
- •1. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Класифікація
- •Ендоскопічна зупинка кровотечі.
- •Медикаментозна гемостатична терапія.
- •Пенетруюча виразка
- •Малігнізована виразка
- •2. Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Характер оперативних втручань при ускладнених формах холециститу
- •3. Ендоскопічна хірургія у лікуванні жовчнокам'яної хвороби
- •Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
- •Жовчевитікання
- •4. Захворювання підшлункової залози
- •5. Захворювання стравоходу
- •Загальні синдроми захворювань стрвоходу
- •Загальні методи діагностики захворювань стравоходу
- •Рентгенологічне дослідження
- •Ендоскопічне дослідження
- •Тести для виявлення функціональних порушень
- •Захворювання стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •6. Захворювання середостіння
- •7. Гнійні захворювання легенів та плеври
- •8. Діагностика та лікування вроджених вад серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Дефекти міжшлуночкової перегородки
- •Дефекти міжпередсерцевої перегородки
- •Тетрада фалло
- •Ізольований стеноз легеневої артерії
- •9. Діагностика та лікування набутих вад серця
- •Класифікація набутих вад серця:
- •1. Мітральний стеноз
- •2. Мітральна недостатність
- •3. Аортальний стеноз
- •4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
- •Клініка і діагностика, хірургічне лікування мітрального стенозу
- •Клініка, діагностика, хірургічне лікування вад аортального клапану
- •10. Обстеження та лікування хворих із захворюваннями артерій
- •11. Облітеруючі захворювання артерій
- •I. Перехресне стегново-стегнове шунтування.
- •II. Підключично-стегнове шунтування
- •III. Трансмедіастінальне аорто-стегнове біфуркаційне шунтування
- •12. Консервативна терапія облітеруючих захворювань
- •13. Діагностика та принципи хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій
- •14. Аневризми черевної аорти
- •Показання і протипоказання до реконструктивної операції
- •Розрив аневризми черевної частини аорти.
- •15. Тромбози та емболії магістральних артерій
- •Диференційна діагностика
- •16. Гостра травма судин Класифікація травм судин
- •17. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок
- •Сеар - класифікація
- •I. Клінічна класифікація
- •II. Етіологічна класифікація
- •III. Анатомічна класифікація
- •18. Гострі тромбози вен нижніх кінцівок
- •19. Діагностика, лікування, профілактика тромбоемболіі легеневої артерії
- •20. Посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок
- •21. Хірургія лімфатичних судин кінцівок
- •Посібник з хірургічних хвороб для студентів V – VI курсів медичних факультетів та інтернів-хірургів
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
За аналогією з класифікаціями, що існують у кардіохирургії для інших вад, з метою визначення прогнозу, показань і протипоказань до операції також можна умовно виділити п'ять стадій аортальної недостатності.
I стадія - компенсації. Початкові симптоми пороку (діастолічний шум) за відсутності скарг.
II стадія - схованої недостатності кровообігу. Помірне зниження працездатності, при виражених клінічних ознаках пороку: діастолічний шум у V крапці, збільшення систолічного тиску, зниження діастолічного, при рентгенологічному дослідженні - помірне збільшення і посилена пульсація лівого шлуночка. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.
III стадія - субкомпенсації. Значне зниження фізичної активності, ангінозний біль. Посилена пульсація сонних артерій (танець каротид), зниження діастолічного тиску. При рентгенівському дослідженні - дилатація і посилена пульсація лівого шлуночка і розширення висхідної аорти. На ЕКГ- виражені ознаки порушення коронарного кровообігу і гіпертрофія лівого шлуночка.
IV стадія - декомпенсації. Виражена задишка і напади ангінозного болю при невеликому фізичному навантаженні, значна дилатація серця, відносна недостатність мітрального клапану ("мітралізація" вади), прогресування коронарної недостатності. Приступи серцевої астми, збільшення печінки, набряки нижніх кінцівок. Призначення медикаментозних засобів і ліжковий режим сприяють лише тимчасовому поліпшенню стану хворого.
V стадія - термінальна. Прогресуюча недостатність лівого і правого шлуночків, важкі дегенеративні зміни життєво важливих органів (периферичні набряки, асцит, трофічні розлади, недостатність кровообігу III стадії за класифікацією Н.Д.Стражеска і В.Х.Василенка). Лікування практично безуспішне.
Показання до хірургічного лікування виникають при пороці III-IV стадії. Більшості хворих роблять протезування клапану. При V стадії операція не виконується.
Додаткова інформація і формулювання діагнозу
Чітке встановлення діагнозу «набута вада серця» має найважливіше значення при виборі оптимальної тактики комплексного лікування хворого, своєчасного вирішення питання про необхідність хірургічної корекції пороку. Тому у формулюванні діагнозу НВС необхідно відбивати етіологічний фактор, ступінь активності ревматичного процесу, а також, за можливості, що ускладнюють моменти, які мають важливе значення для обґрунтування показань до операції і вибору її методу (кальциноз клапану, тромбоз передсердя, наявність вегетації на клапані й ін.).
Доцільне виділення наступних ступенів кальцинозу клапана:
ступінь (+) - окремі глибки кальцію у товщі комісур чи стулок;
ступінь (++) - значне кальцювання стулок і комісур без залучення клапанного кільця;
ступінь (+++) - масивний кальциноз клапана, що переходить на фіброзне кільце, а іноді на стінку аорти і м'яз шлуночка.
Останніми роками у хворих старших вікових груп все частіше спостерігають сполучення ППС, особливо аортальних пороків, з атеросклеротичним ураженням вінцевих артерій. Тому при обґрунтуванні показань до операції хворих з аортальними вадами у віці старше 40 років і з мітральними - старше 50 років, до комплексу обстеження необхідно включати селективну коронарографію, результати якої також повинні бути відбиті у діагнозі.
У діагнозі варто вказувати стадію порушення кровообігу за класифікацією Н.Д.Стражеска і В.Х.Василенка, а також функціональний клас відповідно до класифікації Нью-Йоркської асоціації кардіологів.
За цією класифікацією виділяють чотири функціональних класи.
I клас. Захворювання серця без обмеження фізичної активності хворих. При звичайній фізичній активності не виникають підвищена стомлюваність, серцебиття, задишка ангінозний біль.
II клас. Захворювання серця, що обумовлюють помірне обмеження фізичної активності. При звичайному фізичному навантаженні виникають стомлюваність, задишка і серцебиття або ангінозний біль. Збережено комфорт у спокої.
III клас. Захворювання серця, за яких фізична активність значно обмежена. При помірному фізичному навантаженні виникають стомлюваність, задишка чи серцебиття, ангінозний біль.
IV клас. Захворювання серця, що позбавляють хворих можливості виконувати будь-яке фізичне навантаження без відчуття дискомфорту. Симптом серцевої недостатності - ангінозний біль - може виникати і під час спокою. Будь-яка фізична активність збільшує дискомфорт.