- •1. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Класифікація
- •Ендоскопічна зупинка кровотечі.
- •Медикаментозна гемостатична терапія.
- •Пенетруюча виразка
- •Малігнізована виразка
- •2. Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Характер оперативних втручань при ускладнених формах холециститу
- •3. Ендоскопічна хірургія у лікуванні жовчнокам'яної хвороби
- •Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
- •Жовчевитікання
- •4. Захворювання підшлункової залози
- •5. Захворювання стравоходу
- •Загальні синдроми захворювань стрвоходу
- •Загальні методи діагностики захворювань стравоходу
- •Рентгенологічне дослідження
- •Ендоскопічне дослідження
- •Тести для виявлення функціональних порушень
- •Захворювання стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •6. Захворювання середостіння
- •7. Гнійні захворювання легенів та плеври
- •8. Діагностика та лікування вроджених вад серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Дефекти міжшлуночкової перегородки
- •Дефекти міжпередсерцевої перегородки
- •Тетрада фалло
- •Ізольований стеноз легеневої артерії
- •9. Діагностика та лікування набутих вад серця
- •Класифікація набутих вад серця:
- •1. Мітральний стеноз
- •2. Мітральна недостатність
- •3. Аортальний стеноз
- •4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
- •Клініка і діагностика, хірургічне лікування мітрального стенозу
- •Клініка, діагностика, хірургічне лікування вад аортального клапану
- •10. Обстеження та лікування хворих із захворюваннями артерій
- •11. Облітеруючі захворювання артерій
- •I. Перехресне стегново-стегнове шунтування.
- •II. Підключично-стегнове шунтування
- •III. Трансмедіастінальне аорто-стегнове біфуркаційне шунтування
- •12. Консервативна терапія облітеруючих захворювань
- •13. Діагностика та принципи хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій
- •14. Аневризми черевної аорти
- •Показання і протипоказання до реконструктивної операції
- •Розрив аневризми черевної частини аорти.
- •15. Тромбози та емболії магістральних артерій
- •Диференційна діагностика
- •16. Гостра травма судин Класифікація травм судин
- •17. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок
- •Сеар - класифікація
- •I. Клінічна класифікація
- •II. Етіологічна класифікація
- •III. Анатомічна класифікація
- •18. Гострі тромбози вен нижніх кінцівок
- •19. Діагностика, лікування, профілактика тромбоемболіі легеневої артерії
- •20. Посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок
- •21. Хірургія лімфатичних судин кінцівок
- •Посібник з хірургічних хвороб для студентів V – VI курсів медичних факультетів та інтернів-хірургів
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
Відкрита артеріальна протока
Артеріальна протока з'єднує ліву гілку стовбура легеневої артерії з аортою в області нижнього краю дуги аорти навпроти відходження лівої підключичної артерії. У період утробного життя кров з легеневої артерії через відкриту артеріальну протоку, минаючи легені, скидається до аорти. Звичайно за 2 місяці після народження протока облітерується. Якщо облітерація не настає – формується порок, що викликає своєрідні порушення гемодинаміки (мал.1). Частина крові з аорти по протоку надходить до легеневої артерії і далі по малому колу повертається у ліву половину серця. Спостерігається переповнення малого кола кровообігу (гіперволемія).
Компенсація пороку відбувається за рахунок гіперфункції лівих відділів серця: підвищується ударний обсяг лівого шлуночка, виникає гіпертрофія лівого шлуночка. Тривалий час за рахунок зниження периферичного легеневого опору легеневої гіпертензії немає. У подальшому виникають зміни у легеневих артеріях, розвивається легенева гіпертензія, з'являється гіпертрофія правого шлуночка.
Клінічна картина пороку залежить від ступеня легеневої гіпертензії. При невеликих скиданнях суб'єктивні ознаки вади можуть довгостроково бути відсутніми. Скарги: серцебиття, відчуття пульсації судин шиї і голови, кашель, задуха, сиплість голосу (тиск протоки на поворотний нерв). Часті респіраторні захворювання, пневмонії.
Аускультація: у II міжребер’ї ліворуч вислуховується беззупинний сістоло-діастолічний шум («машинний»,«шум вовчка»). Він підсилюється із систолою, досягаючи максимальної інтенсивності перед П тоном, потім слабшає, але прослухується у плині всієї діастоли. Шум – прояв однобічного струму крові з аорти до легеневої артерії. Шум підсилюється на вдиху, через збільшення кількості шунтуємої крові (зниження опору малого кола ), при здавленні черевної аорти. П тон на легеневій артерії посилений, часто визначається розщеплення П тону.
Мал. 1. Схема порушення гемодинаміки при відкритій артеріальній протоці. Скидання крові з аорти до легеневої артерії. Компенсація кровообігу за рахунок підвищеної роботи лівого шлуночка, гіперволемія малого кола, у подальшому - легенева гіпертензія.
Рентгенологічна картина: посилення легеневого малюнка за рахунок розширених артерій, посилена пульсація коренів легенів. У прямій проекції: згладженість талії серця за рахунок вибухання дуги легеневої артерії, П кос. проекція – розширення висхідної аорти, гіпертрофія лівого шлуночка. Рентгенфункціональні ознаки: амплітуда скорочень лівого шлуночка збільшена, посилена пульсація аорти.
ЕКГ – ознаки перевантаження (гіпертрофії) лівого шлуночка, лівого передсердя.
Зондування серця: підвищення оксигенації крові у легеневій артерії, повторне контрастування легеневої артерії при введенні контрасту до легеневої артерії.
Показання до хірургічного лікування: операція показана усім хворим з відкритою артеріальною протокою, за винятком хворих з високою легеневою гіпертензією, зворотним скиданням крові. Операцію доцільно виконувати у віці 2-3 років.
Закриття артеріальної протоки здійснюється шляхом ендоваскулярної оклюзії, або – перев'язкою (прошивання і перетинання) протоки.