виникненням аспіраційної пневмонії, абсцесів легенів.