10. Методика аналізу ліквідності та платоспроможності суб‘єкта господарювання

Під ліквідністю якогось активу розуміють спроможність його трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів.

Ліквідність підприємства - це наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів погашення, передбачених контрактами.

Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для негайного погашення кредиторської заборгованості, яка цього потребує.

Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але не тотожні один одному. Ліквідність балансу є основою платоспроможності підприємства (від ступеня ліквідності балансу залежить рівень платоспроможності). У той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі перспективи на майбутнє.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів, згрупованих за ступенем зменшення ліквідності, з пасивами, згрупованими за ступенем збільшення терміновості їхнього платежу.

Перша група (А 1) - абсолютно ліквідні активи: готівкові, безготівкові кошти, короткострокові (поточні) фінансові інвестиції. (На початок року: а1 = 43 тис. гри. На кінець року: а1 = 8 тис. гри.)

Друга група (А 2) - швидко реалізуємі активи (активи, які швидко реалізуються): готова продукція, товари і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообороту в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків тощо. (На початок року: а2 = 2060 + 434 + 2767 + 46 + 504 = 5811 тис. гри. На кінець року: а2 = 2651 + 375 + 366 + 44 + 481 = 3917 тис.)

Третя група (А 3) - активи, що повільно реалізуються: виробничі запаси, незавершене виробництво, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття.

Четверта група (А 4) - це активи, що важко реалізуються: необоротні активи.

Відповідно на чотири групи розбиваються і зобов'язання підприємства:

Перша група (ПІ) - найбільше термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких наступили).

Друга група (П 2) - короткострокові кредити банку.

Третя група (П 3) - довгострокові кредити банку і позики, доходи майбутніх періодів.

Четверта група (П 4) - власний капітал і забезпечення наступних виплат та платежів.

11. Методика аналізу фінансової стійкості суб‘єкта господарювання

Фінансова стійкість — це надійно гарантована платоспроможність, рівновага між власними та залученими засобами, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і партнерів, довіра кредиторів і інвесторів та рівень залежності від них, наявність такої величини прибутку, який би забезпечив самофінансування.

Розроблена система показників, які у вітчизняній і світовій практиці використовуються для оцінки фінансової стійкості підприємства. Основними із них є:

1. Коефіцієнт автономії - Характеризує ступінь незалежності підприємства від зовнішніх запозичень. Визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу

2. Коефіцієнт фінансової залежності - Це показник, обернений до коефіцієнту автономії. Зростання цього показника обумовлює збільшення частки позичених коштів у фінансування підприємства

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу - Показник показує, яке частина власного капі талу використовується для фінансування по точної діяльності. Визначається як відношення власного капіталу до оборотних активів

4. Коефіцієнти забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами - Характеризує рівень забезпеченості ресурсами для проведення незалежної фінансової політики. Визначається як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів

5. Коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості) - Показник характеризує фінансову стійкість підприємства. Він показує скільки грн. власного капіталу припадає на 1 грн. залученого капіталу

6. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (коефіцієнт фінансового ризику; фінансування) - Показник зворотний попередньому. Він показує скільки грн. залученого капіталу припадає на 1 грн. власного капіталу

7. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами - Показує, яка частина оборотних активів забезпечується за рахунок власних засобів

8. Коефіцієнт співвідношення реальних активів і вартості майна - Показує скільки грн.. реальних активів припадає на 1 грн вартості майна. Цей коефіцієнт характеризує потенційні можливості активів підприємства

9. Коефіцієнт поточних зобов'язань - Характеризує питому вагу поточних зобов'язань в загальній сумі джерел формування

10. Коефіцієнт довгострокових зобов'язань - Характеризує частку довгострокових зобов'язань у загальній сумі джерел формування

11. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів - Характеризує рівень забезпеченості необоротних активів власними коштами