- •Перші кочовики Північного Причорномор'я
- •[Ред.] Грецькі колонії та племена готів
- •[Ред.] Східні слов'яни у давнину
- •[Ред.] Княжа доба [ред.] Русь, Велике князівство Руське
- •[Ред.] Утворення та становлення Великого князівства
- •[Ред.] Розквіт Русі
- •[Ред.] Децентралізація влади та Ординська навала
- •[Ред.] Галицько-Волинське князівство
- •Литовсько-руська доба [ред.] Перехід українських земель до складу вкл
- •[Ред.] Об'єднання Литви й Польщі в Річ Посполиту
- •[Ред.] Українське козацтво [ред.] Утворення українського козацтва
- •[Ред.] Крим і становлення козацтва
- •[Ред.] Події до 1648 року
- •Козацька Держава [ред.] Хмельниччина
- •[Ред.] Переяславська рада
- •Територія сучасної України у складі Російської імперії (1764—1917)
- •[Ред.] Національне відродження
- •Українські землі у складі Австрійської імперії і Австро-Угорщини
- •Українська державність у 1917—1922 роках
- •[Ред.] Центральна Рада. Унр
- •[Ред.] Українська Держава. Директорія унр
- •[Ред.] Громадянська війна. Урср
- •[Ред.] зунр. Акт Злуки. Українсько-польська війна
- •[Ред.] Радянсько-польська війна
- •Урср у 1922—1941 роках
- •Землі Західної України у 1921—1939 роках
- •Україна у роки німецько-радянської війни (1941—1945)
- •Україна у 1945—1991 роки
- •Україна незалежна
[Ред.] Розквіт Русі
Карта Київської Русі (980—1054).
За роки правління Володимира Великого (978—1015) Русь значно збільшується за рахунок приєднання Червоної Русі, Закарпаття й Корсуня. Тобто Київська Русь стає найбільшою державою Європи з населенням понад 5 млн. людей та територією 800 тис. кв. км. Володимир провів реформу місцевого самоуправління, ліквідувавши племінні автономії та ставлячи своїх намісників. Значне місце займає князівська дружина. 988 року Володимир оголосив прийняття християнства з Візантії. На відміну від спроб Ольги та Аскольда, це торкнулося широких верств населення. Хрещення стало вирішальним кроком протягом всієї історії українських земель. Саме за вказівкою Володимира створено систему захисних споруд, відомих у народі як «змієві вали», що простягалися на 1000 км. Володимир впровадив і «Статут про церковні суди і десятини».
Незважаючи на ці значущі зміни та зміцнення в устрої держави, після смерті Володимира Великого 1015 року Русь вступає у період міжусобної боротьби. Перемогу у протистоянні з братами здобув Ярослав Мудрий (1019—1054). Цей правитель остаточно розгромив печенігів, які здавна завдавали значної шкоди Київській Русі. Збудував у Києві Собор святої Софії, що стоїть там донині. 1037—1039 рр. створено перший літописний звід. Побудовано перші книжкові майстерні та засновано Києво-Печерську лавру — спроба створити у Києві (на той час кількість населення міста сягає 50 тисяч) митрополію. Спорядив першу на Русі збірку законів — «Руська правда». Ярослав Мудрий зміцнив зв'язки з Європою завдяки тому, що одружив своїх дочок з європейськими монархами.
[Ред.] Децентралізація влади та Ординська навала
Князівства Київської Русі на території сучасної України (1220—1240)
Смерть Ярослава у 1054 році принесла новий період міжусобиці. Набула постійного характеру практика з'їздів через необхідність розробки законодавства. Результатом яких став у 1072 р. документ — «Правда Ярославичів». На з'їзді князів у місті Любечі (1097) було прийняте рішення, що кожен з братів має володіти своєю «волостю». На деякий час цей процес був призупинений Володимиром Мономахом який з 1113 був запрошений киянами на престол. За його правління було побудовано перший міст через Дніпро. Розробив додаток до «Руської Правди» — «Устав». Умілими військовими та дипломатичними діями контролював дві третини держави Ярослава.
Зі смертю сина Мономаха Мстислава 1132 року Русь остаточно втрачає свою єдність. До середини ХІІ ст. на території Русі сформувалося близько 15 більших князівств, кожне з яких жило по суті самостійним політичним життям, лише номінально визнаючи старшинство великого київського князя. Починається активний процес боротьби за владу. За підрахунками Степана Томашівського, у Києві між 1146 та 1246 рр. правителі мінялись 47 разів; повертаючись по кілька разів на престол, тут правили 24 князі, причому 35 княжінь тривало менше року кожне.
Все це значно послабило могутню державу що існувала за часів Ярослава Мудрого. Тому під час битви з новим для Русі ворогом татаро-монголами на річці Калці (1223) руські князі, які не мали єдиного командування зазнали поразки. Після Батиєвої навали 1237-41 рр. і погрому Київської Русі опиняється під важкою залежністю від Золотої Орди. Князі з повноправних володарів перетворилися на данників хана. Це було поворотним моментом в історії українських земель, які по суті втратили незалежність.