- •1.3Порядок виконання роботи
- •2.3Порядок виконання роботи
- •3.3Порядок виконання роботи
- •Операції звиділеними виразами Якщо в документі є виділений вираз, то з ним можна виконувати різні операції, представлені нижче:
- •4.3Порядок виконання роботи
- •Розв’язок систем рівнянь
- •Символьний розв’язок рівнянь
- •5.3Порядок виконання роботи
- •5.4Контрольні запитання
- •5.5Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6 Первинна статистична обробка даних в пакеті MathCad
- •6.1Мета і завдання роботи
- •6.2Основні теоретичні положення
- •6.3Порядок виконання роботи
- •6.4Контрольні запитання
- •6.5Рекомендована література
- •Лабораторна робота №7 Основні процедури обробки даних в пакеті MathCad
- •7.1Мета і завдання роботи
- •7.2Основні теоретичні положення
- •7.3Порядок виконання роботи
- •7.4Контрольні запитання
- •7.5Рекомендована література
6.3Порядок виконання роботи
6.3.1 Вхідні дані (результати вимірювання випадкової величини) наведені в таблиці 6.1. Свій варіант даних кожний студент створює згідно співвідношення:
де n - номер студента по списку; верхні індекси визначають розраховані та табличні параметри відповідно rnd() значення випадкового числа, що генерується відповідною вбудованою функцією пакету MathCad. Створені дані ввести в програму у вигляді вектора.
6.3.2 Визначити числові характеристики випадкової величини за формулами (6.1) - (6.5) з використанням вбудованих функцій пакета:
mean(V) — середні значення елементів вектора V;
stdev(V) - середньоквадратичне відхилення елементів вектора V;
var(V) - дисперсія елементів вектора V відносно його середнього значення.
median(V) – значення випадкової величини, що ділить гістограму щільності на дві рівні частини;
mode(V) – значення випадкової величини, що найчастіше зустрічається у вибірці;
skew(V) – асиметрія характеризує міру зміщення випадкової величини відносно середнього значення:
А=0 симетричний розподіл,
А>0 – вершина зміщена ліворуч,
A<0 - вершина зміщена праворуч;
kurt(V) – ексцес характеризує “гостроту” вершини розподілу:
Е=0 - симетричний розподіл,
Е>0 – переважають значення близькі до центру розподілу,
Е<0 – більшість значень групуються на кінцях розподілу;
6.3.3 Побудувати гістограму випадкової величини Y. Для цього:
розрахувати проміжок групування за формулою (6.7)
визначити кількість проміжків за формулою (6.8), при необхідності заокруглення значення використати вбудовану функцію ceіl(a), де а - дійсне число.
встановити границі інтервалів, починаючи від хmin, при j=2..r.
визначити кількість, значень mi випадкової величини, що попадають в кожний з проміжків. Для цього, використовується вбудована функції hist(int, х), яка повертає вектор, елементами якого є шукані значення mi. Аргументи даної функції: х - вектор, в якому записані вхідні дані, int — вектор, в якому записані границі інтервалів.
побудувати графічне зображення гістограми в координатах (m, int), підрахувати кількість рядків вектора значень mi випадкової величини k=rows(m). 6.3.4 Побудувати статистичну функцію розподілу. Для цього - обчиcлити частоти p=m/n.
- обчислити накопичені частоти (кумулятивну криву) для кожного з проміжків за формулами (6.6).
- побудувати кумулятивну криву в координатах (F,int).
6.3.5 Оцінити за допомогою гістограми значення моди - найбільш імовірного значення досліджуваної величини.
6.3.6 Оцінити за допомогою статистичної функції розподілу значення медіани — значення досліджуваної величини, для якої F(x)= 0.5.
6.3.7 Зробити висновки щодо найбільш ймовірного значення досліджуваної величини та характеру її розподілу.
6.3.8 Визначити лінійну залежність між відстанню точок по профілю і абсолютними відмітками.
Y=aХ+b – рівняння лінійної регресії (визначає характер (форму) взаємозв’язку між випадковими величинами X та Y).
slope(x,y) – а коефіцієнт лінійної регресії, що визначає tg кута нахилу лінії регресіїї до осі абсцис;
intercept(x,y) – b коефіцієнт лінійної регресії, що визначає відрізок, який відсікає пряма на осі OY.
6.3.9 Визначити коефіцієнт кореляції між сусідніми вибірками
corr(x,y)- коефіцієнт кореляції характеризує щільність зв’язку між двома випадковими величинами R[-1..1]:
R[-1..-0.1] – обернена залежність, R[1..0.1] – пряма залежність, R=0 – відсутня залежність.
Таблиця 6.1— Дані абсолютних відміток
Х |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
0 |
464 |
595,7 |
616,3 |
612,3 |
455 |
456 |
486,5 |
393 |
464 |
215 |
164 |
214 |
456 |
13 |
464,5 |
597 |
619,5 |
621 |
444 |
445 |
482 |
368 |
493 |
210 |
155 |
207,5 |
443 |
28 |
465 |
599 |
619 |
630 |
432 |
435 |
474 |
355,5 |
503 |
201 |
150,5 |
201 |
436 |
45 |
479 |
601,5 |
617 |
640,3 |
418 |
425 |
468 |
342 |
501 |
195 |
146 |
191,5 |
427 |
75 |
480 |
603,5 |
602,5 |
650 |
407 |
418 |
459,5 |
333,5 |
496 |
185 |
143 |
186,5 |
417 |
100 |
492,5 |
592 |
593 |
659,6 |
395 |
412 |
455,5 |
318,5 |
487,5 |
170,5 |
237,5 |
182 |
414 |
135 |
496 |
574,8 |
602,5 |
667 |
456 |
436 |
450 |
307 |
480 |
158,5 |
233 |
173 |
403 |
150 |
497,5 |
561 |
605 |
674 |
443 |
427 |
446 |
296 |
468 |
150 |
229 |
167 |
373 |
160 |
498,3 |
549,3 |
602 |
678 |
430 |
417 |
439,5 |
293 |
462 |
145 |
223,5 |
158,5 |
358 |
192 |
499,7 |
552 |
596,1 |
682 |
418 |
410 |
434 |
428 |
446,5 |
142 |
217,5 |
153 |
342 |
200 |
500,2 |
548 |
610 |
686,3 |
408 |
403 |
414 |
431,5 |
429,5 |
231 |
208,8 |
144 |
337,5 |
205 |
501,5 |
548 |
621 |
687 |
398 |
402 |
403 |
437,5 |
399 |
232 |
203,5 |
142,7 |
333 |
235 |
502 |
561 |
633 |
688,1 |
455 |
444 |
373 |
439 |
392 |
231 |
193,5 |
222,5 |
329 |
263 |
503 |
574 |
644 |
685 |
443 |
434 |
358 |
436,5 |
382,5 |
225,5 |
187 |
217 |
323,5 |
285 |
505,5 |
587,4 |
650 |
682,7 |
431 |
425 |
342 |
427 |
373,5 |
222 |
175 |
213,3 |
317,5 |
300 |
505 |
590 |
657 |
678 |
429 |
420 |
338 |
415 |
365 |
220 |
168 |
210,5 |
313 |