- •3.2. Зразки підприємницьких договорів (управління майном, забезпечення виконання зобов'язань тощо)
- •3.3. Зразки підприємницьких договорів (договори про надання послуг, комерційна концесія тощо)
- •1.1. Техніка складання договорів як частина юридичної техніки
- •1.2. Вплив законодавства на зміст договору як юридичного документа
- •1.3. Види договорів
- •5. За формою правочини розподіляють на такі:
- •6. В залежності від еквівалентності зустрічного надання:
- •8. За ступенем завершеності розрізняють:
- •1.4. Загальні правила техніки складання договорів
- •3. Формулювання в договорі мають бути однозначними, не допускати багатьох варіантів їх тлумачення.
- •1.5. Договірні умови
- •1.6. Структура договору як юридичного документа
- •1.8. Особливості укладення договору представником
- •2.1. Договори між громадянами1
- •4. Текст договору.
- •5. Підписи сторін.
- •Найменування сторін.
- •7. Адреси, банківські реквізити, підписи сторін
- •8. Посвідчувальний напис, печатка нотаріуса Емфітевзис як право на чужу річ. Договір про встановлен ня емфітевзису
- •1. Власник земельної ділянки.
- •2. Землекористувач.
- •1. Власник земельної ділянки.
- •2. Землекористувач.
- •2.3. Підприємницькі (господарські) договори
- •3.1.1. Купівля-продАж
- •3.1.2. Найм (оренда)
- •3.1.5. Послуги
- •3.1.4. Позика
- •3.1.5. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •Серія «Практика і закон»
1.1. Техніка складання договорів як частина юридичної техніки
У літературі цілком справедливо наголошується, що стабільність і порядок у відносинах між людьми великою мірою залежать від впорядкованості і стійкості права. Розв'язанню цього завдання служать засоби і способи юридичної техніки'.
Незважаючи на встановлення у ст. З ЦК України принципу свободи договору, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо їх обов'язковість випливає із змісту або суті відносин між сторонами. Тому договірна практика, зокрема складання договорів, підкоряється певним правилам. Ці правила в узагальненому вигляді охоплюються юридичною технікою складання договорів, яка є частиною юридичної техніки.
1 Е.С.Шугрина. Техника юридического письма. М.: Дело. 2000. С. 7
9
Під юридичною технікою розуміється сукупність правил, засобів і способів розробки, оформлення і систематизації юридичних документів з метою досягнення їх ясності, зрозумілості і ефективності1. Із цього визначення стає очевидною важливість дотримання правил юридичної техніки в сучасній юриспруденції. З урахуванням істотного оновлення цивільного законодавства ця теза є найбільш актуальною стосовно складання договорів. Адже останні пронизують економічний оборот, служать встановленню господарських, підприємницьких зв'язків, посідають провідне місце в оформленні юридичних відносин між суб'єктами права.
Загальні правила і способи складання юридичних документів великою мірою сприяють ясності, розумінню їх змісту, що зрештою забезпечує такому документу необхідну функціональність, дозволяє досягти мети, яку ставили при створенні документа. Звичайно, різними є органи або особи, що створюють юридичні документи, специфічним є їх зміст і призначення. Так, акти правозастосування, які видаються органами публічної влади (наприклад, судом) в межах наданої їм компетенції, за своєю спрямованістю можуть відрізнятися від договорів. Перші можуть примусово обмежувати права і свободи громадян (наприклад, застосування заходів у вигляді позбавлення волі), другі ґрунтуються на добровільній угоді рівноправних сторін, що виключає тиск і примус. Водночас спільним є те, що будь-який юридичний документ має бути складений відповідно до закону, в ньому повинна застосовуватися сформована правова термінологія, обов'язковим при складанні є дотримання необ-
1Теориягосударстваи права/Подред. В.М.Карельского, В. Д. Пе-ревалова. М.: 1997, с. 313.
10
хідних реквізитів юридичних документів. Юридична техніка систематизує загальні вимоги і правила, які стосуються всіх юридичних документів.
Не незважаючи на існування загальних правил і засобів юридичної техніки, існує специфіка тих чи інших документів, яку слід враховувати при їх складанні. Так, при складанні договору в його тексті повинні бути зазначені всі його істотні умови, що є обов'язковим для дійсності такого право-чину. Тому, з урахуванням викладених особливостей, юридична техніка класифікується залежно від виду юридичного документа. Так, юридична .техніка, що застосовується при створенні законодавчих актів отримала назву «законодавчої техніки». У свою чергу, систему правил юридичної техніки, що використовується при створенні договорів, логічно іменувати «технікою складання договорів» або «договірною технікою». Саме цьому аспекту юридичної техніки великою мірою присвячена дана робота.
Слід зауважити, що ігнорування правил договірної техніки є недопустимим при складанні договорів. Недотримання цих правил може призвести до негативних наслідків, зокрема, до неможливості виявлення дійсної волі сторін, перешкоджати здійсненню їх прав і виконанню обов'язків. Невірний підхід до складання тексту договору може сприяти недобросовісній стороні у досягненні негуманних цілей. Це не відповідає духу, моралі і суті права. Отже, договірна техніка є тим засобом, що здатний дати змогу сторонам належним чином виявити власну волю у правочині та вірно скласти відповідний юридичний документ.
Договір як юридичний документ
Оскільки правила юридичної техніки спрямовані на складання юридичного документа, який є її метою і результа-
11
том, слід з ясувати, що вкладається в поняття юридичного документа та якою є специфіка договору як юридичного документа.
У літературі зустрічається поняття юридичного документа, яким визначається письмовий акт, що встановлює, розвиває або припиняє певні правовідносини або фіксує юридично значущі факти та дії1. Це визначення дає певне уявлення про договір як юридичний документ, але його слід піддати аналізу.
Перш ніж дати визначення договору як юридичного документа, необхідно розглянути його ознаки скрізь призму тих властивостей, які договір має в цивільному праві.
По-перше, слід зазначити, що договір як юридичний документ є певним актом, причому актом-дією у тому аспекті, що при його створенні завжди є певна вольова активна поведінка суб'єкта.
По-друге, слід враховувати, що для цивільно-правового договору важливим є вільне формування волі, якій має відповідати зовнішній вираз цієї волі (волевиявлення особи). Останнє й має виявлятись у договорі. Отже, у договорі як юридичному документі відображується волевиявлення суб'єкта, що є вільним, відповідає його внутрішній волі.
По-третє, договір породжує зобов'язання, що через встановлення прав та обов'язків сторін дозволяє досягти мети договору (передання майна, надання послуги, виконання роботи, досягнення цілей сумісної діяльності). Отже, договір як документ визначає права та обов'язки сторін, спрямовані на досягнення мети його укладення.
'Тертишник В. Мова і стиль юридичних документів// Підприємництво, господарство і право. 2003, №9, с. 3.
12
По-четверте, здійснення цивільних прав та обов'язків сторонами договірного процесу спричиняє виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Отже, через укладення договору цивільні права можуть:
- виникати (наприклад, створення за замовленням об'єкта права інтелектуальної власності певного твору образотвор чого мистецтва у вигляді картини);
- змінюватись (договір найму кімнати у трикімнатній квартирі може бути змінено, внаслідок чого у наймача ви никне право користування всією квартирою);
- припинятись (укладення договору купівлі-продажу веде до припинення права власності у продавця).
По-п'яте, договір як документ має письмову форму, оскільки вести мову про усний договір як документ неможливо. Це підтверджується у ст. 207 ЦК України, де вказано: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Отже, фіксація змісту правочину у документі пов'язана законодавцем саме з його письмовою формою.
Вищеназвані риси договору, що притаманні йому як юридичному документу, дозволяють сформулювати відповідне визначення договору — юридичного документа. Договір як юридичний документ — це письмовий акт, зміст якого відображує вільне волевиявлення сторін щодо укладення правочину та фіксує права і обов'язки сторін, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин.
ІЗ