5. Методика факторного аналізу

Під факторним аналізом розуміють методику комплексного і системного вивчення та виміру впливу факторів на величину результативних показників.

Розрізняють такі типи факторного аналізу:

- детермінований (функціональний) і стохастичний (кореляційний);

- прямий (дедуктивний) і зворотний (індуктивний);

- одноступеневий і багатоступеневий;

- статичний і динамічний;

- ретроспективний і перспективний (прогнозний).

Детермінований факторний аналіз становить методику дослідження впливу факторів, зв 'язок яких з результативним показником має функціональний характер, тобто результативний показник можна подати як добуток, частку або алгебраїчну суму факторів.

Стохастичний аналіз - це методика дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на відміну від функціональної, є неповним, імовірнісним (кореляційним). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції, то при стохастичному зв'язку зміна аргументу може дати кілька значень приросту функції залежно від поєднання інших факторів, що визначають цей показник.

Прямий факторний аналіз передбачає дослідження за дедуктивним методом - від загального до окремого. Його проводять з метою комплексного дослідження внутрішніх і зовнішніх, об'єктивних і суб'єктивних факторів, які формують величину результативного показника.

Вдаючись до зворотного факторного аналізу, проводять дослідження причинно-наслідкових зв'язків за методом логічної індукції - від окремих факторів до узагальнювальних, від причин до наслідків з метою визначення чутливості змін багатьох результативних показників до змін досліджуваного фактора.

Факторний аналіз може бути однорівневим і багаторівневим. Однорівневий факторний аналіз використовують для дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без деталізації їх на складові. Наприклад, у =а Ь. При багатоступеневому факторному аналізі проводять деталізацію факторів а і Ь на складові елементи з метою вивчення їхньої сутності. Деталізацію факторів може бути продовжено. У такому разі вивчають вплив факторів різноманітних рівнів співпідпорядкованості.

Необхідно розрізняти також статичний і динамічний факторний аналізи Статичний факторний аналіз застосовують для вивчення впливу факторів на результативні показники до відповідної дати. Динамічний факторний аналіз становить методику дослідження причинно-наслідкових зв'язків у динаміці.

І нарешті, факторний аналіз може бути ретроспективним, який вивчає причини змін результатів господарської діяльності за минулі періоди, і перспективним, який досліджує поведінку факторів і результативних показників на перспективу.

6. Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу

Під організацією аналізу розуміють систему дій по проведенню аналізу господарської діяльності.

Принципи:

1. Науковий характер – аналіз повинен базуватись на найновіших досягненнях науки з використанням науково обгрунтованих методів.

2. Обгрунтований розподіл обов’язків між окремими виконавцями – спеціалісти всіх видів служб, які мають відношення до прийнять управлінських рішень повинні аналізувати і обгрунтований розподіл дасть осягнути всі об”єкти аналізу і виключить можливість багаторазового (різними способами) проводити одні й тіж дослідження.

3. Ефективність – витрати на проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу і його комплексності. Для цього використовують передові методи, що полегшують працю.

4. Уніфікація – розроблення спеціальних уніфікаційних форм для аналізу.

5. Об’єктивність – дані аналізу повинні бути документально підтверджені.

6. Оперативність – швидко і чітко виконувати завдання.

7. Масові та ін. – залучення до аналізу ІТР, службовців, робітників.

Інформаційне забезпечення аналізу

Економічний аналіз – це проміжна ланка між збором інформації та безпосереднім прийняттям управлінських рішень. Саме тому ефективність аналізу багато в чому залежить від обсягу та якості інформації, що використовується при його проведенні.

Будь-яке управління, у тому числі господарською діяльністю, передбачає прийняття рішень. Інформація слугує засобом процесів управління. Причому, у такому випадку слід розрізняти два поняття: “дані” та “інформація”. Дані отримують в результаті фіксації змін у процесах і явищах. Що ж стосується інформації, то вона накопичується шляхом відповідної обробки даних. У тих випадках, коли різницю між інформацією і даними не потрібно підкреслювати, їх вживають як синоніми. Але взагалі дані можна сприймати лише як вихідну інформацію. Що ж стосується інформації у повному значенні слова, то її скоріше можна назвати “результативною інформацією”.

Економічна інформація – це сукупність відомостей про економічну діяльність підприємств та інших підрозділів народного господарства. Вона охоплює всі області їхньої господарської діяльності. Значна її частина пов’язана з процесом виробництва і може бути названа виробничою інформацією.

Економічна інформація включає планову, нормативну, облікову та звітну. Але аналіз не обмежується лише економічною інформацією. Він широко використовує також технічну, технологічну, юридичну та іншу інформацію, яку можна об’єднати під назвою “позаоблікова”. Уся інформація отримується з відповідних джерел.

До планових джерел інформації належать усі типи планів, які розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні і т. ін.). До нормативних джерел – доведені підприємству вищестоящими організаціями норми витрат, розцінки, тарифні ставки, норми виробітку, законодавчо встановлені норми амортизаційних відрахувань, дані технічних паспортів, проектно-кошторисних документів.

Облікові джерела інформації – це всі дані, які містяться у документах бухгалтерського, оперативного, статистичного та податкового обліку. Провідна роль в інформаційному забезпеченні аналізу належить бухгалтерському обліку. Він найбільш повно відображає господарські явища, процеси та їхні результати.

До звітних джерел інформації належать бухгалтерська, статистична та податкова звітність. Вона забезпечує аналіз узагальненими даними про результати господарської діяльності підприємства за визначений період часу.

Уся інформація, що використовується при аналізі, повинна відповідати потребам аналізу (тобто забезпечувати дані саме за тими напрямами, які цікавлять аналітика на даний момент), об’єктивно відображати досліджувані явища та об’єкти, бути оперативною, єдиною (реєструвати явище чи господарський акт лише один раз), раціональною (вимагати мінімум затрат на збір, зберігання та використання даних).