1. Держава гарантує суб'єктам інноваційної діяльності:

підтримку інноваційних програм і проектів, спрямованих на реалізацію економічно та соціальної політики держави;

підтримку створення та розвитку суб'єктів інфраструктури інноваційної діяльності;

охорону та захист прав інтелектуальної власності, захист від недобросовісної конкуренції у сфері інноваційної діяльності;

вільний доступ до інформації про пріоритети державної економічної та соціальної політики, про інноваційні потреби та результати науково-технічної діяльності, крім випадків, передбачених законом;

підтримку щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері здійснення інноваційної діяльності.

1. Стимулювання інноваційної діяльності здійснюється різними засобами, серед яких чільне місце посідають державні гарантії для її суб'єктів, зокрема щодо: а) підтримки інноваційних програм і проектів, спрямованих на забезпечення публічних інтересів (реалізацію економічної та соціальної політики держави, а також на створення і розвиток суб'єктів інфраструктури інноваційної діяльності); б) охорони та захисту прав інтелектуальної власності, захисту від недобросовісної конкуренції у сфері інноваційної діяльності; в) вільного доступу до інформації, необхідної для прийняття рішення про започаткування такої діяльності про пріоритети державної економічної та соціальної політики, про інноваційні потреби та результати науково-технічної діяльності, за винятком закритих видів інформації, що охороняються законом); г) підтримки в кадровому забезпеченні інноваційної діяльності (підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері її здійснення).

Для окремих суб'єктів інноваційної діяльності (іноземних інвесторів та ін.) можуть передбачатися й інші гарантії (у разі зміни законодавства; від примусових вилучень та незаконних дій органів влади та управління, їх посадових осіб; отримання компенсації і відшкодування збитків у разі порушення прав та законних інтересів інвесторів з боку згаданих органів/посадових осіб; у разі припинення інвестування; щодо використання доходів та переказу прибутків — ст. 397 ГК, статті 18—19 Закону «Про інвестиційну діяльність, статті 8—12 Закону «Про режим іноземного інвестування»).

Державне стимулювання інноваційної діяльності здійснюється не лише за допомогою гарантій, передбачених коментованою статтею та згаданими законами, а й у формі фінансової підтримки та пільг, що надаються суб'єктам такої діяльності.

Фінансова підтримка за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів (у межах коштів, передбачених відповідними бюджетами) може надаватися у таких формах (ст. 17 Закону «Про інноваційну діяльність»):

а) повне безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;

б) часткове (до 50 %) безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим і коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту та/або інших суб'єктів інноваційної діяльності;

в) повна чи часткова компенсація (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кре­дитним установам за кредитування інноваційних проектів;

г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д) майнове страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».

Крім фінансової підтримки (яка не є обов'язковою і надається через державні та комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи), суб'єкти інноваційної діяльності можуть мати право на отримання пільг (у вигляді цільових субсидій): а) податкових; б) амортизаційних; в) митних. Слід, однак, зазначити, що подібні пільги передбачаються не для всіх суб'єктів інноваційної діяльності: статті 21 і 22 Закону «Про інноваційну діяльність», які передбачали "їх надання, було виключено на підставі Закону від 25 березня 2005 p. № 2505-IV. Проте положення про такі цільові субсидії (пільги) закріплені в законах про створення спеціальних (вільних) економічних зон та надання окремим територіям/об'єктам чи суб'єктам відповідно — спеціального режиму (території пріоритетного розвитку) чи спеціального статусу (технопарку, наукового парку тощо).

Так, Законом «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» (ст. 7) передбачено, що для реалізації проектів технологічних парків таким паркам, їх учасникам та спільним підприємствам, що виконують проекти технологічних парків державою надаються цільові субсидії у вигляді:

а) звільнення від ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні;

б) податкового векселя на суми податкового зобов'язання, що нараховуються згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» при імпорті нових устаткування, обладнання та комплектуючих, зі строком погашення на 720-й календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, зі строком погашення на 180-й календарний день з дня надання векселя органу митного контролю;

в) суми податку на прибуток, одержаного при реалізації проектів технологічних парків, нарахованого в порядку, встановленому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначені суми податків, що нараховуються при виконанні проектів технологічних парків, технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств у строки, встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законодавчими актами. При цьому на спеціальні рахунки учасників технологічних парків те спільних підприємств, які є виконавцями проектів технологічних парків, зараховуються 50 відсотків зазначених сум податків, а решта — 50 відсотків зазначених сум — зараховується на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку.

Законом «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» передбачаються також особливості (у формі пільг) амортизації (технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам при реалізації проектів технологічних парків дозволяється прискорена амортизація задіяних у проекті технологічного парку основних фондів і встановлюється щорічна 20-відсоткова норма прискореної амортизації основних фондів груп 3 та 4; при цьому амортизація задіяних у проекті технопарку основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення — ст. 10), валютного регулювання (ст. 11): розрахунки за експортно-імпортними операціями, що здійснюються при виконанні відповідно до згаданого Закону проектів технологічних парків, проводяться у строк до 150 календарних днів; кошти, що надійшли в іноземній валюті від реалізації продукції (продажу товарів, виконання робіт, надання послуг) технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, не підлягають обов'язковому продажу.

Згідно зі ст. 22 Закону «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» на трансфер технологій, що здійснюється за пріоритетними напрямами інноваційні діяльності загальнодержавного рівня, встановлюється режим його цільового субсидування jвизначеному КМУ порядку відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Цільові субсидії встановлюються у розмірах: суми податку на прибуток підприємств, одержаного від впровадження зазначених технологій, нарахованої за період та у по­рядку, встановлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»; сум. ввізного мита, що нараховується згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів трансферу технологій, устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, що не виробляються в Україні.

Стаття 330. Державна експертиза інноваційних проектів

1. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній експертизі відповідно до законодавства. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підлягають обов'язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.