2. Предмет, об‘єкти та суб‘єкти економічного аналізу.

Предмет – це те, на що спрямований аналіз. Виходячи з цього, предметом економічного аналізу є результати діяльності та причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, що виникають у процесі господарської діяльності, які є головними, визначальними для вивчення і досягнення поставленої конкретної мети аналізу.

Предмет аналізу господарської діяльності можна визначити як:

– дотримання договірних зобов'язань;

– використання основних виробничих засобів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

– собівартість продукції;

– фінансові результати і фінансовий стан підприємства;

– модернізація і реконструкція виробництва.

Об'єктом економічного аналізу виступає господарська діяльність країни, регіону, району, міста, села чи окремого підприємства, структурного підрозділу, підприємця. Об'єкт аналізу визначається виходячи з поставлених мети та завдань аналізу.

Господарська діяльність (англ. ekonomic activity) – це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність.

Користувачами (суб‘єктами) аналізу виступають одержувачі його результатів. Вони можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Частіше користувачами аналізу є керівники різних рівнів управління, уповноважені приймати управлінські рішення, головні спеціалісти, спеціалісти, власники (акціонери, окремі приватні особи, кредитори). Крім того, дані аналізу можуть надаватися членам трудового колективу.

Розглянемо детальніше спочатку внутрішніх, а потім – зовнішніх користувачів аналітичних результатів.

Внутрішні користувачі економічного аналізу – це одержувачі аналітичної інформації в межах підприємства, організації чи їх структурних підрозділів. До них належать:

– управлінський персонал;

– власники контрольних пакетів акцій;

– члени трудового колективу;

– бухгалтери, економісти, фінансисти;

– внутрішні аудитори;

– профспілкові організації.

Зовнішні користувачі економічного аналізу – це одержувачі результатів економічного аналізу, які перебувають поза межами господарських структур. Зовнішніми користувачами можуть виступати:

– представники вищих органів управління;

– кредитори;

– контрагенти;

– представники державних контролюючих і регулюючих органів;

– спеціалісти зі злиття і поглинання;

– дрібні власники і потенційні інвестори;

– незалежні аналітики;

– зовнішні аудитори;

– конкуренти.

3. Види та принципи економічного аналізу

Економічний аналіз, як й інші науки, має ґрунтуватися на чітко визначених принципах. Отже, при проведенні аналізу слід керуватися такими принципами:

– державний підхід; – науковість;

– комплексність; – системність;

– об'єктивність; – конкретність;

– точність; – дієвість;

– безперервність; – ефективність (економічність);

– порівнянність; – оперативність;

– демократичність; – доступність;

Економічний аналіз як самостійна наука у процесі свого розвитку розділився на окремі види. Вони розрізняються за видом діяльності, об'єктом, предметом, часом, методикою, програмою дослідження тощо і класифікуються ознаками.

Класифікація видів економічного аналізу за ознаками:

(Класифікаційна ознака) (Вид аналізу)

1. Вид економічної діяльності - За окремими видами економічної діяльності або за їх сукупністю

2. Спрямованість у часі дослідження - Ретроспективний (наступний, історичний), перспективний (попередній, прогнозний)

3. Строк прогнозування, особливості господарської діяльності та управління -

Оперативний, тактичний, стратегічний

4. Просторова ознака - Внутрішньогосподарський, міжгосподарський

5. Користувачі результатів аналізу - Внутрішній, зовнішній

6. Ступінь охоплення об'єктів аналізу - Суцільний, вибірковий

7. Зміст програми аналізу - Комплексний, тематичний

8. Сфера застосування - Виробничий, фінансовий, стратегічний

9. Зміст аналізу - Загальноекономічний, техніко-економічний

10. Методика вивчення об'єктів - Порівняльний, трендовий, факторний, маржинальний, функціонально-вартісний, ситуаційний та ін.