Маркетинг

ходів, компенсаційні виплати робітникам, що працюють у шкідливих умовах тощо;

0 .екологічно орієнтованої акції громадськості. Гак, у Сумах через про тести громадськості відмовилися від розміщення екологічно шкідливою виробництва на Аї “Хімпром”;

0. екологічної обізнаності суспільства. Зокрема, екологічна освіта сприяє ро­зумінню шкідливості виробництва і споживання неекологічних товарів),

0. конкуренції. Неекологічна продукція може користуватися меншим по митом; ті ж 5 товаровиробників, що роблять ставку на екологічність, '.на­ходять довіру споживачів. Іншими словами, формується їх сприятливий і\-

0. ті ^ іцо постачальники екологічної сировини спонукають товароті роотГків використовувати її, а відповідно, і використовувати екологіч­но чисті технології;

0. міжнародного співтовариства. На початку 80-х років XX ст. у більшос­ті розвинених країн виникли масові демократичні рухи громадськості проти забруднення довкілля, - так звані “зелені”. З 1971 р у свіїі ді< близько 60 партій “зелених”. Вони охоплюють, передусім, територію розвинених країн, але водночас дають приклад іншим.

За існуючих еколого-соціально-економічних умов до головних іасдипь екологічного маркетингу відносять формування і розвиток ринку екологічних товарів з метою уникнення суперечностей між: економічним розвитком, збе­реженням і наступним поліпшенням якості навколишнього середовища.

Розвиток ринку екологічних виробів і послуг є одним з основних факто­рів забезпечення стабільності розвитку економіки, дає можливість вирішити в комплексі економічні, соціальні та екологічні проблеми.

Структурна аксіома всеосяжного менеджменту якості (Total Quality Management) стверджує: якість - це сукупність характеристик об’єкту (про­дукту, послуги, процесу, організації в цілому і т.гі.), які визначають його здат­ність задовольняти встановлені і очікувані (передбачувані) потреби суспіль­ства. Маркетинг дозволяє досліджувати, зрозуміти та задовольнити потреби споживача, тоді як соціально-етичний маркетинг враховує при цьому страте­гічні потреби суспільства в цілому. Зрозуміло, що при придбанні товару по­купця цікавит ь низку питань, пов’язаних з впливом цього товару (у тому числі

і непрямим) на навколишнє середовище. Його цікавить, як він був зроблений. Наприклад, яка кількість неноновлюванпх ресурсів була витрачена на його виготовлення, скільки відходів (в тому числі, токсичних) утворилося в про­цесі виробництва, яка шкода була заподіяна довкіллю середовищу, чи були використані речовини, небезпечні для озонового шару, і з чого виготовлена упаковка? Яка буде подальша до;;я товару після використання: чи буде він перероблений в корисний продукт або розмішений на полігоні, які процеси

352

Розділ 12. Екологічний маркетинг

Переробки, знищення, захоронения передбачені? Нарешті, як цей товар впли­не на саму особу покупця: чи не шкідливий він для здоров'я людини і чи не Ійіідасть шкоди домашнім тваринам?

Вивчити і врахувати в процесі виробництва цю потребу людини в екологіч­ній безпеці (тобто в захищеності життєво важливих екологічних інтересів лю­дини, перш за все її прав на чисте, здорове, сприятливе для життя навколишнє Середовище) абсолютно необхідно.

Виникає необхідність у створенні екологічно обгрунтованої системи рин­кового управління та контролю, економічного механізму раціонального при­родокористування. Саме ця необхідність досягнення паритету між економіч­ними інтересами підприємства та еколого-соціальними потребами соціуму Породила новий концептуальний підхід до виробничої діяльності - систему екологічного менеджменту.

Передбачається, що створення такої системи дає організації інструмент, за допомогою якого вона зможе більш ефективно і результативно керувати всією сукупністю своїх джерел і факторів впливу па навколишнє середовище, а та­кож привести свою діяльність у відповідність з різноманітними екологічними Вимогами. Таким чином, виникнення екологічного менеджменту є не тільки соціально, але й методологічно обгрунтованим. Екологічний менеджмент не є надбудовою або відгалуженням сучасної науки про управління - не логічний розвиток концепції всеосяжного менеджменту якості, яка є основою філософії Сучасного мснеджмен гу.

Однак, екологічний менеджмент здатний дат и ключ і до грамотної органі­зації виробничого процесу в цілому, і тут мова йде насамперед про стратегію розвитку бізнесу. Компанія, яка здійснює стратегічне планування без ураху­вання потреб споживача, тобто, в даному випадку, нехтує рішенням екологіч­них завдань, приречена зіткнутися в найближчому майбутньому з проблемою виживання в умовах конкурентної боротьби.

Область стратегічного планування передбачає гісну взаємодію менедж­менту і маркетингу; на сучасному етані життєдіяльності підприємства межа між ними практично зникає, оскільки, перетворившись в одну з основних функцій менеджменіу, маркетинг став інтегруючим початком всіх інших функцій управління (управління виробництвом, фінансами, персоналом та інформаційно-комунікаційними потоками тощо) Разом вони вирішують протиріччя соціально-етичної концепції маркеїншу. перетворюючи облік соціально-екологічних інтересів суспільства в необхідну умову успішного ве­дення справи.

Найбільші досягнення у розвитку світового ппкку екологічних товарів базу­ються на революційних перетвореннях у використанні ресурсів за напрямами:

І) економії енергії (економічні автомобілі: буд::нмі, гцо майже не потребують

підведення енергії ззовні для чаб“з;;счечш: їх функціонування; економіч-

353

ні електроприлади; підвищення енергетичної нродуктивносіі у системах існерації та постачання електроенергії; застосування малоенеріетичних технологій у сільському господарстві);

2. раціонального використання традиційних і нових матеріалів (у промисло­вості, будівництві, сільському господарстві, побуті, а також у сфері обслу­говування);

3. підвищення ефективності застосування засобів комунікації та транспорту (Ііпернет, електронна і факсимільна пошта, пейджинговий зв'язок, швид­кісні потяги тощо)

В Україні екологічне підприємництво формуєт ься за такими напрямами:

0. технолог ії виробництва продуктів харчування;

( розробки нових і удосконалення існуючих технології! для хімічної про­мисловості;

С інформатизації виробництва і збу ту;

<■ викорис тання нетрадиційних джерел енергії:

• ■ переробки відходів.

Досить розвиненими є виробництво продуктів харчування та переробка промислових відходів. 1 Іочшкк формуватися дуже важливий для здоров'я лю­дей секто]) ринку екологічних юварів для побулу, меблів, електропобутових приладів, шпалер, покриття для підлоти, дитячих прашок тощо.

Усе вищезазначене дас нам можливість дати визначення власне екологіч­ному маркетингу.

Екологічний маркетинг - це функція управління, яка організовує і спря­мовує іііяльність підприємств, пов язат■ з оцінкою і перетворенням коні­їнів споживачів в екологічно орієнтований попит на товари і послуги, що сприяють збереженню якісного та кількісного рівня основних екосистем, задовольняють потреби як окремих осіб, так і організацій або суспільства в цілому

2. Основні категорії екологічного маркетингу

Основними категоріями екологічного маркетингу є екологічні потреби і екологічні товари, здатні їх задовольняти.

Під екологічними потребами слід розуміти ті. задоволення яких не справ­ляє екодеструктивного впливу на споживачів, середовище їх існування і жи т­тєдіяльності, проте сприяє екологізації довкілля.

Еволюція екологічних потреб проходить такі чотири основні стадії:

1. виробництво та застосування засобів захисту навколишньою середовища;

2. екологічне удосконалення технологій виробництва без істотної зміни структури продукції, що випускається:

3. виробництво та споживання виробів і послуг, які сприяють зниженню ма- теріало- та еиергомісткостї сис тем;

Розділ 12. Екологічний маркетинг

4. виробництво та споживання виробів і послуг, які докорінно змінюють стиль життя і сприяють підтримці сталого розвитку систем.

Потреби першої групи мотивуються необхідністю призупинити процеси безпрецедентно високого забруднення навколишнього середовища (в осно­вному внаслідок техногенного га антропогенною впливів), які вже спричини­ли екологічні катастрофи у певних регіонах світу (фактичне знищення Араль­ського моря, аварія на Чорнобильській ЛЕС, надзвичайно масштабні повені у Західній Європі і Закарпатті тощо) або загрожують екологічною катастрофою сніювого масштабу і самому існуванню людської цивілізації

Ці потреби є реальними для населення більшості країн світу, однак далеко не всі згодні (чи спроможні) платити за їх задоволення, тобто відсоток тих. які перейшли до категорії запитів (потреб, підкріплених купівельною спромож­на по споживачів), є значно меншим, їх слід стимулювати на регіональному, державному та міжнародному рівнях економічно і законодавчо (в тому числі ставлячи певні екологічні вимоги до кандидатів на вступ до впливових між­народних організацій та союзів), а також застосовуючи методи екологічно орі­єнтованої пропаганди. Ці поіреби стимулюють виробництво очисних споруд, устаткування для знешкодження шкідливих викидів і відходів.

Потреби другої груші мотивуються, в основному, суто економічними ін­тересами товаровиробників: економія матеріальних та енергетичних ресурсів, застосування безвідхідних технологій, заміна ‘-брудних технологій" на “еко­логічно чисті”, оскільки осіанні дозволяють зменшити розміри еколог ічних штрафів і платежів, витрати на знешкодження і уіплізацію відходів, на захисні заходи гошо.

Потреби третьої групи мотивуються , в основному, економічними інтер­есами споживачів, а також виробників.

Формування потреб другої та третьої і рун може ти прискореними тем­пами, коли для цього є відповідні, насамперед зовнішні, умови. Наприклад, викликана політикою країн ОПЕК енергетична криза 7()-х років XX ст. спри­чинила різке зростання потреб економічно розвинених країн в енергозбері­гаючих технологіях. До цього також може призвести зростання відкріносіі національних економік, оскільки це призводить до загострення конкуренції, а виграють і і, хто забезпечує ефективніше задоволення потреб споживачів, про­даючи товари, які є економічнішими у споживанні й забезпечуюіь вищу ямсіь житія тощо. Так, менш енерто затратні електропобутові прилади економляїь кошти їх споживачам, а споживання екологічно чистих продуктів харчування зменшує ви і ратп на ліки і сприяє збереженню здоров'я (наприклад, миючі пилососи, крім всмоктування пилу, здатні виконувати вологе прибирання) Потреби четвертої труни слали проявлятися тосить давно. Проїс Тільки в останік десятиріччя, у зв’язку з формуванням концепції сталого розвій к\ та п визнанням. їх стали використовувати цілеспрямовано. Гак, поіреби и

355