1. Облік і звітність господарських товариств здійснюються відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

2. Перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими органами, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудиторами.

3. Достовірність та повнота річного балансу і звітності господарського товариства у випадках, визначених законом, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією).

1. Господарське товариство як суб'єкт господарювання зобов'язане вести облік і звітність відповідно до вимог ст. 19 ГК, Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 p., Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України, та інших нормативно-правових актів.

2.Дотримання господарськими товариствами встановленого державою на підставі Конституції України порядку («правил гри») у сфері господарювання забезпечується шляхом проведення перевірок (зовнішніх і внутрішніх) фінансово-господарської діяльності товариства. Проведення зовнішніх перевірок покладається на уповноважені державні органи (у тому числі податкові), які повинні діяти у межах встановленої законом компетенції та виявляти факти порушення публічних інтересів. Внутрішні перевірки здійснюються ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудитором, який діє на підставі укладеного з товариством договору, і мають на меті виявлення фактів порушень інтересів товариства (насамперед, з боку виконавчого органу товариства, що може формуватися не лише з учасників товариства, а й з найманих працівників) та встановленого порядку у сфері господарювання, а також вжиття заходів (вироблення пропозицій) щодо їх усунення та недопущення у майбутньому.

3.Основними документами, що фіксують результати фінансово-господарської діяльності товариства, є річні баланси та звіти. У зв'язку з цим саме ступінь їх повноти та достовірності визначається при проведенні перевірок службою внутрішнього контролю (ревізійною ко­місією, ревізором), а у визначених законом (зокрема, ст. 8 Закону «Про аудиторську діяльність») та установчими документами товариства випадках вони ще мають бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією). Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону «Про господарські товариства» аудиторська перевірка річної фінансової звітності господарського товариства є обов'язковою, за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів (щодо них така перевірка має проводитися один раз на три роки).

Особливості ведення бухгалтерського обліку та звітності, перевірки їх достовірності та повноти, оприлюднення, внутрішнього аудиту регулюються також спеціальними законами: «Про банки і банківську діяльність» (статті 45, 68—71), «Про страхування» (статті 33, 34) тощо.

Примітка. У ЦК спеціальної статті щодо ведення обліку та звітності господарських товариств немає, проте кілька статей містять відповідні положення — про порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності окремих видів товариств: ТОВ (частини 4, 5 ст. 146), ТДВ (ч. 4 ст. 151), AT (ст. 162).

Стаття 91. Припинення діяльності господарського товариства

1. Припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу.

2. Ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду — ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду.

3.З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського товариства і здійснює інші дії відповідно до вимог статей 58—61 цього Кодексу та інших законів.

4.Розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійснюються відповідно до статті 61 цього Кодексу з урахуванням таких особливостей:

кошти, що належать господарському товариству, у тому числі від продажу його майна у разі ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених то­вариством, та іншими кредиторами розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, передбачених цим Кодексом, законом про господарські товариства та установчими документами товариства, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію;

майно, передане товариству його засновниками або учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його кошти не підлягають розподілу між учасниками товариства до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій погашення заборгованості.