9.3. Видатки та кредитування місцевих бюджетів

Стаття 70 БКУ (видатки та кредитування місцевих бюджетів) зазначає:

1. Видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88 - 91 Кодексу.

2. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки місцевих бюджетів поділяються на:

1. Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

2. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

3. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.

4. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.

5. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

6. У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку.

7. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаної із здійсненням інвестиційної діяльності, здійснення інших заходів, пов'язаних з розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, які встановлюються рішеннями про місцевий бюджет. Відповідно до частини 2 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних бюджетів та визначають напрямки їх використання.

Видаткова частина місцевих бюджетів визначає два типи видатків:

1) Поточні видатки - видатки, які спрямовуються на фінансування існуючих установ, закладів, що утримуються за рахунок бюджетних коштів;

2) видатки розвитку (Стаття 71 БКУ) - видатки, які спрямовуються на фінансування програм соціально-економічного розвитку відповідної території. Ці видатки пов'язані із реалізацією інвестиційних програм (проектів), фінансування субвенцій та іншими подібними програмами.

Видатки, пов'язані із здійсненням повноважень органів місцевої влади, які виникають внаслідок прийняття відповідних законів Верховною Радою України, повністю фінансуються за рахунок Державного бюджету України. Додаткові витрати місцевих бюджетів, які виникають внаслідок рішень органів державної влади (наприклад, надання певних пільг щодо сплати податків тощо) мають повністю компенсуватися за рахунок Державного бюджету України.

Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Складовими частинами спеціального фонду місцевого бюджету можуть бути: 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); 4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Формування спеціального фонду місцевого бюджету залежить від вольового рішення органу, що ухвалює цей бюджет. Разом з тим, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада може ухвалити рішення про створення спеціального фонду у складі відповідного місцевого бюджету виключно на підставі закону про Державний бюджет України.

Згідно положень частини 7 статті 13 БК України, передача коштів між загальним та спеціальним фондами місцевого бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього, але крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 цього Кодексу. Державне казначейство зобов'язане зберігати ці залишки на рахунках для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. Окрім того, якщо на кінець поточного бюджетного періоду залишилися невиконані бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, і такі бюджетні програми не передбачені проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів все одно зобов'язані виконати ці зобов'язання, при чому до кінця поточного бюджетного періоду, до того ж в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.