Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
коментар ГОСП. КОДЕКСУ УКРАЇНИ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
7.07 Mб
Скачать

1. Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

2. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

3. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.

(Частина третя статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3205-І\/ від 15.12.2005)

1. Дана стаття, як і інші статті гл. 7 ГК, визначає характерні риси підприємства як найбільш поширеного в економіці суб'єкта господарювання. Принциповим моментом є те, що в ній визначена головна сфера діяльності цих суб'єктів — згідно з класифікацією, наведеною у ст. З ГК, — це господарсько-виробничі відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами. Саме у цій сфері безпосередньо здійснюється діяльність з виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг.

Принципово важливим положенням ч. 1 є також визначення юридичної форми відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами — вони здійснюються на основі договорів. Величезне значення договірної форми взаємовідносин суб'єктів госпо­дарювання розкривається саме у ринковій економіці. Раніше, в умовах централізованої економіки, хоча й існувала договірна форма відносин між підприємствами, але її зміст формувався головним чином не їх волею, а плановими завданнями.

2. Як уже зазначалося у коментарі до ст. З ГК, у «доринкових» умовах головні майново-організаційні питання виробничих відносин вирішувалися органами господарського керівництва, а підприємства мусили оперативно виконувати такі рішення. Ринкові ж умови потребу­ють, щоб центр тяжіння повнокровної господарської діяльності переміщувався саме туди, де він первісно і мав бути, — безпосередньо на підприємства та інші суб'єкти господарювання. З огляду на цю обставину стає зрозумілою чимала значимість положення ч. 2 статті, що коментується, згідно з яким підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, які не суперечать законодавству України.

Для з'ясування конкретних питань щодо умов укладення та виконання господарських договорів слід звернутися до статей, що містяться у гл. 20 ГК, та до відповідних коментарів.

3. Серед загальних принципів господарювання ст. 6 Кодексу закріплює й такий: «вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України». Певний відбиток цього принципу має місце і в ч. З статті, що коментується.

Слід зауважити, що положення про право підприємства реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами у найбільш повному вигляді представлено після зміни даної статті, внесеної Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 15 грудня 2005 р. та інших законодавчих актів України».

Стаття 68. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

1. Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.