2. Умови здійснення на державному кордоні України господарської діяльності визначаються відповідними органами державної влади України з урахуванням місцевих умов згідно з вимогами закону.

3. У випадках і в порядку, передбачених законом, сполучення через державний кордон України на окремих ділянках за рішенням Кабінету Міністрів України може бути тимчасово обмежено чи припинено або встановлено заходи карантину для людей, тварин,

вантажів, насіннєвого, садивного матеріалу та іншої продукції тваринного і рослинного походження, що перетинають державний кордон України.

1. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. державний кордон України — це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України визначаються нормами ГК, Закону «Про державний кордон України» та інших нормативних актів України, а також чинних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

На сьогодні Україною укладено міжнародні договори, які визначають правовий режим державного кордону з такими прикордонними країнами, як Російська Федерація, Молдова, Білорусь, Словацька Республіка, Польща, Румунія. Зокрема, у договорі між Україною і Республікою Польща про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань, який ратифіковано 14 липня 1993 р., структурно виокремлено розд. IV «Господарська діяльність і охорона навколишнього середовища». Відповідно до-ст. 25 вказаного міжнародного договору на територіях, що прилягають до лінії кордону, кожна із Сторін веде сільське та лісове господарство таким чином, щоб не завдавати шкоди сільському і лісовому господарству другої, а ст. 26 встановлює, що особи, які проживають на території кожної із Сторін, можуть займатися рибальством на прикордонних водах до лінії кордону за умови виконання вимог щодо поведінки на прикордонних територіях.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті та ст. 18 Закону «Про державний кордон України» компетентними органами України, за погодженням з Прикордонними військами України з урахуванням місцевих умов, встановлюється порядок здійснення всіх видів господар­ської діяльності на державному кордоні України. Зокрема, провадження господарської діяльності із знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, підлягає ліцензуванню згідно із спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства аграрної політики України від 4 листопада 2004 р. № 129/402. Органом ліцен­зування визнано Міністерство аграрної політики України. У зв'язку з цим доречно послатися на наказ останнього «Про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, що визначені Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони» від 19 червня 2007 р.

3. Частиною 3 коментованої статті передбачена можливість тимчасового обмеження чи припинення сполучення через державний кордон України або встановлення карантину. Підставою для запровадження зазначених заходів відповідно до ст. 19 Закону «Про державний кордон України» може бути загроза поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб на території України або іноземної держави, рішення про попередження та усунення якої ухвалює КМУ.

Стаття 413. Особливості здійснення господарської діяльності в санітарно-захисних та інших охоронних зонах, на територіях і об'єктах, що особливо охороняються

1. Господарська діяльність у санітарно-захисних, водоохоронних зонах, зонах санітарної охорони та інших охоронних зонах здійснюється з урахуванням правового режиму таких зон, що встановлюється законом.

2. Господарська діяльність на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду України, курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших територіях і об'єктах, віднесених законодавством до таких, що особливо охороняються, здійснюється відповідно до вимог правового режиму цих територій і об'єктів, встановлених законом та іншими законодавчими актами.