2. За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, останній відповідає солідарно з користувачем.

1. Поряд з відповідальністю користувача комерційної концесії за неналежну якість продукції, що ним продається, стаття встановлює також додаткову (субсидіарну) відповідальність за це правоволодільця, тим самим забезпечуючи підвищений захист прав споживачів. Така відповідальність правоволодільця випливає з права споживачів на відповідність якості товарів (робіт, послуг) користувача якості товарів (робіт, послуг) правоволодільця (див. коментар до ст. 371).

Вимоги щодо субсидіарної відповідальності правоволодільця пред'являються та задовольняються в порядку, встановленому ст. 619 ЦК. Вони базуються на загальних правилах статей 673—679 ЦК про відповідальність продавця за якість товарів (див. також статті 698—711 ЦК щодо правил роздрібної купівлі-продажу), ст. 906 ЦК про відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг та статей 857—860 ЦК про відповідальність підрядника за якість виконаних робіт (див. також правила ст. 872 ЦК про відповідальність за якість робіт, виконаних за договором побутового підряду).

2. Якщо ж користувач є виробником продукції правоволодільця (виробнича концесія), то споживач має право заявити свої вимоги з приводу її якості як обом сторонам, так і кожній з них. Така відповідальність випливає з установленого ст. 370 ГК обов'язку правоволодільця контролювати якість товарів, що виробляються користувачем на підставі договору комерційної концесії. Відповідальність користувача як виробника продукції та її поставника перед споживачем визначається статтями 673—679 ЦК, оскільки відповідно до ст. 712 ЦК до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 374. Зміна та розірвання договору комерційної концесії

1. Договір комерційної концесії може бути змінений відповідно до положень, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

2. У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на зміни договору лише з дня державної реєстрації цієї зміни відповідно до статті 367 цього Кодексу, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше.

3. Кожна із сторін договору комерційної концесії, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.

4. Дострокове розірвання договору комерційної концесії, укладеного на визначений строк, а також розірвання договору, укладеного без визначення строку, підлягають державній реєстрації відповідно до статті 367 цього Кодексу.

5. При оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) договір комерційної концесії припиняється.

1. Відповідно до коментованої статті зміни та розірвання договору комерційної концесії мають відбуватися згідно з положеннями ст. 188 ГК, які є загальними для господарських договорів.

За цією статтею зміна договору комерційної концесії допускається лише за згодою його сторін, якщо інше не передбачено законом або договором. Якщо сторони не досягли згоди у відведений статтею строк, заінтересована сторона має право звернутися до суду.

2. Зміна договору комерційної концесії підлягає державній реєстрації відповідно до ст. 367 ГК у такому самому порядку, що й відповідний договір комерційної концесії. Відсутність державної реєстрації зміни договору має такі самі наслідки стосовно третьої особи, як і відсутність державної реєстрації власне договору, якщо сторони договору не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше (див. коментар до ст. 367).

3. Частиною 3 коментованої статті встановлюються додаткові до загальних (ст. 188 ГК) умови розірвання концесійного договору, строк якого не встановлений, шляхом односторонньої відмови від договору. Такий договір може бути розірваний лише після спливу строку в шість місяців після повідомлення про намір його розірвати другої сторони.

4. Факт дострокового розірвання будь-якого договору комерційної концесії підлягає державній реєстрації відповідно до ст. 367 ГК у такому самому порядку, в якому реєструється відповідний договір комерційної концесії.

5. Про неплатоспроможність (банкрутство) юридичної особи див. ст. 104 ЦК та Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності — боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури.

Стаття 375. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця

1. У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять у комплекс прав за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нових позначень правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору.