- •Заняття № 1. Форма і розміри Землі
- •Заняття № 2. Обертальний рух Землі
- •Заняття № 3. Закони Кеплера. Закон всесвітнього тяжіння
- •Заняття № 4. Залежність ваги тіла від широти місця
- •Заняття № 5. Хвилі
- •Заняття № 6. Тиск. Виштовхувальна сила. Закон Архімеда
- •Заняття № 7. Теплове поле Землі
- •Заняття № 9. Вологість повітря
- •Вміст головних компонентів у водах світового океану
- •Інші задачі
- •Екзаменаційні задачі
Заняття № 9. Вологість повітря
Скільки вологи виділяється з 1 м3 повітря на висоті 4 км, якщо висхідні повітряні потоки на екваторі мають температуру 340С і містять 30 г/м3 води ?
m - ?
h = 4000 м
Т0 = 307 К
0 =
30 г/м3
v = 1 м3
Th = T0 - h; Th = 307 - 0,0065 · .4000 = 307- 26 =281(K) За таблицями знайдемо густину насиченої пари при цій температурі: = 8,3 г/м3. Отже, з кожного м3 виділиться m = (0 - ) v; m = ( 30 - 8,3 ).1 = 21,7 (г)
Скільки вологи потрібно для насичення 1 м3 повітря біля поверхні Землі, якщо його температура 300 С і відомо, що низхідні повітряні маси містять 5 г/м3 вологи?
Якою стала відносна вологість повітря, якщо при 100С вона була 90%, а потім це повітря нагрілося до 200С?
Повітря, яке має температуру 100С і відносну вологість 84%, охолодилося до 00С. Скільки води виділилося з 100м3 цього повітря?
Повітря, що мало температуру 200С і абсолютну вологість 14 г, нагрілося до 300С. На скільки процентів і як змінилася його вологість?
В 1м3 повітря при 00С міститься 2,5 г вологи. Якою буде його абсолютна і відносна вологість, якщо воно нагріється до 100С?
На скільки процентів повинна зрости відносна вологість повітря, що має 100С і абсолютну вологість 5 г/м3, щоб воно стало насиченим?
Скільки вологи в грамах повинно поглинути повітря об‘ємом 93 м3, що має температуру 100С і відносну вологість 38,7%, щоб стати насиченим?
Яка відносна вологість повітря, якщо його температура становить 200С, а 1 м3 містить 13 г вологи? Чи випаде роса, якщо вночі температура зменшиться у два рази ? Якщо випаде, то скільки вологи сконденсується з 1 м3 повітря?
Заняття № 10. Струм у різних середовищах (рідина, газах)
Електролітами називають водні розчини або розплави речовин, молекули яких полярні. До них належать солі, луги і кислоти. Якщо до розчину електроліту прикласти зовнішню напругу, то іони різних знаків будуть рухатися в протилежних напрямах створюючи тим самим електричний струм. Для струму в електролітах виконується закон Ома: j = σ · E, де j – густина струму, σ – питома провідність, Е – напруженість електричного поля.
Закони Фарадея
Маса речовини, яка виділяється при електролізі: m = k·q = k·I· t .
Електрохімічний еквівалент речовини пропорційний її хімічному еквіваленту: , де F = 96487 Кл/моль – стала Фарадея, μ – молярна маса, n – валентність хімічного елемента у сполуці.
Питома електропровідність морської води, 105 См/ м
Солоність води, ‰ |
Температура води, 0С |
||||
0 |
5 |
10 |
20 |
25 |
|
10 |
9,341 |
10,816 |
12,361 |
15,628 |
17,345 |
20 |
17,456 |
20,166 |
23,010 |
29,027 |
32,188 |
30 |
25,238 |
29,090 |
33,137 |
41,713 |
46,213 |
35 |
29,060 |
33,457 |
38,080 |
47,882 |
53,025 |