3. Найпростіші форми інтелектуальної (розумної) поведінки тварин

Інтелектуальна поведінка – це найпростіші форми розумової діяльності, які засновані на встановленні зв’язків між предметами.

Вищі тварини здатні вловити відношення між предметами та передбачити результат даної ситуації.

Наприклад, ось що розповідає письменник В. П’єсков про грака Гошку: „Він інвалід. Літати не може і тому пристосувався жити біля людей. Люди працюють у дворі, і грак діловито крутиться під ногами, не упускаючи нагоди отримати угощення. Я також вирішив пригостити Гошку і виніс із дому два сухарі. Гошка вдарив дзьобом. Переконався у твердості хліба... Все, що я слідом за цим побачив, і є сутністю нашої бесіди. Гошка, пройшовши метрів сто, кинув сухар у тазик, з якого пили качки і кури. Кинув. Зараз же дістав. І з’їв тепер вже м’який розбухлий хліб.

Признаюся, я кинув свої справи і, набивши сухарями кишені, зайнявся Гошкою. Гошка поніс до тазу другий сухар. Але тазу на місці вже не було (я пересунув його далеко вбік). Грак збентежено покрутився і з сухарем у дзьобі пішов розшукувати воду. І знайшов. Я замінив тазик противнем. Потім налив воду у собачу миску. Зробив калюжку на доріжці. Результат був завжди однаковим. Гошка знаходив воду і „доводив” сухар до їстівних кондицій”.

У цікавому фільмі, знятому Київською кіностудією „Чи думають тварини?”, є такий епізод. Пацюку пропонується „подумати”, як дістати їжу, яка лежить у чашці на верхній полиці. Нижче від цієї полиці є ще одна, до якої притулена драбинка. Пацюк залізає по драбинці на середню полицю. Ласий шматочок сиру тепер ще ближче, але дотягтися чи дострибнути до нього не можна. Тоді пацюк підтягує до себе легку драбинку, притуляє її до верхньої полиці і добирається по ній до їжі.

Відомо, що пацюки добре запам’ятовують розташування принади. Їх не можуть спантеличити ані хитромудрі лабіринти, ані обертання клітки, в яку вони вміщені. Ці тварини здатні „тримати в голові схему шляху і сполучати це з обертанням лабіринту” – такого висновку дійшли дослідники.

Але найчастіше інтелектуальний тип поведінки спостерігається у вищих мавп та дельфінів.

Між іншим, за шкалою розумового розвитку, яку запропонував швейцарський зоолог А. Портман, перше місце займає людина (214 балів), друге – дельфін (195 балів), третє – слон (150 балів), четверте – мавпа (63 бали), потім йдуть зебра (42 бали), жирафа (38 балів), лисиця (28 балів) тощо.

Контрольні запитання

• Чому складну поведінку бджіл не можна назвати працею?

• Що може бути показником інстинктивного характеру поведінки тварини чи людини?

• У чому полягає якісна відмінність інтелектуальних форм поведінки вищих тварин і людини?

Тема 5

СОЦІОБІОЛОГІЯ ТА СОЦІОЛОГІЯ

План

1. Групова та територіальна поведінка тварин.

2. Комунікації, спілкування і «мова» тварин.

Ключові поняття теми

Поведінка, комунікація, орієнтувальний рефлекс, групова поведінка тварин, імпринтинг, ігри тварин, научіння соціальне, територіальна поведінка тварин, агресивна поведінка тварин, комунікація тварин, поза „підкорення”, акустичні сигнали, зоопрагматика, ритуалізовані компоненти поведінки, зоосемантика.

Формалізована структура змісту теми

Форми міжіндивідних стосунків між тваринами:

• між членами співтовариства,

• між статевими партнерами,

• між батьківськими особями та дитинчатами,

• між дитинчатами тощо.

Наслідування у тварин:

• інстинктивне наслідування;

• імітаційне научіння.

Територіальна поведінка тварин.

Агресивна поведінка тварин: напад, втеча.

Комунікації тварин: рухи, пози, акустичні сигнали, торкання, запахи.