7. Експрес-аналіз фінансового стану суб‘єкта господарювання

Експрес-аналіз бухгалтерської звітності являє собою перший аналітичний напрям оцінки фінансового стану підприємства. У залежності від об’єму вихідної інформації, головної мети й завдань дослідження експрес-аналіз може проводитися з різним ступенем деталізації.

Економічна сутність експрес-аналізу ґрунтується на постійних змінах величини й структури активів і пасивів підприємства в процесі розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів при здійснені виробничо-господарської діяльності.

Основними методами, що застосовуються при проведенні даного виду дослідження є вертикальний і горизонтальний аналіз.

Вертикальний аналіз передбачає поетапне, від укрупнених статей до окремих елементів в залежності від ступеня деталізації, вивчення структури ключових статей майнового й фінансового положення підприємства.

Горизонтальний аналіз дозволяє дослідити динаміку абсолютних показників бухгалтерської звітності, яка відбувалась на підприємстві протягом ряду звітних періодів.

Основним джерелом вихідної інформації експрес-аналізу є бухгалтерська звітність досліджуваного підприємства.

Початковим етапом експрес-аналізу є оцінка фінансового стану за даними бухгалтерського балансу, діагностика динаміки й структури статей якого проводиться за допомогою одного з наступних способів:

- аналіз безпосередньо статей балансу без їх попередньої зміни;

- складання ущільненого порівняльного аналітичного балансу шляхом агрегування однорідних за складом елементів балансових статей;

- проведення додаткового коректування балансу на індекс інфляції з наступним агрегуванням статей у необхідному аналітичному розрізі.

Вважається за доцільне звернути увагу на той факт, що не існує однозначної думки стосовно відбору ключових статей, їх групування і ступеня деталізації, все це цілком залежить від значимості окремих даних у фінансово-господарської діяльності підприємства, мети і завдань аналізу та досвіду аналітика, що проводить дослідження.

Невід’ємним етапом експрес-аналізу є дослідження звіту про фінансові результати, у якому міститься інформація щодо економічних результатів, доходів і витрат підприємства в залежності від підрозділу господарської діяльності на операційну, фінансову та інвестиційну. Аналіз абсолютних даних звіту дає можливість оцінити результативність фінансово-господарської діяльності, зіставити показники динаміки ключових статей та дослідити структуру доходів і витрат підприємства.

9. Аналіз майнового потенціалу суб‘єкта господарювання

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

Аналіз структури активів підприємства. Аналізу підлягають I, II, III розділи активу балансу. Активи підприємства та їх структура вивчаються як з точки зору їх участі в виробництві, так і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюються найбільш ліквідні активи підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

- формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

- відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

- згортання виробничої бази;

- викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку та інше.

Для того, щоб зробити однозначні висновки про причини зміни даної пропорції в структурі активів, проводиться детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.

Аналіз структури оборотних засобів. Оборотні засоби підприємства складаються із запасів і затрат та грошових коштів, розрахунків та інших активів.

Швидкість обороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство. Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва, або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:

- зростання виробничого потенціалу підприємства;

- прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;

- нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.

При значному збільшенні запасів і затрат необхідно проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок необґрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства.

При аналізі розділу "Грошові кошти, розрахунки та інші активи" активу балансу необхідно звернути увагу на темпи росту дебіторської заборгованості, в тому числі безнадійної. Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних позиків для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. В тойже час підприємство може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості.