Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

В. В. Демчук

Інвентаризація земель населених пунктів

Лабораторний практикум

2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Кафедра землевпорядкування та кадастру

В. В. Демчук

Інвентаризація земель населених пунктів

Лабораторний практикум

Для студентів спеціальності “Землевпорядкування та кадастр”

Івано-Франківськ

2008

МВ 02070855- -2008

Демчук В.В. Інвентаризація земель населених пунктів: Лабораторний практикум. – Івано-Франківськ:Факел,2008. - 45 с.

Практикум містить методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни “Інвентаризація земель населених пунктів”. Розроблений у відповідності з робочою програмою навчальної дисципліни та навчальним планом підготовки фахівців за спеціальністю “Землевпорядкування та кадастр”. Може бути використаний студентами денної та заочної форм навчання.

Рецензент: доцент кафедри

землевпорядкування та кадастру Кравець Я.С.

Дане видання – власність ІФНТУНГ.

Забороняється тиражування та розповсюдження.

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................4

Лабораторна робота 1. Розподіл земель............................5

Лабораторна робота 2. Збір і підготовка даних для складання технічного проекту з інвентаризації земель.........11

Лабораторна робота 3. Складання технічного проекту на топографічні і кадастрові роботи з інвентаризації земель населеного пункту.......................................................................14

Лабораторна робота 4. Оцінка точності проекту на топографічні і кадастрові роботи з інвентаризації земель населеного пункту.......................................................................18

Лабораторна робота 5. Оформлення матеріалів інвентаризації земель населеного пункту.................................21

Лабораторна робота 6. Оформлення технічного звіту з інвентаризації окремого землекористування...........................27

Лабораторна робота 7. Підготовка даних для створення бази геодезичних даних для інформаційної системи кадастру........................................................................................33

Лабораторна робота 8. Інвентаризація будівель..............42

Перелік використаних джерел...........................................45

3

Вступ

Згідно із робочою програмою курсу “Інвентаризація земель населених пунктів” для студентів спеціальності “Землевпорядкування та кадастр” передбачено виконання 8 лабораторних робіт. В ході виконання лабораторних робіт студенти повинні засвоїти законодавчу, нормативно-правову та методичну основу проведення інвентаризації земель та нерухомості в Україні, вміти вирішувати основні практичні задачі: вивчити розподіл земель за цільовим призначенням та основні форми власноcті на землю, ознайомитися з основними документами, які використовуються для складання технічного проекту з інвентаризації земель населеного пункту, навчитися створювати геодезичну основу для інвентаризації земель населеного пункту, засвоїти методику опрацювання польових матеріалів та складання технічного звіту з інвентаризації землекористування(землеволодіння), навчитися складати обмінний реєстраційний файл на земельну ділянку.

4

Лабораторна робота №1

Тема: Розподіл земель.

Мета: вивчити розподіл земель за цільовим призначенням та ознайомитися з основними формами власноcті на землю.

Завдання: використовуючи фрагмент топографічного плану міста Івано-Франківська масштабу 1:2000, виконати функціональне зонування даної частини населеного пункту, виділити різні категорії земель за формами власності.

Теоретичні відомості

Розподіл земель в Україні виконують на основі найбільш характерної ознаки цих земель, якою є їх цільове призначення. За цільовим призначенням розрізняють (стаття 19 ЗКУ):

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Цільове використання земельних ділянок населеного пункту є основою для виконання функціонального зонування міста. Зонування є основним інструментом містобудівного планування. Функціональне зонування міських територій – найбільш загальна форма обліку різноманітних вимог до раціонального землекористування, що включає комплекс

5

нормативних параметрів (цільове призначення ділянки, її граничні розміри, коефіцієнт забудови, частка озеленених і відкритих просторів тощо). При зонуванні розглядаються різні аспекти функціонування містобудівної системи : транспортно-функціональний, візуально-просторовий, природно-екологічний, історико-культурний, інженерно-технічний.

Підсумковим документом є план зонування земель : графічний документ з пояснювальною запискою, який визначає склад земель міста, об’єднаних загальними ознаками функціонального використання з вказівкою перспективи й міри ефективності їх використання.

Виділення функціональних зон дозволяє створити найкращі умови для основних форм життєдіяльності міського населення – праці, побуту, відпочинку, оскільки кожний з цих видів діяльності висуває специфічні вимоги до розміщення та організації міського простору.

Основними зонами при функціональному зонуванні є :

• житлова – призначена для розміщення житлових і суспільних будівель; в складі зони житлової забудови виділяються “вузлові центри” поруч з транспортними вузлами; до 50 % території відводиться на дороги, парки, школи та інші об’єкти соціально-побутового обслуговування; житлова зона займає половину всієї території міста;

• промислова – для розміщення промислових, енергетичних, транспортних і інших об’єктів;

• комунально-складська – для розміщення складів, гаражів, автобаз, транспортного депо, водозаборів, очисних споруд, каналізації, теплотрас, кладовищ, що розміщуються з розривом від житлових зон;

• транспорту, зв’язку та інженерних комунікацій;

• рекреації – парки, пляжі і інші місця відпочинку.

Форми власності на землю.

Земля в Україні може перебувати у приватній,

6

комунальній та державній власності.

Суб'єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісового фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового

7

призначення;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, що мають національне та загальнодержавне значення;

г) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення;

ґ) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

д) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

е) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами.