Тема. Методика оцінки інвестиційних ризиків

1.Поняття та класифікація інвестиційних ризиків.

2. Методи вимірювання інветиційних ризиків.

1 питання.

Інвестиційна діяльність тісно пов'язана з ризиком. Зростання ризику пов'язано з невизначенністю та швидкою мінливістю економічної ситуації у країні вцілому, та на інвестиційному ринку зокрема.

Інвестиційний ризик - це ймовірність виникнення непердбачуваних фінансових втрат ( зниження прибутку, доходу), у ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності.

Класифікація:

1.За сферою виникнення:

- економічний (криза, інфляція, зміна валютного курсу);

- політичний (зміна влади, зміна законодавства у податках,революція);

- соціальний (страйк на підприємстві);

- екологічний (штрафи за забруднення);

- та інші види, до яких відносять: розкрадання майна, рекет, рейдерство.

2. За формами інвестування:

- інвестування в матеріальні об'єкти (перебої в постачанні, невдалий вибір місця розташування фірми);

- ризики фінансового інвестування (непродуманий підбір фінансових інструментів, банкрутство емітента, обман інвестора);

3. За джерелом виникнення:

- систематичний ( ринковий). Визначається зміною стадій економічного циклу розвитку країни, кон'юнктурні цикли розвитку інвестиційного ринку, зміна податкового законодавства;

- несистематичний (специфічний). Посилення конкуренції на ринку.

Питання 2.

У процесі оцінки інвестиційних ризиків використовують два основних показника: обсолютний розмір фінансових втрат та відносний.

Абсолютний розмір - це сума збитку, спричиненого інвестору, у зв'язку з виникненням несприятливих обставин.

Відносний розмір - це відношення суми збитку до базового показника (базовим показником може виступати розмір очікуваного доходу від інвестицій або сума інвестованого капіталу).

Існує чотири методи вимірування інвестиційних ризиків:

1.Шляхом розрахунку середньоквадратичного відхилення. Цей показник є найбільш поширеним. Його результат дозволяє врахувати кодивання доходів при різних значення кон'юнктури інвестиційного ринку.

2. Шляхом розрахунку коефіцієнта варіації. Цей метод дозволяє визначити рівень ризику якщо показники середніх очікуваних доходів за проектами відрізнаються між собою.

3. Шляхом розрахунку бета-коефіцієнта. В ньому сігма - це середньоквадратичне відхилення по окремому виду цінних паперів. Цей метод дозволяє оцінити ризик окремого інвестиційного проекту по відношенню до рівня ризику інвестиційного ринку вцілому. Цей показник використовується для аналізу ризикованості вкладень у цінні папери. Якщо значення бета більше одиниці - високий ризик, дорівнює одиниці - середній, менше одиниці - низький ризик.

Граничні значення ймовірності ризику фінансових втрат:

1.Для інвестицій з рівнем допустимого ризику граничне значення дорівню 0,1.

2.Для інвестицій з рівнем критичного ризику граничне значення складає 0,01.

3.Для інвестицій з рівнем катастрофічного ризику - 0,001. Це означає, що інвестиційний проект повинен бути відхилений якщо в одному випадку з десяти беду втрачений весь дохід, в другому якщо в одному випадку з сотні, а в третьому - якщо в одному випадку з тисячі будуть втрачені всі активи.

Експертний метод. Використовується у разі якщо у інвестора відсутні необхідіні статистичні або інформативні данні для розрахунку трьох вищезазначених показників, або ж у випадку якщо інвестиційний проект не має аналогів. Цей метод базується на опитуванні кваліфікованих фахівців та математичній обробці данних опитування. При чому опитування слід орієнтувати а окремі види ризику, характерних для даного інвестиційного проекту.

Питання 3. Результати оцінки інвестиційних ризиків.

Результати оцінки інвестиційних ризиків за окремими інвестиційними проектами дозволяють кількісно оцінити їх рівень. У цих цілях використовують наступні критерії оцінки. Виділяють:

1.безризикові інвестиції (це короткострокові облігації внутрішньої державної позики) ОВДП.

2. Інвестиції з допустими рівнем ризику. Критерієм виступає можливість втрати чистого прибутку за інвестиційним проектом.

3. Інвестиції з рівнем критичного ризику (критерієм їх рівня виступає можливість втрати не лмше прибутку, але і всієї скми валового доходу за інвестиційним проектом.

4. Інвестиції з рівнем катастрофічного ризику (їх критерієм виступає можливість втрати всіх активів інвестора у результаті банкрутства).

За ризик інвестор повинен отримувати додатковий дохід або так звану "премію за ризик". Цей дохід повинен зростати пропорційно рівню ризику. Співставлення розрахункових значень рівня ризику та рівня очікуваного доходу за інвестиційним проектом дозволить визначити на скільки компенсується інвестиційний ризик.

30.10.12

Тема: Методи оцінки ліквідності інвестицій

1.Поняття та критерії оцінки інвестицій.

2. Класифікація ліквідності інвестицій.

3. Результати оцінки ліквідності інвестицій.

1 питання:

Оцінка ліквідності різних інвестицій здійснюється у процесі зміни стратегії та тактики інвестиційної діяльності, у процесі реінвестування коштів у більш вигідні активи, а також у процесі "виходу" з неефективних програм і проектів.

Ліквідність інвестицій являє собою їх потенційну спроможність у короткий час і без істотних фінансових втрат трансформуватися в грошові кошти.

У процесі оцінки ліквідності інвестицій використовують два основних критерії:

1.Час трансформації активів у грошові кошти.

2. Розмір фінансових втрат інвестора у зв'язку з цією трансформацією.

Оцінка ліквідності інвестицій за часом вимірюється кількістю днів, що необхідні інвестору для реалізації на ринку того чи іншого об'єкту інвестування. Наприклад: депозити до вимоги найбільш високоліквідні за часом, а нерухомість - низьколіквідні об'єкти інвестування за часом.

Питання 2. Класифікація ліквідності інвестицій

1.Терміноволіквідні об'єкти інвестування. Трансформується у гроші протягом 7 днів.

2. Високоліквідні об'єкти. Ті, які трансформуються у гроші від 8 до 30 днів.

3. Середньоліквідні. Трансформуються від одного до трьох місяців.

4. Слабколіквідіні об'єкти. Трансформуються у гроші більш ніж за 3 місяці.

Оцінка ліквідності інвестицій за рівнем фінансових втрат інвестора здійснюється на основі аналізу окремих видів фінансових втрат та витрат.

До фінансових втрат при трансформації об'єктів інвестування у грошові кошти можна віднести: часткову втрату початкових вкладень капіталу у зв'язку з реалізацією на ринку об'єкта незавершеного будівництва; а також у зв'язку з продажем окремих видів цінних паперів у період їх низького котирування.

До фінансових витрат можуть бути віднесені: суми сплачених під час реалізації об'єктів інвестування податків та мит; комісійні винагороди посереднику за реалізацію цінних паперів.

Питання 3. Оцінка ліквідності інвестицій

Оцінка ліквідності інвестицій за рівнем фінансових вират здійснюється шляхом співвідношення суми цих втрат і суми інвестицій. Д=Втрати/інвестиції *100%.

Фінансові втрати можуть бути:

1.Низькими. Якщо їхьрівень до обсягу інвестицій складає 5% або менше.

2. Середніми. Якщо їх рівень дорівнює від 6 до 10%.

3. Високими - 11 - 20%.

4. Дуже високими - вище 20%.

Показники оцінки ліквідності інвестицій за часом і за рівнем фінансових втрат знаходяться між собою у обернено-пропорційній залежності. Тобто, інвестор може швидше реалізувати об'єкт інвестування якщо погодиться набільший рівень фінансових втрат і навпаки. Чим нижча ліквідність об'єкту інвестування, тим вищим повинен бути розмір інвестиційного доходу або так званої премії за ліквідність. Напоиклад: депозити до вимоги мають нацнижчу ставку відсотка, а термінові депозити - вищу.

ТЕМА. Методика оцінки інфляції.

В інвестиційній практиці постійно доводиться рахуватись з коригуючим фактором інфляції, яка протягом часу знижує вартість грошей. Це пов'язано з тим, що зростання інфляції викликає відповідне зниження купівельної спроможності грошей.

При розрахунках пов'язаних з коригуванням грошових потоків у процесі інвестування та з урахуванням інфляції, прийнято використовувати два основних поняття, це: номінальна і реальна сума грошових коштів. Номінальна сума грошових коштів являє собою оцінку її величини без урахування купівельної спроможності грошей. Реальна сума грошових коштів являє собою оцінку її величини з урахуванням купівельної спроможності грошей у зв'язку з процесом інфляції. Така оцінка може здійснюватись при розрахунках як теперішньої, так і майбутньої вартості коштів.

У фінансово-економічних розрахункахпо в'язаних з інвестиційною діяльністю, інфляція оцнюється та враховується у наступних випадках:

1.При коригуванні нарощеної вартості грошових коштів.

2. При формуванні реальної ставки відсотка яка використовується для нарощування або дисконтування.

3. При формуванні рівня доходів від інвестицій, що враховують темпи інфляції.

у процесі оцінки інфляції використовуються два основних показника:

1.Темп інфляції Ti - якийьхарактеризує приріст середнього рівня цін у періоді, що розглядається (n), і виражається у десятковому дробі.

2. Індекс інфляції Ii=Ti+1.

Коригування нарощеної вартості грошей з урахуванням інфляції.

Sp=S/Ii Sp - майбутня вартість грошових коштів з урах.інфляції.

Розрахунки за цією формулою дозволяють визначити реальну майбутню вартість грошових коштів і, якщо у процесі ії нарощування у сиавці відсотка,що використовується, не була врахована її інфляційна складова.

Якщо ж у процесі нарощування можна виділити реальну ст авку відсотка і очікуваний темп інфляції, то використовується наступна фомула:

Sp=P(1+i)*(Ti+1)^-n=P*(1+i/1+Ti) ^n

Формування реальної ставки відсотка з урахуванням інфляції. Реальна ставка відсотка використовується для нарощування або дисконтування вартості грошових коштів і розраховується за формулою Ip=I-Ti, де I - номінальна ставка, а Ip - реальна ставка відсотка.

При визначенні реальної майбутньої вартості грошових коштів у процесі її нарощування за реальною ставкою відсотка ми стикаємося з трьома ситуаціями коли: реальна ставка відсотка менше,дорівнює або більше ніж темп інфляції.

1.У ситуації коли дорівнює темпу інфляції, то нарощування реальної вартості грошових коштів не відбудеться, оскільки приріст їх майбутньої вартості буде поглинатись інфляцією.

2. Коли більше темпа інфляції, то реальна майбутня вартість грошових коштів буде зростати, не дивлячись на інфляцію.

3. Коли менеше темпа інфляції, то реальна майбутня вартість грошових коштів буде знмжуватись, тобто процес інвестування стане збитковим.

Формування рівня доходів від інвестицій, що враховують темпи інфляцій. Воно предбачає визначення розміру так звано інфляційної премії, яка покликана компенсувати інфляцію, і розраховується за формулою Пі=Др*Ті , де Др- реальний середньоринковий рівень доходів від інвестицій. Дп=Др+Пі, де Дп - загальна сума доходів за інвестиційним проектом, а Пі - інфляційна премія.

Графік в Upad.

Тема: Методика оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.

Питання 1. Принципи оцінки інвестицій.

Оцінка ефективності інвестицій являє собою важливий етап у процесі прийняття інвестиційних рішень. Від того наскільки об'єктивно проведена оцінка залежать терміни повернення вкладеного капіталу і темпи розвитку компанії.

Розглянемо базові принципи, що використовуються при оцінці ефективності реальних інвестицій.

1.Оцінка поверенення інвестованого капіталу на основі показника грошового потоку. Грошові потоки - CF. Ці грошові потоки формуються за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі реалізації інвестиційного проекту. При цьому показник грошового потоку може прийматись при оцінці ефективності інвестицій диференційованим за окремими роками реалізації інвестиційного проекту, а також як середньорічний.

2. Обов'язкове приведення до теперішньої вартості як інвестованого капіталу так і сум грошового потоку. На перший погляд здається, що інвестовані кошти завжди виражені у теперішній вартості, оскільки вони значно передують у термінах ніж грошові надходження. У реальній практиці це не так, оскільки процес інвестування у більшості випадків здійснюється не одномоментно, а проходить низку етапів які відображаються у бізнес плані інвестиційного проекту. Тому, за виключенням першого етапу (першого року), всі насиупні інвестовані суми повинні дисконтуватись або приводитись до теперішньої вартості диференційовано за кожним етапом або роком наступного інвестування. Так само повинна приводитись до теперішньої вартості і сума грошового потоку (ГП) по окремим етапам його формування.

3. Вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтної ставки) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів.

Розмір доходу від інвестицій (ГП) формується з урахуванням наступних чотрьох факторів:

1.Середньої реальної депозитної ставки.

2. Темпу інфляції або ж премії за інфляцію.

3. Премії за ризик.

4. Премії за низьку ліквідність.

Тому, при порівнянні двох інвестиційних проектів з різними рівнями ризику повинні застосовуватись при дисконтуванні різні ставки відсотка (більш висока ставкаивідсотка приймається для проекта з більшим рівнем ризику).

Аналогічно, при порівнянні двох інвестиційних проектів з різними періодами інвестування (з різною ліквідністю інвестицій) - більш висока ставка процента повинна прийматись за проектом з більшим терміном його реалізації.

4. Варіація форм використання ставки відсотка для дисконтування в залежності від цілей оцінки.

При розрахунку різних показників ефективності інвестицій у якості ставки для дисконтування можуть бути використані:

1.Середня депозитна або кредитна ставка.

2. Індивідуальна норма доходності інвестицій з урахуванням рівня інфляції, рівня ризику і рівня ліквідності інвестицій.

3. Альтернативна норма доходності за іншим можливим проектом.

4. Норма доходності за поточною господарською діяльністю.

Питання 2.Показники оцінки інвестицій.