Змістовий модуль 2. Суспільно-історичні туристичні ресурси україни

Історія - свідок минулого, світло істини,

жива пам'ять, учитель життя, вісник старовини. 

Марко Тулій Цицерон (давньоримський філософ і політик)

Тема 4. Сутність та склад суспільно-історичних туристичних ресурсів

1. Поняття та класифікація краєзнавчо-туристичних ресурсів

2. Поняття та класифікація суспільно-історичних туристичних ресурсів (СІТР)

3. Суспільно-історичні туристичні ресурси України – як складова світової спадщини Юнеско

4. Законодавство України про охорону культурної та архітектурної спадщини

1. Поняття та класифікація краєзнавчо-туристичних ресурсів

Туристична індустрія належить до галузей із виразною ресурсною орієнтацією. Окремі види туристичних ресурсів взаємодіють і взаємодоповнюють один одного і формують те неповторне оточення, на фоні якого людина реалізує свою потребу відпочивати та відтворювати життєву енергію.

Туристичні ресурси - сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних і соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста (Закон України “Про туризм”)

В основу класифікації польського економіста М. Труаси покладено поділ туристичних ресурсів на створені й не створені працею людини. Він виділяв три основних групи на основі ознаки присутності антропогенного впливу:

1) природні туристичні ресурси, як природно-кліматичні умови;

2) туристичні ресурси, створені працею людини як сукупність об'єктів показу і туристського інтересу;

3) додаткові туристичні ресурси – створені працею людини, але використовувані для обслуговування туристів.

Відомий французький економіст П. Дефер поділив всі туристичні ресурси на:

• гідром - туристичні ресурси, пов'язані з водними ресурсами;

• фітом - туристичні ресурси, пов'язані із землею;

• літом - туристичні ресурси, створені працею людини;

• антропом - туристичні ресурси як види людської діяльності, які можуть викликати інтерес туристів.

Всесвітня туристична організація ще більше розширює межі поняття туристичних ресурсів, виділяючи наступні групи:

• природні багатства;

• енергетичні багатства;

• людський фактор (демографічні й культурологічні аспекти);

• інституціональні, політичні, юридичні та адміністративні аспекти;

• соціальні аспекти, особливості соціальної структури, традиції в сфері освіти, охорони здоров'я й відпочинку;

• різні блага й послуги, транспорт, зв'язок, інфраструктура сфери відпочинку і розваг;

• економічна і фінансова діяльність.

Таким чином, варто виділити чотири підходи до розкриття сутності туристичних ресурсів:

1. Туристичні ресурси як унікальні об'єкти, що приваблюють туристів і використовуються безпосередньо в туристичних цілях.

2. Туристичні ресурси як множинність об'єктів показу й індустрії туризму (сукупність безпосередніх і непрямих ресурсів);

3. Туристичні ресурси як сукупність об'єктів показу, індустрії туризму й сфер, що забезпечують їх діяльність у регіоні, тобто ресурсів прямо або побічно використовуваних у сфері туризму.

4. Туристичні ресурси як специфічна для туризму сукупність використовуваних у практиці фінансово-господарської діяльності основних категорій ресурсів - інформаційних, людських, землі, та капіталу.