
- •1. Хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Класифікація
- •Ендоскопічна зупинка кровотечі.
- •Медикаментозна гемостатична терапія.
- •Пенетруюча виразка
- •Малігнізована виразка
- •2. Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Характер оперативних втручань при ускладнених формах холециститу
- •3. Ендоскопічна хірургія у лікуванні жовчнокам'яної хвороби
- •Ускладнення лапароскопічної холецистектомії Пошкодження позапечінкових жовчних протоків
- •Жовчевитікання
- •4. Захворювання підшлункової залози
- •5. Захворювання стравоходу
- •Загальні синдроми захворювань стрвоходу
- •Загальні методи діагностики захворювань стравоходу
- •Рентгенологічне дослідження
- •Ендоскопічне дослідження
- •Тести для виявлення функціональних порушень
- •Захворювання стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •6. Захворювання середостіння
- •7. Гнійні захворювання легенів та плеври
- •8. Діагностика та лікування вроджених вад серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Дефекти міжшлуночкової перегородки
- •Дефекти міжпередсерцевої перегородки
- •Тетрада фалло
- •Ізольований стеноз легеневої артерії
- •9. Діагностика та лікування набутих вад серця
- •Класифікація набутих вад серця:
- •1. Мітральний стеноз
- •2. Мітральна недостатність
- •3. Аортальний стеноз
- •4. Аортальна недостатність (недостатність клапана аорти)
- •Клініка і діагностика, хірургічне лікування мітрального стенозу
- •Клініка, діагностика, хірургічне лікування вад аортального клапану
- •10. Обстеження та лікування хворих із захворюваннями артерій
- •11. Облітеруючі захворювання артерій
- •I. Перехресне стегново-стегнове шунтування.
- •II. Підключично-стегнове шунтування
- •III. Трансмедіастінальне аорто-стегнове біфуркаційне шунтування
- •12. Консервативна терапія облітеруючих захворювань
- •13. Діагностика та принципи хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій
- •14. Аневризми черевної аорти
- •Показання і протипоказання до реконструктивної операції
- •Розрив аневризми черевної частини аорти.
- •15. Тромбози та емболії магістральних артерій
- •Диференційна діагностика
- •16. Гостра травма судин Класифікація травм судин
- •17. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок
- •Сеар - класифікація
- •I. Клінічна класифікація
- •II. Етіологічна класифікація
- •III. Анатомічна класифікація
- •18. Гострі тромбози вен нижніх кінцівок
- •19. Діагностика, лікування, профілактика тромбоемболіі легеневої артерії
- •20. Посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок
- •21. Хірургія лімфатичних судин кінцівок
- •Посібник з хірургічних хвороб для студентів V – VI курсів медичних факультетів та інтернів-хірургів
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
- •69309 М. Запоріжжя, вул. Маяковського, 26
Дефекти міжшлуночкової перегородки
ДМШП зустрічається у 20% всіх вроджених вад серця. В основі порушення гемодинаміки лежить скидання крові ліворуч-праворуч, з лівого шлуночка через дефект у правий шлуночок, до легеневої артерії. Величина скидання крові визначається розміром і локалізацією дефекту, співвідношенням судинного опору малого і великого кіл кровообігу. ДМШП у залежності від локалізації розділяються на 3 групи: 1) перимембранозні, 2) подартеріальні відточні, 3) м'язові. Перимембранозні дефекти зустрічаються частіше за інші.
Порушення гемодинаміки залежать від розмірів дефекту, його локалізації (мал.2). Якщо дефект не більш 0,5 см у діаметрі, то він чинить значний опір кровотоку. Скидання крові невелике, тиск у правому шлуночку і легеневій артерії не підвищуються. Додатковий обсяг крові проходить через мале коло кровообігу за рахунок гіперфункції лівого шлуночка, розвивається гіпертрофія лівого шлуночка і передсердя.
Розмір дефекту 0,5 – 1 см. Скидання збільшується, підвищується тиск у легеневій артерії, розвиваються легенева гіпертензія, гіпертрофія правого шлуночка.
Розмір більше 1 см. Дефект не чинить опір кровотоку, скидання залежить від співвідношення судинного опору малого і великого кіл кровообігу, що призводить швидко до розвитку високої легеневої гіпертензії, декомпенсації кровообігу.
ДІАГНОСТИКА ВАДИ. Діти відстають у розвитку від своїх однолітків. У верхівці вислуховується систолічний шум, що поширюється на легеневу артерію. На легеневій артерії акцент і розщеплення П тону. На ЕКГ – ознаки перевантаження лівого шлуночка, у хворих з великим дефектом – обох шлуночків.
При рентгенологічному обстеженні: легеневий малюнок посилений, у прямій проекції вибухає дуга легеневої артерії; посилена пульсація коренів легенів. Ознаки гіпертрофії лівого (правого) шлуночка. При зондуванні правих порожнин визначається підвищення оксигенації крові у пробах крові, взятих у вихідному тракті правого шлуночка, при введенні контрасту у лівий шлуночок скидання контрасту у правий шлуночок.
Плин захворювання несприятливий у дітей з великими дефектами міжшлуночкової перегородки, 50% дітей можуть загинути впродовж перших місяців життя. Причиною смерті є недостатність кровообігу, пневмонія. Якщо дитина переживає цей період, то розвивається фаза відносного клінічного благополуччя, хоча діти відстають у фізичному розвитку, часто хворіють на респіраторні захворювання.
Мал.2. Схема порушення гемодинаміки при дефектах міжшлуночкової перегородки. Скидання крові через дефект із лівого шлуночка у вихідний відділ правого шлуночка. Гіперволемія малого кола, у наступному легенева гіпертензія.
Єдиним методом лікування є хірургічна корекція. У ряді випадків операцію необхідно виконувати у перші місяці життя; показаннями до операції є: 1) стійке порушення кровообігу; 2) прогресуюча легенева гіпертензія; 3) часті респіраторні захворювання. Операція: пластика дефекту міжшлуночкової перегородки в умовах штучного кровообігу.
При сприятливому плині - оптимальний вік для радикальної корекції пороку – 4-5 років.