40. Які механізми забезпечують ефективність функціонування системи екологічного управління?

Динамічна рівновага в системі “суспільство-природа”

досягається спеціальними засобами та методами, які дістали назву

механізмів екологічного управління:

- біотичне регулювання навколишнього середовища;

- еколого-господарський баланс територій;

- кадастровий;

- моніторинговий;

- законодавчий і нормативно-правовий;

- економічний;

- адміністративний;

- інформаційно-контрольний;

- науково-освітній;

- громадський.

Механізм біотичного регулювання навколишнього

природного середовища – це природний механізм підтримки

екологічної рівноваги, що повністю відповідає законам

функціонування навколишнього середовища, у яких ставляться

вимоги щодо обмежень на господарську діяльність, на розвиток у

широкому розумінні.

Механізм еколого-господарського балансу територій.

Еколого-господарський баланс (ЕГБ) території – це збалансоване

співвідношення різних видів антропогенної діяльності на території з

урахуванням потенційних можливостей природи, що забезпечує

відновлення природних ресурсів і не викликає негативних

екологічних змін та наслідків.

Моніторинговий механізм – це механізм постійних

спостережень за станом навколишнього природного середовища,

збирання, обробки, передавання, збереження та аналізу відповідної

інформації, прогнозування змін стану навколишнього середовища

та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття

управлінських рішень.

Законодавчий і нормативно-правовий механізм.

Екологічне законодавство закріплює екологічні права та обов'язки

громадян, екологічні інтереси суспільства, держави та юридичних

осіб, механізми їх реалізації і захисту; регулює відносини в галузі

використання, відновлення й охорони земельних, водних, лісових та

інших природних ресурсів;

Економічний механізм – визначає:

- плату за спеціальне використання природних ресурсів на

основі нормативів і лімітів їх використання;

- плату за забруднення навколишнього природного

середовища на основі лімітів викидів і скидів забруднюючих

речовин та розміщення відходів виробництва;

• плату за погіршення якості природних ресурсів

- фінансування природоохоронних заходів;

- стимулювання раціонального природокористування;

- екологічне страхування;

Адміністративний механізм. Цей механізм визначається

Законом України «Про охорону навколишнього природного

середовища» і містить: екологічні права та обов'язки громадян;

повноваження і компетенцію владних структур у галузі охорони

довкілля; екологічну експертизу; екологічну стандартизацію і

нормування; ліцензування природокористування і

природоохоронної діяльності; оцінку впливу на навколишнє

природне середовище; екологічний контроль та нагляд

(інспектування); регулювання процесу використання природних

ресурсів; адміністративну відповідальність.

Інформаційно-контрольний механізм. Функціонує в

правовому полі всіх систем екологічного управління і спрямований

на підготовку, прийняття та контроль за виконанням управлінських

рішень.

Громадський механізм. Цей механізм визначений

законодавчо і випливає з екологічних громадянських прав як

сукупності юридичних можливостей та засобів, що спрямовані на

задоволення інтересів та потреб громадян в екологічно безпечному

житті і відновленні природних об‘єктів та ресурсів.

Екологічна політика, програми і стратегічні плани дій – усе це

атрибутика системного екологічного управління і, зокрема,

результати стратегічного екологічного планування як однієї з

головних функцій системного екологічного управління. В Україні

національну екологічну політику визначено в «Основних напрямах

державної політики України у галузі охорони довкілля,

використання природних ресурсів та забезпечення екологічної

безпеки», затверджених постановою Верховної Ради України від 5березня 1998 р. № 188/98-ВР.