Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”

Мета роботи:

1. Ознайомити студентів з механізмом процесу віб­рації.

2. Ознайомити і навчити студентів користуватися мето­дикою і приладами контролю визначення параметрів процесу вібрації.

3. Навчити студентів методам оцінки вібрації і основних напрямків зниження вібрації.

Рекомендована література:

1. ГОСТ 12.1.012-90 Вибрация. Общие требования безопасности.

2. Бортницкий П.И. Охрана труда в автомобильном транспорте. – Київ,: Вища школа,1988.– 263 с.

3. Денисенко Г.Ф. Охрана труда.–М.: Высшая школа, 1985.

4. Салов А.М. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта.–М.: Транспорт, 1985.

5. Юдин Е. Охрана труда в машиностроении.– М.:Недра, 1983.

6.1 Теоретичні відомості

6.1.1 Фізичні властивості вібрації

6.1.1.1 Вібрацією називаються механічні коливання пруж­них тіл або коливальні рухи механічних систем, що являють собою процес розповсюдження механічних коливань в твердому тілі.

6.1.1.2 Коливання характеризуються наступними параметрами:

– амплітуда, модуль максимального зміщення тіла від положення рівноваги;

– період, мінімальний інтервал часу, через який відбувається повторення руху тіла;

– частота, кількість коливань, що відбуваються за одиницю часу;

V – коливальна швидкість – максимальне значення швидкості точки, що коливається, м/с;

– коливальне прискорення – максимальне значення прискорення точки, що коливається, м²/с.

6.1.1.3 Вібропереміщення у випадку синусоїдальних коливань визначається за формулою

(6.1)

де – кутова частота

(6.2)

– початкова фаза вібропереміщення, рад.

Як правило, величина не має значення і може не враховуватись, тобто =0.

Частота коливального руху визначається за формулою

(6.3)

де n – кількість обертів за хвилину.

Процес вібрації, що описується однією синусоїдою називається гармонічним, а двома та більше синусоїдами є періодичним.

6.1.1.4 Віброшвидкість (коливальна швидкість) та віброприскорення (коливальне прискорення) визначаються за формулами

(6.4)

(6.5)

6.1.2 Власні та вимушені коливання

6.1.2.1 Кожному пружному тілу (або конструкції), що виведене із положення рівноваги, властиві певний період і частота коливань, які називаються власними. Вони поступово затухають, оскільки енергія руху внаслідок тертя переходить в теплову енергію.

6.1.2.2 Вимушеними називаються коливання, які виникають при дії на тіло (або конструкцію) періодично змінної сили, яка має назву збуджуючої.

6.1.2.3 Резонансом називають явище, яке виникає тоді, коли співпадають частоти і напрямок власних та вимушених коливань. Явище резонансу небезпечне для конструкції або споруди, оскільки зростає амплітуда коливань, що в свою чергу призводить до збільшення деформації і напруженості в середовищі, в якому відбуваються коливання. Це може призвести до поломки або руйнування обладнання, споруд, що може бути причиною травматизму, нещасних випадків.

6.1.2.4 Джерелами вібрації є різні технологічні процеси, механізми, машини та їх робочі органи, де є переміщення.